Упродовж місяця Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) має отримати нового очільника. Наразі є 22 кандидати. Як проходить конкурс та які шанси, що бюро буде незалежним
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
«Через тиждень ми вже будемо мати керівника НАБУ», – сказав президент Володимир Зеленський у пʼятницю, 27 січня, на онлайн-зустрічі зі студентами. За три дні до цього премʼєр-міністр Денис Шмигаль теж висловив сподівання, що конкурс завершиться якнайшвидше і три фіналісти відбору на посаду директора головного антикорупційного відомства будуть обрані до 31 січня.
28 січня учасники конкурсу пройшли один з останніх етапів конкурсу – практичне завдання. Фінальні випробування – співбесіду та перевірку на доброчесність – проходитимуть 22 із 49 конкурсантів. Попри заяви президента та премʼєра, для нормального «фіналу» потрібно принаймні кілька тижнів, кажуть три співрозмовники Forbes в антикорупційних органах та Верховній Раді (ВР).
Втім, призначення директора НАБУ може відбутися і раніше, ніж найбільш реалістичний термін – кінець лютого. Бажання топкерівництва країни закінчити конкурс якомога швидше зрозуміле.
Конкурс у НАБУ набув особливого значення після того, як після фактично дворічного «простою» повноцінного керівника отримала Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) – ключовий партнер бюро у розслідуваннях корупційних справ. Призначення обох повноцінних очільників антикорупційних відомств — одна з перших вимог до України на шляху євроінтеграції. 3 лютого у Києві відбудеться самміт Україна-ЄС.
Останні три місяці НАБУ та САП чи не щотижня вручають підозри різним топпосадовцям, нардепам та очільникам державних компаній. Призначення директором бюро лояльної до влади людини може зруйнувати налагоджену взаємодію між органами, побоюється керівниця юридичного відділу ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан. Наразі антикорупційним активістам та опозиційним народним депутатам не подобаються три кандидати з 22, що вийшли в «півфінал» відбору.
«Від якості вибору [директора НАБУ] залежатиме ефективність подальшої роботи всієї антикорупційної системи», – каже Щербан.
Чи є у НАБУ по його завершенню шанс бути незалежним органом?
НАБУ та САП за часів Зеленського
Перший і на цей час єдиний повноцінний директор НАБУ Артем Ситник пішов з посади 12 квітня 2022 року після семи років на чолі бюро. Виконуючим обовʼязки директора наразі є колишній перший заступник Ситника Гізо Углава.
Незадовго до початку російського вторгнення, 15 лютого 2022 року, Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження згідно з яким Драго Кос, який є членом комісії з обрання керівника САП, не може одночасно входити і до комісії з конкурсу в НАБУ.
«Це рішення мало на меті усунути незалежного члена з комісії і таким чином фактично зірвати конкурс», – вважає Щербан із ЦПК.
Лише у серпні 2022-го уряд (не без тиску з боку міжнародних партнерів) скасував це рішення, що дало змогу конкурсній комісії все ж розпочати роботу. Незадовго до цього, у липні 2022-го, конкурсна комісія затвердила переможцем відбору керівника САП Олександра Клименка.
Відтак фактично з середини 2020-го антикорупційна інфраструктура в Україні працювала неповноцінно. «Велика кількість справ повисла у повітрі, тому що рядові прокурори не хотіли брати на себе відповідальність та підписувати підозру по резонансних справах», – каже на правах анонімності співрозмовник в антикорупційних органах.
Війна відклала питання антикорупції на другий план, говорить очільник департаменту в одному з правоохоронних органів, який попросив не згадувати його ім’я у цій статті. «Хтось зі співробітників НАБУ вступив до лав ЗСУ, аналітики були залучені до пошуку російських активів», – пояснює посадовець.
Ситуація змінилася після призначення Клименка. Передусім, він провів аудит старих справ. «Саме тому ми бачимо підозри по розслідуваннях, які почалися декілька років тому, – каже Щербан із ЦПК. – Аудит вже майже завершився. САП і НАБУ взяли досить швидкий темп, щоб завершити відкриті справи та зрештою перейти до нових розслідувань».
Яскравим прикладом реінкарнації антикорупційної системи можна вважати справу «Роттердам+», каже очільниця антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна. 26 жовтня 2022-го НАБУ та САП оголосили про підозру 15 особам. «Те, що Клименко поновив справу та довів її до кінця, свідчить про спроможність органу ефективно працювати», – каже Радіна.
Протягом останніх пів року НАБУ та САП оголосили підозри десяткам топпосадовців, керівників держкомпаній та нардепів. «Детективи, прокурори та судді вже жартома кажуть: «Зупиніть цього чувака!» – переказує співрозмовник в антикорупційних органах. – Зараз усі працюють буквально до ночі, такого давно не було».
Більшість справ, які останнім часом розслідували НАБУ та САП, не викликали особливих запитань. Одна з небагатьох неоднозначних історій – справа екскерівника «Нафтогазу» Андрій Коболєва. Його підозрюють у розкраданні 229 млн грн – частини премії за перемогу над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі.
Чи означає це, що НАБУ та САП все ж не повністю незалежні у своїх діях? Співрозмовники в антикорупційних органах та ВР, яких опитав Forbes, наразі не вбачають у справі проти Коболєва ознак упередженості. «У справі Коболєва антикорупційні органи лише вказують на наявність порушення, тоді як фінальне рішення прийматиме суд», – каже співрозмовник в антикорупційних органах на правах анонімності.
Щоб остання активність антикорупційних структур не загрожувала нинішньому керівникові САП (ризик його звільнення не відкидають два співрозмовники в антикорупційних органах), нардепи з профільного комітету готують закон, який змінить процедуру відставки голови САП.
«Необхідно, щоб цим питанням опікувалась окрема комісія на чолі з міжнародниками. Це усуне питання політичного впливу», – каже нардеп Радіна. За її словами, відповідний закон найближчими часом буде поданий до ВР.
Як проходить конкурс на посаду директора НАБУ та хто претенденти
Дедлайни про завершення конкурсу НАБУ наприкінці січня – на початку лютого є нереалістичними, кажуть два співрозмовники Forbes в антикорупційних органах та ВР. Для того щоб провести якісну оцінку доброчесності, потрібно близько півтора місяця, каже Щербан із ЦПК.
«Комісія повинна проаналізувати інформацію у всіх реєстрах, кар’єрні здобутки, справи, над якими працював кандидат, визначити, чи є він політично нейтральним тощо, – пояснює Щербан. – Спроби влади форсувати процес загрожують якості конкурсу, адже перевірка на доброчесність є ключовим критерієм».
Втім досі з боку Офісу президента чи Кабміну не було принаймні явних спроб вплинути на перебіг конкурсу, стверджують чотири співрозмовники у правоохоронних, антикорупційних органах та у Верховній Раді. «Я не бачу таких ознак ані з боку ОП, ані з боку уряду чи парламенту», – каже заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.
Головна причина – пильна увага міжнародних партнерів, пояснює співрозмовник у правоохоронних органах на правах анонімності. «Це ключова реформа, тому активне втручання влади одразу було б помічене», – зазначає він.
22 кандидатів, які пройшли до фінального етапу конкурсу НАБУ, можна умовно поділити на три групи: представники Державного бюро розслідувань (ДБР) та Генеральної прокуратури, співробітники НАБУ та люди, які не мають прямого відношення до системи.
Половину списку складають співробітники НАБУ, каже Щербан з ЦПК. «Думаю, більшість із них мають добрі наміри та бажання вдосконалювати систему, – зазначає вона. – Проте одного бажання мало, потрібні реальні навички та успішні розслідування».
Певні сумніви у представників антикорупційних органів та нардепів антикорупційного комітету викликають представники ДБР та Генеральної прокуратури. «Владі буде з ними легше домовитися, ніж зі співробітниками НАБУ», – каже нардеп з антикорупційного комітету на правах анонімності.
Хто з кандидатів не подобається антикорупційним активістам
Щербан із ЦПК відмічає керівник прокуратури Бучі Руслана Кравченка, який наразі має максимальну кількість балів. Кравченко був прокурором у справі Януковича. Але активістам не подобається його бекграунд у військовій прокуратурі. «Він товаришує з колишнім військовим прокурором Анатолієм Матіосом та працював під його керівництвом, тому є питання до його неупередженості», – каже Щербан.
Питання у ЦПК і до заступника голови Київської обласної військової адміністрації Віталій Власюк. Його брат, Владислав Власюк, є радником голови ОП Андрія Єрмака та працює у санкційній групі Єрмака-Макфола. Власюк у коментарі Громадському відкинув конфлікт інтересів: «Керівник НАБУ не має жодних процесуальних повноважень зупинити провадження, а представляє бюро у стосунках з Кабміном, Верховною Радою, іншими державними органами. Цим я і буду займатися, а не спробами впливати на детективів чи давати вказівки щось не розслідувати. Я відразу вилечу з посади, якщо мене на цьому зловлять», — каже Власюк.
Діючому керівнику Державної інспекції архітектури та містобудування Семену Кривоносу. ЦПК закидає, що у 2016-му він переміг у конкурсі на керівника одеської філії НАБУ, але відмовився від посади після скандалу з незадекларованою квартирою. «Він не задекларував квартиру в Києві вартістю 3 млн грн, а згодом взагалі переписав її на матір», – згадує Щербан.
У коментарі Forbes Кривонос заперечує цю інформацію, та каже, що придбав квартиру ще до роботи на державній службі у 2011 році, а у 2014 році вона була відчужена на користь матері. Документи, які це підтверджують Кривонос надав Forbes. «Не було жодної логіки приховувати це майно. Воно було відчужено задовго до початку конкурсу», – каже Кривонос. Крім того, електронне декларування зʼявилося лише у 2016 році, я не міг задекларувати квартиру заднім числом, додає Кривонос.
Як просувається конкурс далі? Кваліфікаційна комісія вже почала перевіряти кандидатів на доброчесність. Кандидати, які не пройдуть цю перевірку, автоматично вибувають з конкурсу.
Фінальний етап – співбесіда. Кандидати повинні продемонструвати реальні навички, розповісти про результати своїх розслідувань тощо.
Згідно із законом, кваліфікаційна комісія має обрати трьох кандидатів. Фінальне рішення прийматиме Кабмін. «Це найбільш суперечливий момент, – каже Щербан. – Адже є ризик, що влада зрештою вибере не найкращого, а того, з ким легше домовитися».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.