Категорія
Гроші
Дата

«Росія з окупованих територій продає на експорт третину українських зернових». Голова УЗА Микола Горбачьов про врожай, посилення позицій РФ на агроринку та роботу українського морського коридору

Микола Горбачьов, голова УЗА /надано пресслужбою

Микола Горбачьов, голова УЗА Фото надано пресслужбою

У 2023 році, попри війну та втрату 14% сільськогосподарських земель українські аграрії виростили 81 млн т врожаю. Скільки з них Україна здатна вивезти на експорт, враховуючи проблеми із логістикою, та що стримує переробку агропродукції в Україні? Розповідає Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації і гість проєкту Business Breakfast від Forbes

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Про цьогорічний врожай

Цьогоріч нам пощастило із погодою: майже по всіх культурах врожайність була вища, ніж середня. Це дало нам змогу виростили 81 млн т врожаю та компенсувати втрати 6 млн га земель, які наразі знаходяться під окупацією та на лінії фронту. У 2021 році урожай був 106 млн т олійних і зернових – історичний максимум. 

Про конкуренцію з Росією 

Росія збирає врожай на непідконтрольних нам землях та експортує під виглядом власного. Це близько 15–16 млн т, або близько третини українського експорту. Також Росія експортує своє зерно із Краснодарського та Ставропольського країв – там хороші ґрунти, тож якщо у нас гарний урожай, у них – теж. 

Росія зазвичай більше експортує пшеницю, а ми – кукурудзу. Але на частині ринків ми перетинаємося, наприклад, у країнах Північної Африки. Росіяни пропонують демпінгові ціни, бо можуть собі це дозволити: на їх продовольство немає жодних санкцій, порти працюють справно, їх ніхто не обстрілює, логістика дешева. Це дозволяє Росії витісняти з ринку не лише українську аграрку, а і європейську – і за останні два роки, попри війну, РФ навіть посилила свою позицію на світовому ринку.

Микола Горбачьов, голова УЗА

Микола Горбачьов, голова УЗА

Три найважливіші особливості року

Для аграрія важливо не скільки він продукції виробляє, а скільки заробляє. І навіть коли великий врожай, а ціни низькі, він може втрачати гроші, як цьогоріч. Більшість вирощеного зерна аграрії змушені продавати зі збитком. 

Тож три найважливіші риси цього року для аграріїв: логістика, ризики, які неможливо застрахувати, міжнародна невизначеність, яка впливала на ціни.

Як Україна експортує врожай

Із 81 млн т урожаю наше внутрішнє споживання – десь 23–26 млн т, тому ми орієнтовані на експорт. На початку року розраховували вивозити щомісяця близько 5 млн т, але вже перший квартал показав, що це нереально. По-перше, через роботу європейської залізниці: вона набагато менша, слабша та в рази більш зарегульована, ніж українська, у країнах ЄС часто бракує сортувальних станцій. Ми можемо передавати через західні переходи до 3–4 млн т зернових на місяць, але Європа здатна абсорбувати максимум 1 млн т. 

Ми розраховували на роботу «зернового коридору», але росіяни на Босфорі пропускали судна, як собі хотіли. Деякі стояли в портах по три-чотири місяці, а простій лише одного судна – це $20 000–30 000 на добу. 

Тож український морський коридор, який вдалося запустити в серпні завдяки ЗСУ, для нас сьогодні значно більше прогнозований, ніж той, що діяв у межах «зернової угоди» із залученням Туреччини та ООН

Сумарно через морський коридор та західні кордони Україна здатна експортувати близько 6 млн т зерна щомісяця. Саме стільки було експортовано в листопаді.

Цього сезону ми здатні поставити на зовнішні ринки 50 млн т зернових та олійних і ще близько 10 млн т продуктів переробки. 

Стабільна робота морського коридору знижує ціни на логістику. Ще місяць тому логістика до порту Констанца була на рівні $100 за 1 т, зараз це вже $70 за 1 т. А якщо проходити через порти Великої Одеси, то це вже $60, і я думаю, що ціни можливо зменшити ще на $20 завдяки зменшенню ставок фрахту.

Поки що основним стримувальним фактором є брак флоту, який може заходити в наші порти. 

Що стримує переробку агропродукції в Україні та як вивезти 50 млн т урожаю

Що стримує переробку в Україні 

Переробити 50 млн т урожаю, який ми не споживаємо, у товари з доданою вартістю для України було б чудово. Переробка здатна збільшити ціну нашого аграрного експорту вчетверо. Але для цього потрібні ринки, технології та інвестори. Останні заходять лише туди, де є стала сировинна база, а з війною ми втратили такі гарантії. 

Нам потрібно створити таку систему, де кожен інвестор, який будуватиме якийсь завод, елеватор, переробне підприємство, міг застрахувати його від усіх ризиків. Щоб у переробку прийшли великі гроші, які дадуть змогу будувати потужні підприємства, ключовим є питання страховки. 

Що буде з цінами та врожаєм у 2024 році

Наступного року наш врожай буде меншим – приблизно 73–75 млн т зернових та олійних. Але разом із продуктами переробки у нас приблизно такий самий обсяг експорту, як і цьогоріч – близько 60 млн т. 

У світі виробляють більше ніж 2,5 млрд т зерна. Частка України – лише 5–6%, тому ми дуже залежимо від світової конʼюнктури, і вона нам не на користь. Конкуренцію за гроші зерно програло фінансовим ринкам. Ціни можуть зрости тоді, коли національні банки почнуть зменшувати свої ставки. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні