Останні чотири роки народний депутат Нестор Шуфрич очолював парламентський комітет зі свободи слова. Тепер йому загрожує 15 років за ґратами (чи навіть довічне) та втрата майна через звинувачення у держзраді. Який бізнес у одного з найпомітніших проросійських політиків, статки якого Forbes оцінює у щонайменше $100 млн?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ранок пʼятниці 15 вересня виявився неспокійним для Козина – елітного селища під Києвом, де переважно живуть колишні та чинні чиновники. У маєток народного депутата від забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя» Нестора Шуфрича прийшли з обшуком слідчі Служби безпеки України (СБУ). Ще 45 обшуків тривають за місцями проживання Шуфрича й у його близького оточення, повідомили в СБУ.
Шуфрич нібито співпрацював із співробітником ФСБ Росії та колишнім народним депутатом Володимиром Сівковичем і за його завданням просував в Україні проросійські наративи, стверджують слідчі. Правоохоронці інкримінують народному депутату шести останніх скликань Верховної Ради та чинному голові парламентського комітету зі свободи слова державну зраду.
Невідомо, чи вдалося співробітникам у ході обшуків знайти докази причетності Шуфрича до спецслужб РФ. СБУ поділилася фотографіями з маєтку депутата, які лише підтверджують любов Шуфрича до айдентики країни-агресорки: георгіївські стрічки, російські медалі, ордени, герби, зокрема посвідчення «полководца победы» та навіть військові кітелі РФ. Ще одна знахідка – «концепція» автономії Луганської та Донецької областей від 2014-го. «Документ» підписаний Шуфричем і Віктором Медведчуком, пише «Суспільне» з посиланням на джерело в СБУ.
Якщо правоохоронці зберуть достатньо доказів, щоб довести провину нардепа, то на нього чекає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, пояснює Forbes Станіслав Борис, адвокат, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Відар».
У такому випадку в Шуфрича навіть не буде альтернативи у вигляді внесення застави на час розгляду справи – тільки тримання під вартою, пояснює правник. При цьому на майно Шуфрича можуть накласти арешт. «Санкція статті про держзраду – залізобетонна підстава для арешту майна аж до вироку суду та подальшої його конфіскації», – каже Борис.
Які саме активи Шуфрича можуть бути арештовані? У відкритих джерелах статки Шуфрича скромні. За даними аналітичної платформи YouControl, він є власником мисливського клубу та має 25%-ву частку в неприбутковій компанії з роздрібної торгівлі авто ТОВ «Рейтинг». За даними декларації за 2020 рік, він увійшов до переліку депутатів, котрі задекларували найбільше готівки – 146,5 млн грн. Після припинення електронного декларування, їхня доля – невідома.
За оцінкою Forbes, зараз статки Шуфрича становлять мінімум $100 млн. Здебільшого – це готівка. Також йому належить 6,5% Київського річкового порту.
У своїх розрахунках Forbes спирається на публічну інформацію. Головна відома угода Шуфрича – продаж 50% «Нафтогазвидобування» за $96 млн. Достеменно невідомо, як він розпорядився цими грошима. Вартість його задекларованої нерухомості (наприклад, два будинки у Козині на 700 та 330 кв м) суттєво менша за $96 млн, тому в інфографіці Forbes вказана саме готівка як основні статки.
Стабільно проросійський. Як Шуфрич будував карʼєру політика та бізнесмена
Вперше у парламент Шуфрич потрапив у 1998-му за списком Соціал-демократичної партії України (СДПУ(о)). У 2004-му він перейшов до «Партії регіонів». Цього ж року Шуфрич вперше публічно побився, зараз рахунок його спарингів йде на десятки.
Шуфрич і «Партія регіонів»
У 2004-му Шуфрич став уповноваженим представником кандидата в президенти Віктора Януковича у Верховній Раді. На той час Шуфрич був членом бюджетного комітету парламенту. Шосте (2007-2012 рр.) та сьоме (2012-2014 рр.) скликання в Раді він провів вже як представник «Партії регіонів». Двічі побував міністром надзвичайних ситуацій: за часів Януковича-премʼєра в 2006-2007 роках і Януковича-президента в 2010-2012 роках; працював заступником голови РНБО.
