3 лютого у Києві відбудеться саміт Україна – ЄС. До української столиці прибули лідери Європейського Союзу на чолі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Володимир Зеленський заявив, що очікує на рішення, які будуть відповідати прогресу України на шляху до ЄС. З чим Україна підійшла до саміту?
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
У жовтні 2021 року, коли Київ востаннє приймав європейських топпосадовців на саміті Україна – ЄС, українська сторона навряд чи могла сподіватися навіть на натяк на перспективу вступу до Євросоюзу у найближчому майбутньому.
У лютому 2023-го розмова між сторонами має зовсім іншу тональність. Україна має статус країни – кандидата у члени ЄС та має як ніколи близькі стосунки з європейською спільнотою. У переддень лютневого саміту премʼєр Денис Шмигаль озвучив чіткі строки: до кінця 2024-го Україна має бути повністю готовою до вступу в ЄС.
Попри оптимізм премʼєра, станом на початок лютого український уряд поки не може відзвітувати про виконання умов, які ЄС озвучив у червні, фактично авансом присвоюючи Україні статус кандидата на вступ.
Йдеться про низку рекомендацій Єврокомісії, з яких Україна повністю виконала лише дві. Решта – в процесі або виконані із суттєвими зауваженнями від партнерів.
Шлях в ЄС
Яскравий приклад – процедура відбору суддів Конституційного суду. Відповідний закон ВР ухвалила у грудні, однак це викликало публічну критику, зокрема послів G7. Річ у тому, що ухвалена редакція закону передбачає створення дорадчої групи експертів із шести членів, яка перевірятиме на доброчесність майбутніх суддів КСУ.
У процесі підготовки документів партнери рекомендували Україні передбачити сімох учасників групи, четверо з яких представлятимуть міжнародні організації. Зрештою, наприкінці січня Шмигаль анонсував зміни до цього закону.
Інша складна історія – боротьба з відмиванням грошей. Для цього Україні потрібно гармонізувати законодавство з правилами FATF. Для цього слід ухвалити низку різноманітних законів, у чому Україна просунулася лише частково.
Наприклад, у листопаді ВР ухвалила один із законів на цю тему, однак до фінальної версії пройшли правки, за якими держава та банки не можуть здійснювати посилений фінансовий моніторинг щодо політиків та високопосадовців після їхнього звільнення.
За рештою пунктів «плюсів» має стати більше вже навесні. До кінця лютого, ймовірно, завершиться конкурс на очільника Національного антикорупційного бюро (мав відбутися ще до початку війни). У березні, як очікується, нарешті буде укомплектовано Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Від неї залежить прийняття на посади та звільнення суддів.
Прогрес у кількох пунктах залежить і від партнерів. Зокрема, закон про нацменшини хоч і викликав критику деяких західних країн – сусідів України, поки не мав суттєвих зауважень з боку європейських структур. Незрозумілою є й оцінка «антиолігархічного» закону: за ним Україна чекає висновку Венеціанської комісії.
Та чи не найбільш невизначена та складна позиція – проєкт комплексної реформи усіх правоохоронних органів. Над концептом працювала робоча група при Офісі генпрокурора, однак він поки не мав широкого обговорення на рівні топкерівництва країни.
Економічний шлях
Краще, ніж очікувалось, про оптимістичні заяви українських політиків щодо темпів євроінтеграції можуть свідчити економічні показники. У 2022 році українські компанії експортували до країн ЄС товарів на $27,9 млрд, за даними Державної митної служби. Це 62,3% від усього експорту з України протягом року. Для порівняння: у мирному 2021-му ці показники становили $26,8 млрд та 39,4%.
Враховуючи результати січня – вересня 2022-го, протягом яких експорт до Євросоюзу становив, за даними НБУ, $17,6 млрд, четвертий квартал минулого року став рекордним принаймні з 2010-го (термін, за який доступна щоквартальна статистика) – $10,3 млрд.
Найкращі квартальні показники експорту до ЄС з 2010-го:
- IV квартал 2022-го – $10,3 млрд.
- IV квартал 2021-го – $7,97 млрд.
- III квартал 2022-го – $7,1 млрд.
- III квартал 2021-го – $7,05 млрд.
- IV квартал 2013-го – $6,75 млрд.
Джерело: НБУ
Війна з РФ, окупація Приазовʼя та тривале блокування чорноморських портів зробили західний сухопутний кордон ключовим напрямком експортних потоків з України. Суттєво допомогло і скасування Євросоюзом усіх тарифних квот та антидемпінгових мит для промислових товарів з України. Пільговий режим діє до 5 червня 2023-го. У жовтні Верховна Рада звернулася до ЄС з проханням продовжити дію спецрежиму до завершення переговорів про вступ України до Євросоюзу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
