З 1 серпня 2022 року в Україні право випускати картки, електронні гроші та здійснювати платежі отримають поштові та платіжні компанії, мобільні оператори, НБУ та навіть органи державної влади. Ще через три роки – з 1 серпня 2025 року – в Україні запрацюють норми відкритого банкінгу, що дозволять учасникам ринку мати інформацію про всі платіжні операції своїх клієнтів
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Підписаний президентом закон «Про платіжні послуги» надасть більше вибору клієнтам фінансових організацій. Після запровадження вільного банкінгу вони зможуть зібрати всі свої рахунки, картки та платежі в одному мобільному застосунку.
«Закон створює простір для розвитку нових моделей ведення бізнесу, екосистем і маркетплейсів, – сказала виконавча директорка Національної асоціації банків України Олена Коробкова під час круглого столу, організованого ІА «Фінансовий клуб». – Водночас банки отримають доступ до напрямів, які сьогодні для них недосяжні або надто складні».
До прийняття закону надавати платіжні послуги могли тільки банки, їхні агенти та небанківські фінансові установи за умови участі в платіжних системах. У попередньому законодавстві не було такого поняття як надавачі платіжних послуг, коментують в НБУ. За рік кількість надавачів платіжних послуг збільшиться до девʼяти. Це банки, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового та мобільного зв’язку, надавачі нефінансових платіжних послуг, НБУ та навіть органи державної влади та місцевого самоврядування.
Закон описує девʼять платіжних послуг, зокрема сім фінансових та дві – нефінансові (ініціювання платіжної операції та надання відомостей з рахунків). Нові учасники ринку зможуть обрати платіжну послугу і сконцентруватися на розробці зручних сервісів саме для неї.
Закон наділив НБУ правом випускати цифрову валюту. Правила її обігу, випуску, зберігання та погашення НБУ ще повинен розробити. Також Нацбанк створить «Регуляторну пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів, заснованих на інноваційних технологіях. Рішення про допуск підприємців до «пісочниці» залишається за НБУ.
Нові послуги та гравці
Нові гравці надаватимуть послуги, які раніше здійснювали виключно банки: зняття готівки, відкриття платіжних рахунків, випуск платіжних карток, електронних грошей. «Вони зможуть випускати картки для розрахунків або отримання кредиту, як і банківські картки», – каже Коробкова. Небанківські фінустанови звільнено від участі у платіжних системах для здійснення переказу. Тепер вони зможуть здійснювати платежі самостійно, що знизить їхні витрати.
Так, мобільні оператори надаватимуть своїм клієнтам «обмежені платіжні послуги», розповів керівник напрямку фінансові сервіси «Vodafone Україна» Дмитро Коваль. Це дозволить абонентам використовувати гроші, авансовані на рахунок мобільного телефону. Це переважно безризикові платежі: комуналка, проїзд, благодійність, адміністративні послуги та штрафи. «Послуги називаються обмеженими, бо їх перелік суворо обмежений, – говорить Коваль. – Також лімітована сума як однієї операції (20% від мінімальної ЗП), так і обороту на місяць для одного клієнта (одна мінімальна ЗП)».
За даними звіту Світового банку за 2017 рік, 37% українців досі не мають банківських рахунків. Тобто більш ніж кожен третій у нашій країні перебуває поза фінансовою системою. Мобільні та поштові оператори стануть новим драйвером на шляху до cashless-економіки та вирішення проблеми доступу до фінансової системи абсолютно всіх жителів країни, говорить директор Paycell (мобільний платіжний сервіс Lifecell) Вадим Кармаліта.
«Послуги з випуску електронних грошей та еквайринг дозволять стати мобільному оператору разом зі своєю фінансовою компанією практично повноцінним роздрібним банком, – коментує Кармаліта. – А покриття всієї країни відкриває перспективи зайняти вагому частку в цьому фінансовому сегменті».
Головна перевага закону для мобільних операторів – це звільнення від посередників та від неможливості контролювати якість послуг, говорить Коваль. Для абонентів – це поява зручного способу платежу невеликими сумами там, де це було гостро необхідно: при покупці цифрового контенту (музики, фільмів, ігор, книг, онлайн-курсів), який споживається просто зі смартфона. Якщо раніше абоненту доводилося використовувати для цього банківську карту, то тепер він зможе оплачувати з балансу телефону. «Як показала практика інших країн, більший акцент буде зроблено на карткові продукти і впровадження простих платіжних рішень», – коментує Кармаліта. Мобільні оператори вийдуть з розширеною пропозицією фінансових послуг через 1–1,5 роки, тобто повноцінно ринок запрацює через 1,5–2 роки.
Кількість учасників ринку може подвоїтися, вважає директор Української асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов. За його оцінкою, 20% нових гравців будуть надавати платіжні, а решта – допоміжні та нефінансові послуги. Суттєво пожвавити конкуренцію може «Укрпошта» з її 4 млн користувачів, говорить Карпов.
Для клієнтів це означатиме більший вибір, і потенційно кращі умови обслуговування. «Новий закон наближений до світової практики, де фінансові компанії виходять на ринок та конкурують за клієнтів з банками», — вважає СЕО NovaPay Андрій Кривошапко
Банки не будуть витіснені з цього ринку, адже в них залишаються переваги: на залишки на платіжних рахунках небанківських установ не нараховують відсотки і вони не гарантуються ФГВФО. «Проте небанківські фінустанови можуть пропонувати кешбеки чи інші програми лояльності, які компенсують нарахування відсотків», – говорить заступниця голови правління банку «Глобус» Ганна Довгальська.
Відкритий банкінг
Революційною зміною стане система відкритого банкінгу, яка обʼєднає надавачів платіжних послуг та технологічні платформи в одну платіжну екосистему. Всі учасники ринку відкриють свої API для інших гравців. Це надасть можливість підключитися до інтерфейсів банківських сервісів та обмінюватися даними про операції клієнтів в режимі реального часу з кожним учасником ринку, що має дозвіл регулятора на надання платіжних послуг.
«Концепція відкритого банкінгу стане потужним стимулом для модернізації платіжних рішень, а також поштовхом для розвитку фінтеху», – зазначає заступник голови НБУ Олексій Шабан.
Відкритий банкінг дозволить зібрати інформацію про кожного клієнта в одному програмному продукті або у мобільному застосунку. «Клієнт зможе користуватися мобільним застосунком фінансової компанії, в який буде додано його картки і можливість переглядати свій рахунок і робити платежі», – каже член правління з розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олег Клименко. Конкурентною перевагою для гравців стане зручний інтерфейс для клієнта.
«Нова система спонукатиме банки до передачі деяких аналітичних і допоміжних функцій на аутсорс, – вважає Коробкова. – Водночас конкуренція на рівні інтерфейсів підштовхне розвиток фінтех-компаній, що не стикаються з банківським регулюванням». Нові гравці будуть використовувати відкриті API як канал залучення додаткових клієнтів. Великі установи намагатимуться стримувати міграцію клієнтів через підвищення рівня сервісу і покращення функціоналу та зручності застосунків.
«Від відкритого банкінгу виграють більшість клієнтів і гравців ринку», – говорить Клименко. Маючи доступ до всієї інформації про клієнта, банки зможуть покращити умови кредитування, оскільки це дасть можливість краще оцінити фінансовий стан позичальника, говорить заступник голови правління Банку Форвард Андрій Прусов. Тож добропорядні клієнти зможуть сподіватись на нижчі ставки. «Коли банки побачать інформацію про житлово-комунальні платежі, скорингові дані телекомів чи бюро кредитних історій, інформацію від небанківських фінустанов, які кредитують, вони ефективніше зможуть надавати послуги своїм клієнтам», – вважає Карпов.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