У цей же період вгору пішов його бізнес. У 2002-му, за даними «Дзеркала тижня», Шуфрич придбав 50% однієї з найбільших приватних газовидобувних компаній «Нафтогазвидобування».
Пізніше, інший регіонал Микола Рудьковський розповів, що саме він запросив Шуфрича у газовий бізнес. «Він (Нестор Шуфрич, – ред.) займався якимось дрібним бізнесом. Я взяв його в проєкт, з якого у нього з’явилося три літаки, три яхти, сотні куплених картин за мільйони доларів», – розповідав Рудьковський в інтервʼю Дмитру Гордону.
Поступово Шуфрич розпродав свою частку в компанії. У 2017-му пресслужба ДТЕК Ріната Ахметова повідомила, що компанія викупила останні 15% Шуфрича, збільшивши свою частку до 75%.
У 2013-му Шуфрич посів 11-те місце у двадцятці найзаможніших народних обранців від Forbes зі статками в $273 млн, розмістившись між тодішніми колегами з «Партії регіонів» Вʼячеславом Богуслаєвим ($281 млн) і Миколою Рудьковським ($261млн).
Маєтки в Криму, телеканали та 156 видів вогнепальної зброї
У 2015-2017 роках декларації Шуфрича рясніли мільйонами гривень доходу, десятками квартир і земельних ділянок, кількома будинками, авто, колекціями ікон, живопису, фарфору та зброї. У 2018-му він отримав статус найозброєнішого чиновника, задекларувавши 156 видів вогнепальної зброї.
При цьому серед бізнес-активів нардеп вказував тільки свої частки у закарпатському виробнику соків «Вітал Плюс» (80%) та «Мисливському клубі «Кремінка» (100%).
У 2016 році журналісти «Радіо Свобода» з’ясували, що разом із екс-головою Держкомпідприємництва України Михайлом Бродським Шуфрич володіє часткою в компанії «Київський річковий порт», у власності якої будівля Київського річкового вокзалу на Поштовій площі в центрі Києва. Також ця компанія має ділянку під будівництво ЖК на острові Рибальський.
За даними «Радіо Свобода», 25% компанії належало фірмі помічника Шуфрича – Віктора Сидорука. Пресслужба нардепа підтвердила цю інформацію.
У середині лютого 2022-го журналісти «Радіо Свобода» знайшли у власності родини Шуфрича земельні ділянки та маєток у селищі Сімеїз на південному березі тимчасово анексованого Криму, придбані у 2013 році. Шуфрич публічно відвідував Крим після анексії РФ і в коментарі «Схемам» підтвердив, що його родина має майно в Криму, однак уточнювати, чи оформлене воно за російськими законами, не захотів.
У березні 2023-го журналісти BIHUS.Info виявили у власності політика щонайменше чотири маєтки у Конча-Заспі (щонайменше за 250 млн грн), шість квартир у центрі Києва, елітні апартаменти в Одесі на березі моря на 500 кв. м та комплекс «Конюшня Бутенко» під Києвом. Більшість майна записані на угорця з російськими звʼязками Дьордя Штофа, багаторічного помічника Шуфрича В’ячеслава Черепаню та ще кількох підставних осіб, йдеться в розслідуванні.
З серпня 2019 року нардеп очолює комітет Ради з питань свободи слова. Восени 2021-го Шуфрич став мажоритарним акціонером телеканалу «Перший незалежний», а в листопаді того ж року нардеп купив канал UkrLive. З 28 грудня 2021 року обидва канали потрапили під дію рішення РНБО про санкції проти компаній-власників каналів з орбіти нардепа ОПЗЖ Віктора Медведчука. У червні 2023-го Національна рада з питань телебачення та радіомовлення анулювала ліцензії цих каналів.
На початку квітня 2022 року тероборона Києва затримала Нестора Шуфрича за фотофіксацію блокпостів. Після цього в травні Шуфричу вдалося виїхати з України, але згодом він повернувся. У листопаді як президент Федерації України зі стрільби з лука Шуфрич потрапив до складу Національного олімпійського комітету (НОК). Але після протесту інших членів комітету у січні Шуфрича разом з іншим членом ОПЗЖ Григорієм Суркісом виключили із НОК.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.