Останні чотири роки народний депутат Нестор Шуфрич очолював парламентський комітет зі свободи слова. Тепер йому загрожує 15 років за ґратами (чи навіть довічне) та втрата майна через звинувачення у держзраді. Який бізнес у одного з найпомітніших проросійських політиків, статки якого Forbes оцінює у щонайменше $100 млн?
Ранок пʼятниці 15 вересня виявився неспокійним для Козина – елітного селища під Києвом, де переважно живуть колишні та чинні чиновники. У маєток народного депутата від забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя» Нестора Шуфрича прийшли з обшуком слідчі Служби безпеки України (СБУ). Ще 45 обшуків тривають за місцями проживання Шуфрича й у його близького оточення, повідомили в СБУ.
Шуфрич нібито співпрацював із співробітником ФСБ Росії та колишнім народним депутатом Володимиром Сівковичем і за його завданням просував в Україні проросійські наративи, стверджують слідчі. Правоохоронці інкримінують народному депутату шести останніх скликань Верховної Ради та чинному голові парламентського комітету зі свободи слова державну зраду.
Невідомо, чи вдалося співробітникам у ході обшуків знайти докази причетності Шуфрича до спецслужб РФ. СБУ поділилася фотографіями з маєтку депутата, які лише підтверджують любов Шуфрича до айдентики країни-агресорки: георгіївські стрічки, російські медалі, ордени, герби, зокрема посвідчення «полководца победы» та навіть військові кітелі РФ. Ще одна знахідка – «концепція» автономії Луганської та Донецької областей від 2014-го. «Документ» підписаний Шуфричем і Віктором Медведчуком, пише «Суспільне» з посиланням на джерело в СБУ.
Нардепу Шуфричу вручили підозру в державній зраді.
СБУ спільно з Держбюро розслідувань та Офісом генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича.
Якщо правоохоронці зберуть достатньо доказів, щоб довести провину нардепа, то на нього чекає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, пояснює Forbes Станіслав Борис, адвокат, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Відар».
У такому випадку в Шуфрича навіть не буде альтернативи у вигляді внесення застави на час розгляду справи – тільки тримання під вартою, пояснює правник. При цьому на майно Шуфрича можуть накласти арешт. «Санкція статті про держзраду – залізобетонна підстава для арешту майна аж до вироку суду та подальшої його конфіскації», – каже Борис.
Які саме активи Шуфрича можуть бути арештовані? У відкритих джерелах статки Шуфрича скромні. За даними аналітичної платформи YouControl, він є власником мисливського клубу та має 25%-ву частку в неприбутковій компанії з роздрібної торгівлі авто ТОВ «Рейтинг». За даними декларації за 2020 рік, він увійшов до переліку депутатів, котрі задекларували найбільше готівки – 146,5 млн грн. Після припинення електронного декларування, їхня доля – невідома.
За оцінкою Forbes, зараз статки Шуфрича становлять мінімум $100 млн. Здебільшого – це готівка. Також йому належить 6,5% Київського річкового порту.
У своїх розрахунках Forbes спирається на публічну інформацію. Головна відома угода Шуфрича – продаж 50% «Нафтогазвидобування» за $96 млн. Достеменно невідомо, як він розпорядився цими грошима. Вартість його задекларованої нерухомості (наприклад, два будинки у Козині на 700 та 330 кв м) суттєво менша за $96 млн, тому в інфографіці Forbes вказана саме готівка як основні статки.
Здебільшого статки Шуфрича – готівка
Стабільно проросійський. Як Шуфрич будував карʼєру політика та бізнесмена
Вперше у парламент Шуфрич потрапив у 1998-му за списком Соціал-демократичної партії України (СДПУ(о)). У 2004-му він перейшов до «Партії регіонів». Цього ж року Шуфрич вперше публічно побився, зараз рахунок його спарингів йде на десятки.
Шуфрич і «Партія регіонів»
У 2004-му Шуфрич став уповноваженим представником кандидата в президенти Віктора Януковича у Верховній Раді. На той час Шуфрич був членом бюджетного комітету парламенту. Шосте (2007-2012 рр.) та сьоме (2012-2014 рр.) скликання в Раді він провів вже як представник «Партії регіонів». Двічі побував міністром надзвичайних ситуацій: за часів Януковича-премʼєра в 2006-2007 роках і Януковича-президента в 2010-2012 роках; працював заступником голови РНБО.
У цей же період вгору пішов його бізнес. У 2002-му, за даними «Дзеркала тижня», Шуфрич придбав 50% однієї з найбільших приватних газовидобувних компаній «Нафтогазвидобування».
Пізніше, інший регіонал Микола Рудьковський розповів, що саме він запросив Шуфрича у газовий бізнес. «Він (Нестор Шуфрич, – ред.) займався якимось дрібним бізнесом. Я взяв його в проєкт, з якого у нього з’явилося три літаки, три яхти, сотні куплених картин за мільйони доларів», – розповідав Рудьковський в інтервʼю Дмитру Гордону.
Поступово Шуфрич розпродав свою частку в компанії. У 2017-му пресслужба ДТЕК Ріната Ахметова повідомила, що компанія викупила останні 15% Шуфрича, збільшивши свою частку до 75%.
У 2013-му Шуфрич посів 11-те місце у двадцятці найзаможніших народних обранців від Forbes зі статками в $273 млн, розмістившись між тодішніми колегами з «Партії регіонів» Вʼячеславом Богуслаєвим ($281 млн) і Миколою Рудьковським ($261млн).
Маєтки в Криму, телеканали та 156 видів вогнепальної зброї
У 2015-2017 роках декларації Шуфрича рясніли мільйонами гривень доходу, десятками квартир і земельних ділянок, кількома будинками, авто, колекціями ікон, живопису, фарфору та зброї. У 2018-му він отримав статус найозброєнішого чиновника, задекларувавши 156 видів вогнепальної зброї.
При цьому серед бізнес-активів нардеп вказував тільки свої частки у закарпатському виробнику соків «Вітал Плюс» (80%) та «Мисливському клубі «Кремінка» (100%).
У 2016 році журналісти «Радіо Свобода» з’ясували, що разом із екс-головою Держкомпідприємництва України Михайлом Бродським Шуфрич володіє часткою в компанії «Київський річковий порт», у власності якої будівля Київського річкового вокзалу на Поштовій площі в центрі Києва. Також ця компанія має ділянку під будівництво ЖК на острові Рибальський.
За даними «Радіо Свобода», 25% компанії належало фірмі помічника Шуфрича – Віктора Сидорука. Пресслужба нардепа підтвердила цю інформацію.
У середині лютого 2022-го журналісти «Радіо Свобода» знайшли у власності родини Шуфрича земельні ділянки та маєток у селищі Сімеїз на південному березі тимчасово анексованого Криму, придбані у 2013 році. Шуфрич публічно відвідував Крим після анексії РФ і в коментарі «Схемам» підтвердив, що його родина має майно в Криму, однак уточнювати, чи оформлене воно за російськими законами, не захотів.
У березні 2023-го журналісти BIHUS.Info виявили у власності політика щонайменше чотири маєтки у Конча-Заспі (щонайменше за 250 млн грн), шість квартир у центрі Києва, елітні апартаменти в Одесі на березі моря на 500 кв. м та комплекс «Конюшня Бутенко» під Києвом. Більшість майна записані на угорця з російськими звʼязками Дьордя Штофа, багаторічного помічника Шуфрича В’ячеслава Черепаню та ще кількох підставних осіб, йдеться в розслідуванні.
BIHUS.Info: у власності Шуфрича щонайменше чотири маєтки у Конча-Заспі (щонайменше за 250 млн грн), шість квартир у центрі Києва, елітні апартаменти в Одесі на березі моря на 500 кв. м та комплекс «Конюшня Бутенко» під Києвом
З серпня 2019 року нардеп очолює комітет Ради з питань свободи слова. Восени 2021-го Шуфрич став мажоритарним акціонером телеканалу «Перший незалежний», а в листопаді того ж року нардеп купив канал UkrLive. З 28 грудня 2021 року обидва канали потрапили під дію рішення РНБО про санкції проти компаній-власників каналів з орбіти нардепа ОПЗЖ Віктора Медведчука. У червні 2023-го Національна рада з питань телебачення та радіомовлення анулювала ліцензії цих каналів.
На початку квітня 2022 року тероборона Києва затримала Нестора Шуфрича за фотофіксацію блокпостів. Після цього в травні Шуфричу вдалося виїхати з України, але згодом він повернувся. У листопаді як президент Федерації України зі стрільби з лука Шуфрич потрапив до складу Національного олімпійського комітету (НОК). Але після протесту інших членів комітету у січні Шуфрича разом з іншим членом ОПЗЖ Григорієм Суркісом виключили із НОК.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
