Категорія
Гроші
Дата

ВВП на генераторах. НБУ назвав цифру, скільки коштували українській економіці російські обстріли енергетичної інфраструктури

Національний банк опублікував власну оцінку впливу перебоїв з електроенергією через російські обстріли. Скільки це коштувало ВВП, інфляції та українським експортерам

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

Обстріли Росією української енергетичної інфраструктури негативно впливатимуть на українську економіку і цього, і наступного року. У 2023-му Україні доведеться так чи інакше існувати в умовах дефіциту електроенергії, свідчать дані дослідження НБУ, опублікованого в Інфляційному звіті за січень.

За базовим сценарієм прогнозу Нацбанку, нестача залишатиметься максимальною у першому кварталі – 27%. У квітні–вересні дефіцит буде суттєво меншим (7–11%) та збільшиться до 18% з початком опалювального сезону.

ВВП на генераторах. НБУ назвав цифру, скільки коштували українській економіці російські обстріли енергетичної інфраструктури /Фото 1

Це коштуватиме українській економіці 1,9 в.п. економічного зростання, близько $2 млрд додаткового дефіциту зовнішньої торгівлі та кількох додаткових процентних пунктів до цьогорічної інфляції.

Ефект міг би бути значно сильнішим, якби не адаптивність бізнесу та швидкість, з якою українські енергетики навчилися лагодити пошкоджену інфраструктуру.

ВВП на генераторах. НБУ назвав цифру, скільки коштували українській економіці російські обстріли енергетичної інфраструктури /Фото 2

Зрештою, наслідки обстрілів Україна відчуватиме і у 2024-му. Як саме? Та чи навчилась українська економіка жити з урахуванням регулярних відключень світла?

Чи зміг бізнес адаптуватися до блекаутів

Щоб зрозуміти, як масовані атаки росіян на українську енергетику вплинули на бізнес, НБУ додав додаткове питання до свого щоквартального опитування підприємств. Дослідження базується на відповідях понад 600 компаній, наданих протягом листопада.

Переважна більшість підприємств зменшила виробництво у звʼязку з відключеннями електроенергії. Середній показник по усіх респондентах – мінус 18,6%.

ВВП на генераторах. НБУ назвав цифру, скільки коштували українській економіці російські обстріли енергетичної інфраструктури /Фото 3

Найбільші втрати – у промисловості, будівництві та на транспорті. За оцінкою НБУ, через обстріли та блекаути українська економіка втратила 4 в.п. ВВП у IV кварталі та 1,3 в.п. загалом у 2022 році.

Зростання економіки цього року буде майже на 2% меншим, ніж могло б за відсутності атак на енергетику. Ефект розповсюдиться і на 2024-й – мінус 0,6 в.п. Ситуація могла б бути гіршою, але масове використання бізнесом генераторів дозволило відіграти для ВВП пів відсоткових пункта.

За песимістичного сценарію, який також враховує НБУ, втрати ВВП цьогоріч можуть становити 3,6 в.п, у 2024-му – 1,5 в.п.

ВВП на генераторах. НБУ назвав цифру, скільки коштували українській економіці російські обстріли енергетичної інфраструктури /Фото 4

Як генератори впливають на інфляцію

Вимушений перехід бізнесу на генератори помітно позначився на собівартості продукції. Інший фактор впливу на ціни – додатковий високий попит на паливо, зокрема для генераторів.

Вплив на інфляцію через блекаути не був надто суттєвим. Одна з причин – частина магазинів зачинена під час відключень світла. Також змінюється структура попиту – на користь товарів тривалого зберігання, тоді як споживання товарів і послуг не першої необхідності зменшується, йдеться у дослідженні НБУ.

Дефіцит електроенергії додав 0,5 в.п. до фінального показника індексу споживчих цін на кінець 2022 року (26,6%). У 2023-му цей вплив буде значно сильнішим. За базового сценарію НБУ, він досягне максимуму у 3 в.п. у ІІ–ІІІ кварталах року та знизиться до 2 в.п. у останні кілька місяців.

ВВП на генераторах. НБУ назвав цифру, скільки коштували українській економіці російські обстріли енергетичної інфраструктури /Фото 5

Внесок в інфляцію з боку проблем з електроенергією зберігатиметься і на початку 2024-го, однак буде незначним.

Імпорт проти експорту

Згідно з висновками НБУ, дефіцит електроенергії має двоякий вплив на ситуацію у зовнішній торгівлі. З одного боку, це негатив для експорту, а з іншого – збільшення обсягів імпорту.

«Експорт скоротиться за всіма групами товарів, крім зернових культур, збір і транспортування яких майже не залежать від наявності електроенергії», – йдеться у звіті НБУ.

В контексті імпорту енергодефіцит насамперед позначиться на двох групах товарів – нафтопродуктах та продукції машинобудування (зокрема устаткування для відновлення енергосистеми).

ВВП на генераторах. НБУ назвав цифру, скільки коштували українській економіці російські обстріли енергетичної інфраструктури /Фото 6

Найбільше зростання імпорту НБУ очікує у І кварталі 2023-го – $220 млн на місяць. У середині року імпорт знизиться, однак знову зростатиме з настанням холодів.

За песимістичного сценарію, найбільші втрати так само припадатимуть на І квартал 2023 року, проте їх величина зросте. Середньомісячне зниження експорту прогнозується на рівні $135 млн на місяць, тоді як зростання імпорту – $410 млн.

За оцінкою НБУ, дефіцит зовнішньої торгівлі буде на близько $2 млрд ширшим, ніж очікувалося до обстрілів, у 2023 році та на $0,5 млрд – у 2024-му. 

Про що кажуть базовий і песимістичний сценарій від НБУ

(Натисніть "читати більше", щоб відкрити повний текст)

У розумінні НБУ, базовий сценарій передбачає порівняно швидке відновлення системи завдяки ремонтам та оперативним поставкам енергетичного обладнання.

Песимістичний сценарій, навпаки, означає суттєвіше пошкодження енергосистеми та повільніші темпи ремонтних робіт. Це у гіршу сторону впливає на оцінку втрат ВВП і дефіциту зовнішньої торгівлі, але не інфляції: вплив на ціни компенсується слабшим сукупним попитом.

В обох сценаріях закладено сезонне збільшення потреби в енергоресурсах узимку та відповідно – скорочення дефіциту у літній період.

Також ураховано планові ремонти блоків АЕС. Це означає менше виробництво електроенергії у ІІ та ІІІ кварталах 2023-го.

Попри очікуване повернення контролю над ЗАЕС, яка наразі знаходиться на окупованій території, її інтеграція в енергосистему припускається лише в ІІ півріччі 2024 року (зокрема, через вірогідне замінування території та пошкодження обладнання).

Песимістичний сценарій передбачає також зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення електроенергії в окремих дефіцитних областях.

Поставки додаткового середньо- та високовольтного енергообладнання очікуються з ІІ кварталу 2023 року, проте його налаштування й адаптація потребуватимуть часу.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні