Енергохолдинг Ріната Ахметова ДТЕК має намір купувати вугільні шахти, хоча ще недавно хотів позбутися цього бізнесу. Як компанія переживає війну і що планує робити далі?
До війни ДТЕК трансформувався. Зсередини – від вертикально інтегрованої компанії до децентралізованої групи відособлених холдингів; зовні – від компанії, яка виробляє електроенергію з «брудного» вугілля, до «зеленої» зі ставкою на вітрові та сонячні електростанції.
«Якщо у нас буде попит на 10% портфеля станцій і шахт – отже, продамо 10%. Якщо на 100% – отже, продамо 100%», – говорив в інтервʼю ЕП у квітні 2021-го Тімченко. До того часу група завершила реструктуризацію кредитного портфеля на $2 млрд і повернулася на ринок M&A.
Впродовж 10 років ДТЕК мав намір наростити частку відновлюваної енергії у загальному обсязі реалізації мінімум на 24 п. п., до 33%. У 2021 році видобуток вугілля і виробництво електроенергії генерували 40% виторгу групи.
На початку лютого Тімченко більше двох годин у деталях розповідав репортеру Forbes, на які трансформації очікує ДТЕК і яку роль в управлінні компанії він відводить собі. Початок повномасштабної війни завадив публікації. Та чи залишились актуальними довоєні плани?
«Війна внесла свої корективи, але зміни не фундаментальні», – говорить Тімченко. З одного боку, це так. Компанія хоче до кінця року розпочати будівництво вітрової електростанції в Румунії і відновити будівництво ВЕС в Україні, яке було зупинено через втрогнення Росії. З іншого боку, ДТЕК заглиблюється в теплову генерацію – планує придбати «Львіввугілля» і намагається видобувати та спалювати якомога більше вугілля на своїх ТЕС.
Які цілі у ДТЕК на час війни і що планує компанія після її закінчення?
З тексту інтервʼю було вилучено інформацію стосовно фінансового стану компанії та конкретних планів і строків будівництва деяких обʼєктів на прохання пресслужби ДТЕК, яка посилається на рішенням НКРЕКП та рекомендації Міністерства енергетики України щодо самообмеження для гравців ринку на публікацію чутливої інформації на період війни.
Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю, яке відбувалось у Zoom.
Про відбудову і українську енергетику на карті Европи
Ви в Лондоні через бізнес?
Не тільки. Важливо, щоб на Заході не втрачали увагу до України. Комунікуємо із західними компаніями, урядовцями. Розповідаємо, що відбувається, допомагаємо з доставкою гуманітарної допомоги.
29 червня в парламенті Великої Британії було презентовано доповідь про роль України в енергетичній безпеці Європи. Ми брали участь у створенні цієї аналітичної доповіді. Цей документ показує, наскільки сильно Європа енергетично залежить від Росії, а також те, як Україна може бути частиною розвʼязання цієї проблеми.
Ми маємо величезний потенціал розвитку зеленої генерації і водню, атомної енергії, видобутку газу. Україна має стати експортером енергоресурсів в ЄС. Це один з фундаментів післявоєнного відновлення країни.
Ми вже експортуємо електроенергію. Я впевнений, що за два роки Україна розпочне експорт газу, враховуючи істотне падіння споживання. Для цього має бути створено ринкові умови, які забезпечать інвестиції.
Післявоєнне відновлення енергетики потребуватиме величезних коштів. Де їх брати?
В першу чергу я сподіваюсь, що фонд UNITED 24 буде наповнюватися грошима донорів. Також треба дивитись на можливість залучення приватного капіталу. Якщо вибудувати правильну роль України в Європі, то цей капітал прийде.
Що вимагається від України? Створити максимально сприятливі умови для приватного бізнесу, спростити всі дозвільні процедури, сформувати зрозуміле регуляторне поле, а також збільшувати трансграничні потужності для експорту енергії в ЄС.
Україна має стати експортером енергоресурсів в ЄС. Це один з фундаментів післявоєнного відновлення країни.
Для цих проєктів в Україні не буде потрібна жодна бюджетна підтримка, жодного зеленого тарифу. Інвестори будуватимуть зелену генерацію в Україні для її експорту в ЄС.
З іншого боку, приватному інвестору знадобляться політичні гарантії на випадок, якщо через кілька років Росія вирішить знов напасти на Україну. Треба, щоб приватні інвестиції в Україну були від цього захищені. Ці гарантії можуть надати європейські й американські кредитні агенції та інституції.
Що кажуть західні компанії, міжнародні фінансові організації? Вони готові брати в цьому участь?
Мої розмови з МФО, з виробниками обладнання, генерувальними компаніями оптимістичні. Готовність є, але поки що на словах. У таких великих програмах потрібне лідерство. В першу чергу з боку нашої держави.
У нас має зʼявитися план, big idea, де ми бачимо нашу енергетику. Принципово, щоб вона була чистою, технологічною, орієнтованою на Європу. Ми маємо розробляти свою енергетичну стратегію з урахуванням потреб ЄС. На мою думку, залучення приватних інвестицій – це найбільш сприятлива ідея. За неї не платитиме споживач, не треба буде підвищувати тарифи, не потрібно брати кошти з держбюджету.
У цих проєктах ДТЕК братиме участь одним з перших. Ми в цьому дуже зацікавлені.
Про компенсації
Яких збитків вашій компанії завдали воєнні дії?
Ми організували робочу групу, зробили спеціальну платформу і базу даних, де фіксуємо аж до інвентарного номера кожний знищений, пошкоджений чи захоплений об’єкт.
Доказової бази у нас буде більш ніж достатньо для майбутніх судів. Загальну цифру збитків на сьогодні ще не підраховано. Це постійний процес, і до кінця війни важко провести межу. Можу з упевненістю сказати, що це будуть десятки мільярдів доларів.
Коли ви плануєте подати позов до Росії про компенсацію цих збитків і в якому форматі?
Акціонер компанії Рінат Ахметов уже подав позов до ЄСПЛ щодо втрат по всіх компаніях SCM. Це перший крок. Ми вважаємо, що цей позов буде прийнято ЄСПЛ і розглянуто в прискореному порядку. Ми продовжуємо формувати доказову базу. Тому конкретні цифри у цьому позові поки що не сформульовано.
Щодо подальших позовів. Ми активно співпрацюємо з керівництвом України. Наразі опрацьовується законодавча база, щоб можна було запустити ці процеси. Наша мета не судитись, щоб судитись. Ми хочемо виграти суд, отримати кошти і інвестувати їх у відновлення підприємств та інфраструктури України. Для цього потрібна зміна законодавства в Україні і в західних країнах, де були арештовані російські активи. Восени розпочнуться більш активні юридичні дії.
Про втрати
Які втрати генерації та видобутку?
Серед великих втрат «ДТЕК Енерго» – це Луганська електростанція, яку було захоплено в перші дні війни. Запорізька ТЕС перебуває на окупованій територій. Її зупинено. Поки що ми не фіксуємо втручання в її роботу. Там є наш черговий персонал.
Під загрозою перебувають Криворізька і Курахівська станції. Їх постійно обстрілюють, але поки що вони в робочому стані.
Виробництво електроенергії на наших ТЕС впало на 30% через зниження попиту. Видобуток вугілля намагаємося зберегти на минулорічному рівні. У «ДТЕК Нафтогаз» великих втрат немає. Ми робимо все можливе для того, щоб зберегти видобуток на минулорічному рівні – 2 млрд кубометрів.
В якому стані ваша зелена генерація?
Всі наші вітрові станції зупинено і законсервовано. Наші співробітники періодично роблять обхід цих об’єктів, щоб не було мародерства. Сонячні електростанції працюють. Через закриття вітрових електростанцій виробництво зеленої енергії впало на 70%.
Ми зараз розглядаємо можливість відновити будівництво одного з наших об’єктів ВДЕ. Це буде потужним сигналом потенційним інвесторам, що ДТЕК вірить в Україну, готовий інвестувати і навіть в умовах гарячої фази війни ми продовжуємо реалізовувати наші масштабні проєкти.
Мережі?
Найбільші ушкодження «ДТЕК Мереж» в областях активних бойових дій – Донецькій та Київській. Після звільнення Київської області ми за 45 днів повністю відновили подання електроенергії, витратили більше 300 млн грн.
Проте все, що було зроблено, – це тимчасові рішення, щоб у людей було світло. Аби відновити мережі хоча б на довоєнному рівні, знадобиться набагато більше часу і мільярди гривень інвестицій.
У Донецькій області тривають руйнування через активні бойові дії. Ми щодня відновлюємо мережі, а росіяни їх знову нищать. Важко підрахувати збитки, доки не зупиняться бойові дії. За весь час війни ми відновили електропостачання для майже 3 млн жителів домогосподарств України.
Співробітники «ДТЕК Мереж» відновлюють електропостачання у Київській області
Про доходи
На скільки впали доходи компанії?
Доходи за продаж електроенергії з теплових електростанцій впали на 20%. За зелену генерацію ми отримуємо 15% від зеленого тарифу. До того ж перед нам величезні борги з боку «Укренерго» за зеленим тарифом і балансуючим ринком, які обчислюються мільярдами гривень.
У нас великі проблеми з ліквідністю. Шість місяців компанія живе на запасах, які були до цього. Як фінансових, так і матеріальних. Щоб далі рухатись, інвестувати, треба розвʼязувати цю проблему за участі держави.
Чи загрожує ця ситуація дефолтом для компанії?
Кредитори розуміють ситуацію. Якщо у нас є можливість, ми платимо суворо за графіком. Якщо такої можливості немає, ми домовляємось із кредиторами, не допускаючи дефолтів.
Сьогодні ситуація з кредиторами стабільна. Не треба очікувати дефолту. Сподіваюся, мій сьогоднішній оптимізм не зміниться за кілька місяців – ситуація постійно змінюється.
Газ, зима і видобуток
Ви зараз накопичуєте свій газ у сховища, а не продаєте. Чому?
Проблема реалізації нашого газу повʼязана з різким падінням споживання промисловими підприємствами у Донецькій і Дніпропетровській областях.
Чому не продати його «Нафтогазу», якому він потрібен для проходження зими?
Має бути бажання не лише продавця, а й покупця. У покупця поки що немає можливості чи бажання купити наші обсяги.
Мені повідомили, що Україна розпочинає імпорт великих обсягів газу. Для мене незрозумілою є логіка, коли держава розпочинає імпортувати замість того, щоб пріоритетно викуповувати вже видобутий українськими компаніями газ за гривні.
З грошей, витрачених на купівлю внутрішнього газу, 30% у вигляді ренти повернеться в бюджет, ще 10% – у вигляді інших податків. Цей газ потрібен країні, а внутрішнім виробникам потрібні кошти для інвестицій.
Ми пропонуємо купити його за ринковими цінами, які все одно будуть нижчими за ціни на імпортний газ.
Чи готові ви інвестувати у видобуток під час війни?
Ми готові бурити, інвестувати, але нам потрібні сигнали. Буріння свердловини – це 6–12 місяців. Ми маємо розуміти, що хоча б на найближчі шість місяців «Нафтогаз» викупить наш газ. Ми показали уряду, куди витратимо ці гроші. Поки що чекаємо на рішення.
Мають бути державні рішення, які дозволять нам вийти з режиму виживання у режим інвестування. Ми всі пережили шок перших місяців війни, але сьогодні маємо дати поштовх українським компаніям робити інвестиції, розвиватися, платити податки, зарплату.
Нам потрібно відновлювати економіку, без цього перемоги не буде. Всі ж розуміють тактику загарбників: по-воєнному не вийшло – хочуть задушити економічно.
Про експорт електроенергії та імпорт вугілля
Експорт електроенергії може покращити ситуацію з ліквідністю?
30 червня розпочався експорт потужністю 100 МВт. Це крапля у морі. Позиція європейців, м’яко кажучи, дивна. «Укренерго» багато зробило, щоб синхронізуватись і почати експорт, але ж не такими темпами.
За весь час синхронної роботи у нас не було жодних серйозних аномалій. Мені здається, що європейці мають бути більш активними. Я проводив багато зустрічей з нашими партнерами у Вашингтоні, Відні, Лондоні з цієї теми.
У нас впало споживання, є профіцит потужності, а Європі потрібна електроенергія. В Україні електроенергія коштує €75 за МВт·год, а в Угорщині – більше €200 за МВт·год. Дайте нам можливість заробляти для енергосистеми на цій різниці.
При чому ця різниця йде державі. Для прикладу: на першому аукціоні щодо експорту в Румунію 86% цінового спреду пішло на оплату перетину, тобто державній компанії «Укренерго». Така висока плата за перетин – це наслідок конкуренції. Те, про що ми постійно говорили: не треба намагатися регуляторно вилучати якісь надприбутки, а зробіть максимально конкурентне середовище – і держкомпанія зніматиме вершки.
Чому Європа затягує цей процес?
Європейці три місяці відкладали початок комерційного експорту, посилаючись на технічні ризики. Справді, ключове обмеження сьогодні – технічне. Нам поки що дали 100 МВт. Якщо все буде нормально, то щомісяця цей обсяг збільшуватиметься. Хоча до війни ми експортували 650 МВт з Бурштинського острова. Сьогодні, ми вважаємо, що мінімум 800 МВт можна експортувати без встановлення додаткового обладнання і без ризиків для стабільності системи.
В Україні електроенергія коштує €75 за МВт·год, а в Угорщині – більше €200 за МВт·год. Дайте нам можливість заробляти для енергосистеми на цій різниці.
Ми активно обговорюємо ідею будівництва промислової системи накопичення енергії на 20 МВт, яка може забезпечити додаткову стабільність системи. Якщо «Укренерго» підтвердить, що встановлення такої системи, наприклад на Бурштинській ТЕС, допоможе розширити перетин, то ми зможемо завершити цей проєкт у першому кварталі 2023 року.
Загалом лінії, що працюють, дозволяють експортувати 1600 МВт. Також обговорюється відновлення лінії Хмельницька АЕС – Жешув, яка додасть ще 1000 МВт. Сподіваюсь, «Укренерго» разом із польським системним оператором (PSE) зможуть відновити роботу цієї лінії до кінця 2022 року.
Скільки ДТЕК планує заробляти на експорті і чию електроенергію постачатиме?
Група ДТЕК наразі представлена на аукціонах із купівлі перетину компанією «ДТЕК Західенерго», вона постачає електроенергію власного виробництва. У 2022 році рентабельність ТЕС перебуває на рівні -20%, тому поки ні про які прибутки не йдеться.
Далі плануємо також експортувати мікс електроенергії з атомних станцій, ТЕС та відновлюваної генерації, яку компанія «Д.Трейдінг» буде закуповувати на біржових аукціонах.
Україна може обійтися власним вугіллям цієї зими? ДТЕК планує його імпортувати?
Якщо не буде руйнувань, якщо будемо працювати як зараз, то ДТЕК не імпортуватиме вугілля. Ми повністю забезпечимо себе і ще допоможемо «Центренерго».
З того, що я зараз бачу, до зими має бути накопичено близько 2,5 млн т. Сьогодні на складах 1,6 млн т. За ритмічної роботи наших шахт імпорт вугілля якщо і буде потрібен, то в невеликих обсягах.
Скільки Україні треба імпортувати газу, щоб пройти опалювальний період?
Мінімум 3 млрд кубометрів нам буде потрібно. Уряд хоче імпортувати майже 5 млрд кубометрів, щоб довести запаси до 19 млрд кубометрів.
З одного боку, якщо ми втратимо вугільні шахти на сході країни, то електростанції доведеться переводити на спалювання газу. Для цього треба буде додатково 2–2,5 млрд кубометрів газу.
З іншого боку, це величезні гроші. Тому у мене поки що немає однозначної відповіді.
Про інвестиції
Яка ситуація із Кіровоградобленерго? Ви все ще плануєте придбати цей актив?
АМКУ все ще не видав дозвіл на придбання. Сподіваюся на позитивне рішення. Ми надали всі необхідні документи та гарантії забезпечення конкурентних та прозорих умов діяльності.
На жаль, ми вже рік чекаємо на погодження. Коли буде це рішення, тоді далі ми вирішуватимемо питання придбання. Зараз ми володіємо лише 24,5% Кіровоградобленерго.
Чи може зволікання бути пов’язане із власником Кіровоградобленерго?
Не знаю, краще запитати в АМКУ.
Чи плануєте ви купувати інші обленерго VS Energy?
Нам цікавий цей сегмент ринку, і не тільки обленерго VS Energy. Але сьогодні це точно не пріоритет.
До війни ви планували будівництво вітроелектростанції в Румунії. Від цих планів довелося відмовитись?
Ні. Плани залишаються. Можливо, наприкінці року ми розпочнемо пілотний проєкт у Румунії. Фінансові можливості треба буде рахувати, але, як правило, європейські проєкти можуть фінансуватися до 70% борговим капіталом, тому акціонерний капітал ми можемо мінімізувати.
Стратегічне значення відновлюваної енергетики для компанії зберігається і навіть посилюється. Європа відмовляється від російських енергоресурсів – це означає, що потрібно інвестувати в зелену генерацію. Це вирішує два питання – боротьби зі зміною клімату і зменшення залежності від Росії. Ми продовжимо інвестувати в цей напрям.
Найбільша в Україні вітроелектростанція, ДТЕК Ботієвська ВЕС, потужністю 200 МВт. Розташована на тимчасово окупованій території Запорізької області. Фото Getty Images
Про вугільну генерацію
В Європі збільшився попит на вугілля, розконсервовуються вугільні станції. ДТЕК також переглянув свої плани щодо закриття шахт та зменшення долі вугільної генерації?
Сьогодні головне в Україні – це енергобезпека. Ми видобуватимемо вугілля і вироблятимемо теплову електроенергію стільки, скільки це буде потрібно державі з точки зору енергетичної безпеки. Наразі це пріоритетне завдання.
Але при цьому ми хочемо зробити максимум із будівництва потужностей, які замінять вугільну генерацію. Стратегічно ми не відмовляємося від планів до 2040 року стати вуглецево нейтральною компанією. Звісно, через війну ці темпи вповільнилися.
Ви плануєте інвестувати у «Львіввугілля». Це буде купівля шахт, концесія чи оренда?
Ми ще обговорюємо це з Міненерго. Остаточне рішення не прийнято. Найближчі місяць-два міністерство визначить свою позицію. Після цього будемо проговорювати всі юридичні моменти, щоб це була справедлива угода між державою і компанією.
Наші співробітники здійснили аналіз «Львіввугілля». Розуміємо, що нам як інвестору треба робити з цим активом. Ми можемо збільшити обсяги виробництва на цих шахтах у 2,5 раза протягом двох-трьох років. Це вимагатиме сотень мільйонів гривень інвестицій.
Ми проповідуємо ідеологію концентрації виробництва, тобто видобувати на меншій кількості шахт більше вугілля. При цьому ми плануємо зберегти колектив цього обʼєднання.
До війни компанія проходила процес трансформації. Нині цей процес зупинено?
Ми проходили кілька етапів трансформації: коли виділяли нові напрями для інвестування, коли зробили ставку на декарбонізацію. Останнім часом ми відходили від вертикально інтегрованої компанії до більшої децентралізації бізнесів. Війна внесла свої корективи, але ці зміни не фундаментальні.
У перші тижні війни у нас було управління воєнного часу з високим рівнем централізації і прийняття рішень. Поступово ми це почали змінювати. Наш горизонт планування значно скоротився – до 6–12 місяців із кожного з бізнесів. Зараз наш головний пріоритет – це видобувати якомога більше вугілля і виробляти стільки електроенергії, скільки потрібно державі. Втім, ми все ще хочемо будувати компанію, яка буде лідером із декарбонізації в країні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
