Штучне обмеження розміру комісії за еквайринг забере у банків до 60% комісійних доходів, які вони витрачають на кешбеки та підтримку платіжної інфраструктури. Комісії, які сплачує бізнес банкам, перевищує 20 млрд грн. Хто поступиться власними прибутками
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
«За оренду 90 магазинів Rozetka, всіх складів і всіх наших офісів ми щорічно витрачаємо менше, ніж на банківську комісію», – написав 18 березня у своєму Facebook Владислав Чечоткін. Співвласник найбільшого онлайн-ритейлера країни підтримав внесення змін у законопроект №4364 «Про платіжні послуги», який зараз готується до другого читання у Верховній Раді. Зміни законодавчо обмежують розмір комісії за еквайринг, яку банки беруть при оплаті картками. За словами Чечоткіна, у ціні кожного товару, який продається в Україні, закладено 1,8–3% банківської комісії. Кожна карткова транзакція коштує Rozetka майже 2%, тоді як обслуговування готівки коштує в рази дешевше, запевняє бізнесмен.
«Дивовижна історія – забрати у когось 60% його доходу, щоб заощадити собі 2%. Стовідсотковий win-win», – вже наступного дня написав на своїй Facebook-сторінці співвласник monobank Олег Гороховський. За його підрахунками зниження тарифу на 1–1,5% забере у банків більше половини комісійного доходу. Гороховський каже, що без комісії зникнуть кешбеки, стануть платними картки, парк терміналів ніхто не буде оновлювати, й у цілому, крім банків, програють як споживачі, так і торговці.
Регулювання комісій планують ввести вже в квітні цього року, повідомив депутат «Слуги народу» та член комітету Верховної Ради з питань фінансів Мар'ян Заблоцький. «У ЄС такі правила давно введені, обсяг комісії не може перевищувати 0,2%. В нас у середньому 1,5%, плюс ще додаткові збори банків», – написав Заблоцький.
У разі зменшення комісій банки обіцяють збільшити вартість всього банківського обслуговування. Це в у першу чергу вдарить по споживачам та підприємствам малого та середнього бізнесу. Всі затрати фінустанов на інвестиції в інфраструктуру cashless, – яка багато в чому краще ніж в Європі – будуть перенесені на кінцевого споживача.
Комісії розбрату – хто та скільки отримує
Середня комісійна винагорода банку-еквайера, який встановив та обслуговує POS-термінал в Україні, – 2% від суми оплати. Що більший торговець, то меншу комісію він може отримати за рахунок обігу. Найбільші банки-еквайери – ПриватБанк, якому належить 60% усіх діючих POS-терміналів, Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль та Альфа-Банк. Разом їм належить понад 85% ринку.
З комісії, отриманої від торговця, банк-еквайер має сплатити комісію interchange банку-емітенту, що обслуговує платіжну картку, якою розрахувались. Розмір інтерчейндж у середньому 1,4–1,6%, або 60–75% від усієї вартості еквайрингу. Найбільші емітенти активних платіжних карток – ПриватБанк, Ощадбанк, УкрСиббанк та Універсал Банк, який нарощує обсяги завдяки monobank.
За свої послуги частину комісії отримують і платіжні системи. Зазвичай це близько 0,3% від суми операції.
В ЄС на законодавчому рівні обмежена саме комісія інтерчейндж. Вона становить не більше 0,2% за дебетовими картками і 0,3% – за кредитними. У США розмір інтерчейндж фіксований і становить 20 центів з кожної операції. Загальний розмір комісії за еквайринг і в ЄС, і в США встановлюється на ринкових умовах.
За останні роки платіжні системи Mastercard та Visa знижували комісію інтерчейндж кілька разів. Останнє зниження на 0,3–0,5 п.п., або на 25%, відбулося в січні 2021 року.
Чому торговці хочуть зменшити комісії
Головна претензія торговців та їхніх прибічників у тому, що на ринку де-факто сформувалась монополія міжнародних платіжних систем і державних банків. Близько 70% послуг еквайрингу надають державні банки, а частка карткових платіжних систем Mastercard і Visa, які самостійно встановлюють мінімальний розмір комісії інтерчейндж, – 99%, говорять в Українській Раді Бізнесу.
«Завжди маркетмейкером був ПриватБанк, і на його тарифи орієнтувався весь ринок. Подобались вони комусь чи ні», – розповідає Сергій Волобуєв, співзасновник MakeUp, який співпрацює з 17 європейськими ринками. Для його компанії європейські тарифи не перевищують 0,7%. За словами Волобуєва, середні 2%, які забирає український банк, – дуже багато, враховуючи, що середня маржа на товарі рідко буває вище 8–10%. Фактично банк забирає 25% прибутку, що більше ПДВ.
«У нашій державі тарифи на еквайринг найвищі у Європі», – говорить Назар Купибіда, фінансовий директор OKKO Group, член УРБ. За його словами, упродовж останніх п'яти років банківські комісії постійно зростали. Разом із збільшенням обсягів розрахунків карткою (приблизно на 15% на рік) це призвело до щорічного приросту витрат на еквайринг у розмірі понад 25%. Наприклад, у структурі витрат METRO Cash & Carry Ukraine загальна сума комісій за еквайринг за обсягом посідає друге місце після заробітних плат.
