31 січня була третя річниця розлучення між ЄС і Британією, відомого як Брекзит. Nеw York Times розглянув наслідки виходу Британії з Євросоюзу три роки потому і дізнався, чи не шкодують на Туманному Альбіоні про своє рішення. Forbes переклав матеріал видання.
Третя річниця виходу Британії з Євросоюзу пройшла без гучних фанфар. Брекзит більше не є головною темою на політичному фронті, бо політики не хочуть ворошити це осине гніздо, а народ більше переймається економічною кризою країни.
Глибину цієї кризи підкреслив Міжнародний валютний фонд, який цього тижня спрогнозував, що Британія стане єдиною з великих світових економік, яку спіткає скорочення у 2023 році. Для неї прогнози гірші, ніж навіть для обкладена санкціями Росії.
Справа у Брекзиті?
В МВФ лише частково звинувачують Брекзит у таких проблемах в Британії, вказавши, що в країні дуже бракує робочої сили, а тому страждає продуктивність. Брекзит лише погіршив нестачу робочої сили, перекривши потік працівників з ЄС.
Втім, наслідки Брекзиту суттєво вплинули на економіку і через те, що він так сильно поляризував політичне поле. Британія, яку зачепила та сама енергетична криза та інфляція, що прокотилися Європою, справляється із негодами гірше за сусідів.
«Одна з причин нашої теперішньої економічної слабкості – це Брекзит, – каже Анад Менон, викладач західноєвропейської політики у Королівському коледжі Лондону. – Це не головна причина, але всі питання стали такими політизованими, що економічні дискусії відбуваються через політичну призму».
Роки дебатів про Брекзит, каже викладач, призвели до такого собі політичного паралічу. «Якщо придивитися, то можна вжахнутися, наскільки мало зробив уряд з 2016-го, – сказав Менон. – Пройшло сім років, а на урядовому рівні практично нічого не зробили для того, щоб вирішити проблеми країни».
І проблеми продовжують множитися. Інфляція хоч і трохи зменшилася, але все одно тримається на рівні двозначних позначок. Національна служба охорони здоровʼя зіткнулася із найбільшою кризою у своїй історії, коли лікарні переповнені, а на швидку доводиться чекати годинами.
У середу очікується найбільший координований страйк за десятки років, під час якого вчителі, працівники залізниці і держслужбовці одночасно не вийдуть на робочі місця.
Не всі ці проблеми повністю чи навіть в принципі не є результатом Брекзиту. Але для їхнього вирішення, стверджують експерти, потрібні значно сміливіші рішення, ніж наразі пропонує уряд Ріші Сунака.
Саме переважно через Брекзит Консервативну партія Сунака розривають зсередини різні угрупування, які блокують дії щодо різних питань, від міського планування до нових відносин з ЄС.
Експерти вважають, що частково проблема у тому, що ані уряд, ані опозиційна Лейбористська партія не готові до того, щоб визнати негативні наслідки Брекзиту для країни. Цього року уряд не бив у Біг-Бен на честь святкування річниці виходу з ЄС, як це було минулого року, але Сунак все ще говорить про вихід як безумовне благо для країни.
«За три роки з дня виходу з Євросоюзу ми зробили величезні кроки до реалізації свобод, які стали доступними для нас після Брекзиту, – сказав Сунак з нагоди річниці. – Ставши провідниками найшвидшої вакцинальної кампанії у Європі, уклавши торгові угоди із понад 70 країнами чи повернувши контроль над нашими кордонами, ми зробили все це із впевненістю як незалежна країна».
Його попередник Борис Джонсон також наводить швидкий дозвіл на використання вакцини і блискавичну вакцинальну кампанію як доказ користі Брекзиту. І це не зважаючи на те, що експерти з питань охорони здоровʼя кажуть, що Британія і так би могла схвалити вакцину раніше за сусідів, навіть якби вона все ще була у складі ЄС.
«Давайте відкинемо увесь той негатив і песимізм, який я чую з приводу Брекзиту, – сказав Джонсон у відео. – Давайте задамо усі ті можливості, які чекають у майбутньому, а вакцинальна кампанія доводить, що вони будуть».
Думка народу і сміливі рішення
Але схоже, що аргументи Сунака і Джонсона не надто переконливі. Суспільна думка різко змінилася не на користь підтримки Брекзиту. Згідно зі опитування YouGov у листопаді, 56% респондентів вважають, що вихід з Євросоюзу був помилкою, а лише 32% впевнені, що це було хорошою ідеєю.
І це відчуття розчарування поширене у країні. У 629 з 632 британських виборчих округів тепер складаються людей, які погоджується із твердженням «Британія помилилася, вийшовши з ЄС», більше, ніж тих, які не згодні із ним. Про це говорить опитування від новинного сайту UnHerd і дослідницької фірми Focaldata, результати якого оприлюднили цього понеділка.
Решта три округи – це аграрні території на сході країни, де імміграція все ще є проблемним питанням. І навіть тут немає тотальної переваги підтримки Брекзиту – тут радше баланс між прихильниками і критиками.
В той же час, мало хто хоче відкривати дебати з приводу того, чи повертатися до ЄС. Наразі навряд воззʼєднання можливе на умовах, які будуть прийнятні для обох сторін.
Проблеми Британії поглибив той факт, що єдиний лідер, який запропонував радикальні зміни, Ліз Трасс, спровокував такий хаос на фінансових ринках, що був змушений піти з посади після 45 днів роботи.
Щоб повернути довіру інвесторів до країни, Сунак скасував податкові знижки попередниці і запровадив сувору фіскальну політику із вищими податками і скороченими витратами. Ця політика настільки сувора, що МВФ каже, що вона стримає зростання економіки.
«І хоч біля керма країни більше не стоїть некомпетентний лідер, наш уряд – це все одно крива качка, у якої немає жодного плану для відновлення економічного зростання», – обурюється Джонатан Портс, викладач економіки у Королівському коледжі Лондону.
Надія на майбутнє
Оцінка МВФ була не зовсім песимістичною попри прогнози про скорочення економіки у 2023-му. За його оцінками, економіка Британії минулого року росла швидше за німецьку чи французьку.
А після утихомирення інфляції і полегшення навантаження від вищих податків, кажуть в МВФ, Британія має повернутися до скромного зростання економіки у 2024-му.
За словами Портса, Сунак може вдатися до запровадження політики, яка б стимулювала зростання, від лібералізації законів про планування до перегляду імміграційних правил, які б допомогли зменшити нестачу робочої сили.
«Якщо все це зробити, то це може стати непоганою стратегією, яка зробить наступні 10 років кращими за попередні», – каже Портс.
Але, додає він, будь-яка дієва та ефективна стратегія вимагає налагодження економічних відносин із Європою, а це буде залежати від політичної динаміки.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.