Повітряні атаки на енергосистему країни та обмеження відправлення суден із портів України обмежили виробництво в економіці щонайменше на 15%, за інших рівних умов, проаналізували економісти Олексій Блінов та Сімеон Дянков
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Велика частина населення України, яку оцінюють у 8 млн осіб, з надією очікує весни для повернення додому, адже часті відключення електроенергії змушують їх зберігати притулок у інших європейських країнах.
Ці мігранти чекають на можливість возз’єднатися із сім’ями та продовжити займатися своєю справою або ж віднайти нові економічні можливості. Обидва варіанти потребують зовнішньої допомоги для реанімації економіки. Потреби величезні: відбудова інфраструктури, надання фінансування для підприємницької діяльності на тлі численних зруйнованих підприємств, відкриття нових експортних можливостей, інвестування у підготовку працівників і нові технології.
У цьому тексті ми оцінюємо економічні втрати лише від двох способів, якими війна вдарила по життю українців. Ми показуємо, як повітряні атаки на енергосистему країни та постійна обструкція відправленню суден із портів України обмежили виробництво в економіці щонайменше на 15%, за інших рівних умов.
Цей аналіз продовжує надбання інших робіт із оцінки втрат від війни в Україні. Оскільки під час написання цього тексту повітряні атаки на енергетичну інфраструктуру та морська блокада тривали, оцінка їхнього впливу на економічні перспективи України залишається актуальним завданням.
Ефект атак на енергетичну мережу
Як проводилися підрахунки
З метою оцінки впливу блекаутів на економіку, ми використовуємо щоденні дані банкоматів Sense Bank, одного з найбільших банків України. Банк має широку мережу близько 500 банкоматів, що покриває усі регіони України окрім тимчасово окупованих територій. Коли зникає живлення банкомату або його зв’язку, цей інцидент фіксується моментально. Точно так же фіксується момент відновлення живлення, що забезпечує добрий хронометраж тривалості блекаутів у відповідних локаціях. Порівняно із нашим першим дослідженням на цю тему, аналіз подовжено даними за грудень 2022 року.
Ми фокусуємо увагу на найбільш актуальному для бізнесу часі від 8 до 20 годин. Далі ми розраховуємо для кожного банкомату відсоток цього продуктивного часу без енергоживлення. Далі на підставі цих даних окремих банкоматів розраховуються середні значення для регіонів, які потім агрегуються у загальнодержавний показник, використовуючи ваги регіонів у довоєнному ВВП.
Використовуючи цю методологію, ми розрахували місячні втрати енергопостачання. Енергетична система витримала атаки вересня і жовтня, коли брак електроенергії було локалізовано переважно тими регіонами, які сильно постраждали. Проте Україна втратила понад 12% продуктивного часу у листопаді, причому у останні 7 днів того місяця було втрачено 23% продуктивного часу (після нальоту, що призвів до загальноукраїнського блекауту).
Для грудня ми також оцінили ефект альтернативних джерел живлення (електрогенератори), встановлених у приміщеннях, де розміщено банкомати, адже цей спосіб забезпечення сталого енергопостачання став поширеним трендом для банків і багатьох інших бізнесів. Таким чином ми можемо оцінити і відсутність електроенергії, і ту її частину, яку було заміщено екстреним енергопостачанням від локальних джерел.
Загалом, український бізнес у грудні втратив 15% продуктивного часу через відключення світла (більше ніж у листопаді в цілому, але менше ніж у останній «чорний» тиждень того місяця). Бізнес зміг замістити тільки 1 відсотковий пункт тієї втрати через встановлені джерела екстреного живлення, що супроводжувалося великими витратами на придбання, встановлення та експлуатацію цих генераторів. Національний банк України оцінив негативний вплив відключень електроенергії на динаміку реального ВВП України у IV кварталі у 4 відсоткових пункти.
Джерело: розрахунки авторів на підставі даних банкоматів
Графік 1: Тривалість відключень світла у вересні-грудні 2022 р, % продуктивного часу
Стримування експорту зерна
До війни 89% зернового експорту України спрямовувалося через порти Чорного моря. Українські порти Одеса, Чорноморськ, Південний і Миколаїв разом перевалювали до 6 млн. т зерна на місяць у 2021 році та готувалися встановлювати нові рекорди у 2022 році завдяки інвестиціям у розвиток портової інфраструктури та високому врожаю.
Ще до початку російського вторгнення морські шляхи сполучення вже були частково заблоковані під приводом російських військових навчань. Із початком війни до українських портів було застосовано повну блокаду, а два з них, Бердянськ і Маріуполь, були окуповані російськими військами.
Українським експортерам довелося імпровізувати із перевалкою зерна, намагаючись доставити його до румунського порту Констанца. Загалом, через Ізмаїл і Рені перевалено близько 45% загального експорту зерна у травні. А фінансові втрати агроекспортерів у березні-травні оцінювали у $200 млн на день.
Для експорту зерна до країн ЄС стали використовувати залізницю і автотранспорт, що значно посилило собівартість доставки та досі не може компенсувати наслідки заблокованих портів. Наприклад, у травні 2022 року вантажівками експортовано тільки 40 тис. т зерна (4% від експорту). Решту експорту (приблизно половину) було доставлено потягами до Польщі, Словаччини та Угорщини. Із застосуванням усіх цих варіантів Україна спромоглася експортувати лише близько 1 млн т на місяць у квітні та травні.
Джерело: Державна митна служба України
Графік 2: Місячний експорт зерна з України у 2021-2022 рр., млн. т
Часткове відкриття морських портів України (Одеса, Південний, Чорноморськ) у серпні в рамках домовленостей за участю посередників дало змогу розширити місячні обсяги експорту зерна до більш як 4 млн. тон. Проте постійне гальмування Росією проходу суден зерновим коридором, високі ціни страхування та фрахту, а також погрози зупинити роботу коридору зумовили поглиблення темпів спаду обсягів експорту зерна в листопаді-грудні порівняно з показниками 2021 року (Графік 2). Ця тенденція викликає занепокоєння. Так, у січні 2023 року експорт зерна знов скоротився після додаткової обструкції російської сторони під час огляду суден.
З усіма його проблемами, зерно не є найбільш обмеженою частиною українського експорту, який до війни 2022 року сумарно становив 81,5 млрд. доларів (40% ВВП). Експорт непродовольчих товарів через порти досі залишається повністю заблокованим, що разом із фізичним знищенням металургійних потужностей у Маріуполі призвело до скорочення виплавки сталі на 85% у річному вимірі.
Перед першим актом військової агресії проти України в 2014 році поставки сталі були ключовою статтею експорту. Згодом вони втратили лідерські позиції і зараз перейшли до «другої ліги» українського експорту.
У 2022 році Україна втратила 30% експорту, і значну частину цих втрат у найближчому майбутньому компенсувати не вдасться. Оскільки на експорт припадало близько 40% валової доданої вартості, ці втрати експорту самі собою означають втрату понад 10% ВВП.
Допомога має бути швидкою
Тільки ці два чинники, наведені в тексті, призводять до втрати близько 15% ВВП. Це додається до щоденної ціни війни та величезних втрат життів та життєвого укладу.
Широкий фронт агресії потребує широкого фронту опору. І цей опір має також бути фінансовим. Для українців і всередині країни, і у статусі тимчасових біженців важливо бачити перспективи нормального економічного життя. Обсяги зовнішньої допомоги, потрібні для відновлення нормального стану речей, вражають і, без сумнівів, надходитимуть упродовж багатьох років. Краще починати зараз, не вагаючись.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