Ініціатори змін порахували, що у 2020 році бізнес сплатив комісій орієнтовно на 22,6 млрд грн. З них малий бізнес сплатив від 5,7 до 8,5 млрд грн, а середній бізнес – до 10,2 млрд грн. Якщо комісія залишиться незмінною, то у 2025 році торговельні мережі витрачатимуть на їх сплату орієнтовно понад 36 млрд грн на рік. Ці витрати торгові мережі закладають у ціну товарів та послуг.
Ще один аргумент ритейлерів: витрати на еквайринг торговельних мереж у декілька разів перевищують витрати на інкасацію готівкових коштів. Хоча в обслуговуванні готівки задіяні великі людські ресурси, є витрати на перевезення, логістику, охорону. В ОККО витрачають на еквайринг одного комплекса понад 30 000 грн на місяць. А витрати на інкасацію – близько 1500 грн на місяць. Хоча обсяг готівкової виручки АЗС більший за виручку від розрахунків платіжними картками.
Аргументи банків «проти»
Банківський сектор вважає будь-яке штучне регулювання комісій шкідливим. «Ці законопроєкти лобіює частина бізнесу, яка не зважає на потреби споживачів і малого бізнесу», – говорить заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу УкрСиббанку Костянтин Лежнін. – Усі зусилля держави, НБУ та банків у побудові кешлес- економіки, розвитку безготівкового платіжного ринку можуть звести нанівець».
Перехід від ринкового до державного регулювання комісій зупинить розвиток безготівкової економіки і змусить споживача нести додаткові витрати, вважає Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові. «Банки – комерційні організації. І вони, як і ритейл, не можуть і не будуть працювати у збиток», – говорить Антон Тютюн, член правління Ощадбанку. «Не виключаємо ситуацію зняття з обслуговування терміналів з неефективних локацій, введення комісій за сервісне обслуговування обладнання», – попереджає Тютюн.
Тарифи майже всіх роздрібних карткових продуктів не передбачають стягнення плати з клієнта за випуск картки, а обслуговування часто повністю безкоштовне. Вартість обслуговування картки для споживача в Україні значно дешевша, ніж у Західній Європі, саме за рахунок міжбанківської комісії. Особливо це стосується дебетових карт для бюджетників. За розрахунками директора Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЄМА» Олександра Карпова, 18 млн клієнтів банків – бюджетників, студентів та пенсіонерів – після зниження комісій будуть змушені сплачувати за обслуговування картки 1500–4000 грн на рік.
Банки відраховують міжнародним платіжним системам (МПС) за авторизацію/кліринг 0,2–0,3% від суми транзакцій, до 0,5% – за fraud-моніторинг. Собівартість готівки в банкоматах для банків – 0,5–0,7%, розповів Костянтин Лежнін. Своєю чергою, Visa за останні п’ять років інвестувала $9 млрд у технології безпеки, повідомили у прес-службі компанії. А Mastercard щороку реалізує в Україні близько 600 маркетингових ініціатив для популяризації безготівкових розрахунків.
Банки спростовують надприбутки. УкрСиббанк у 2019 році заробив 140 млн грн на комісії за еквайринг, у 2020-му – 144 млн грн. Витрати на обслуговування зросли на 2 млн грн. Чистий дохід становив 2,2 млн грн на місяць у 2020 році проти 2,5 млн грн у 2019-му. «Чистий дохід за еквайринг скоротився за рахунок зростання витрат», – пояснює Костянтин Лежнін.
У бюджет УкрСиббанку на 2021 рік закладено 54 млн грн на стимулювання безготівкових розрахунків. Із них 45 млн грн банк планує витратити на сплату кешбеку чи акційні подарунки своїм клієнтам. За даними monobank, до 65% доходів від міжбанківської комісії йдуть на кешбек. В Альфа-Банку розповіли, що в останні роки інвестували понад $300 000 у розвиток сервісів онлайн-розрахунку Apple та Google Pay, підтримку нового стандарту безпеки платежів 3D Secure 2.0 та ін. ПриватБанк минулого року витратив на програми лояльності близько 400 млн грн.
Неоднозначний європейський досвід
Своїх підопічних підтримує і НБУ, який вважає, що потрібно зберегти ринкові підходи до регулювання комісії. Вони забезпечують зростання безготівкових платежів і скорочення тіньової економіки. Штучне обмеження призведе до негативних наслідків, що підтверджує досвід Європи, запевняють у НБУ.
Банки та регулятор посилаються на Звіт Єврокомісії за 2020 рік та дослідження провідної консалтингової агенції Edgar, Dunn & Company, опубліковане у січні 2020 року. Обидва документи свідчать, що за п'ять років регулювання комісій інтерчейндж вартість товарів у торгових мережах не знизилась. Зниження міжбанківської комісії суттєво вплинуло лише на 0,02% торговців ЄС, переважно на гіпермаркети та мережевих торговців.
Для 99,8% усіх підприємств торгівлі та сервісу ЄС середня вартість послуги еквайрингу знизилась з 1,39% до 1,23% – для кредитних карток і з 1,32% до 1,12% – для дебетових. За даними Олександра Карпова, поточна сума комісійної винагороди за послуги еквайрингу в ЄС становить від 0,76–1,92%, у США – приблизно 1,5%.
Навіть за нижчих комісій банки ЄС отримують більші доходи. Середня сума безготівкової транзакції за картками Mastercard в Україні майже незмінна останні три роки. У 2020 році вона була €9,29. В Європі – понад €25. У Великій Британії середній чек перевищує український у п’ять разів – €47. «Якщо знизити винагороду за еквайринг до 0,5%, дохідність інвестицій для банків-еквайерів буде в 8–10 разів меншою, ніж в ЄС», – підрахував Олександр Карпов.
За даними Карпова, сім провідних банків-еквайерів у 2020 році витратили приблизно 1,1 млрд грн на обслуговування (ремонт, сервіс, витратні матеріали, зарплати інженерів) та закупівлю нових РОS-терміналів. А в 2022–2025 роках орієнтовно становитимуть 4,5 млрд грн. Ця сума не враховує необхідність проінвестувати запуск понад 500 000 додаткових точок прийому платіжних карток, ПО та платіжного обладнання.
Нині в Україні 350 000 платіжних терміналів. На 1000 населення припадає 9 POS-терміналів, у Європі цей показник вдвічі-втричі більший. Окупність терміналів в Україні навіть при поточних ставках комісійної винагороди у 2,5–4 рази менше, ніж у ЄС.
Не перша спроба
Нинішнє намагання знизити вартість комісії далеко не перше. У 2017 році у ВР подавали відповідний законопроєкт №6573, який так і не був розглянутий депутатами.
Восени 2020 року депутати подали відразу два законопроєкти: №4178 та альтернативний №4178-1. Перший пропонував поступово знизити комісії за еквайринг від 1,5% з 01 січня 2021 року до 0,5% з 01 січня 2022 року. А розмір інтерчейнджа – від 1% з 01 січня 2021 року до 0,3% з 01 січня 2022 року за транзакцію. Альтернативний, більш поблажливий проєкт №4178-1 передбачав зменшення комісії за еквайринг від 1,8% з 31 грудня 2021 року до 1,4% з 01 січня 2023 року та розміру інтерчейнджа від 1,2% з 01 січня 2021 року до 0,9% з 01 січня 2023 року.
Обидва законопроєкти так і не розглянули в комі тетах, оскільки не зібрався кворум, розповідає виконавча директорка «Офісу простих рішень та результатів» Михайла Саакашвілі Марія Барабаш. Тоді депутати ухвалили рішення внести правки в законопроєкт №4364 під час його доопрацювання до другого читання, які обмежать окремо банківську комісію та окремо інтерчейндж. «Була домовленість між членами комітету та депутатами: або додаємо норму про еквайринг, або партія «Слуга народу» взагалі не голосуватиме за цей за законопроєкт. А він дуже потрібен банкам», – розповідає Барабаш.
Правки на засідання фінансового комітету ВРУ затвердив його голова Данило Гетьманцев, хоча він підтримує регулювання та обмеження винятково інтерчейндж, а не всього еквайрингу. Тоді як більша частина депутатів і ритейлери наполягають на регулюванні та обмеженні всієї банківської комісії. Одним з ініціаторів законопроєкту є власник «Епіцентру» Олександр Герега.
«Якщо знизять інтерчейндж, ми матимемо аргумент у перемовинах з банками щодо кінцевого тарифу», - говорить Сергій Волобуєв з MakeUp. Проте торговці все одно побоюються, що банки-монополісти не поступляться втраченими відсотками і компенсують їх збільшенням загальної комісії за еквайринг.
Станом на 23 березня остаточний варіант обмежень та регулювання, що пропонується депутатами, невідомий. Зведеної порівняльної таблиці з урахуванням правок досі немає. Барабаш запевняє, що йдеться виключно про поступове зниження розмірів комісій. Своєю чергою, представники банківської сторони ведуть перемовини з Данилом Гетьманцевим. Вони підтримають пропозиції ритейлерів законодавчо обмежити максимальний розмір комісій еквайрингу для торговців ставкою 1%, а ставку інтерчейндж – 0,5%. Але за умови обов'язкової передачі клієнтам бонуса через автоматичне нарахування знижки у 1% від кожної торгової операції. Про це повідомив Олег Гороховський у себе в Facebook.
Факт, що такі перемовини дійсно проходять, репортеру Forbes членкиня наглядової ради Укрексімбанку Вікторія Страхова. «Це стимулюватиме безготівкові платежі, які обсягами перекриють втрати банків. Зараз думаємо, як це можна оформити законодавчо», – сказала Страхова. І ритейлери, і банкіри підтримують поетапний підхід із поступовим зниженням ставки, щоб у результаті прийти до прийнятних для всіх тарифів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
