15 вересня завершився термін заборони імпорту української агропродукції до п’яти країн (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія). Єврокомісія не стала продовжувати заборону на імпорт, але Польща, Угорщина та Словаччина проігнорували рішення регулятора і ввели власні заборони. 18 вересня Україна представила Єврокомісії компромісний план, який би міг замінити односторонні обмеження українського імпорту. Forbes поговорив з міністром агрополітики Миколою Сольским про поточну ситуацію навколо заборони імпорту країнами-сусідами.
Про що домовились під час сьогоднішньої розмови з польським колегою?
Я розповів, у чому наша пропозиція врегулювання ситуації, що виникла. Він поділився своїми думками з приводу нашої пропозиції. Нормальна робоча розмова. Я додатково звернув увагу щодо недоцільності і заборони певних продуктів, які вони нещодавно додали – шрот рапсовий та борошно. Ми домовились про зустріч на ранок середи. На цю зустріч кожна зі сторін прийде з переліком зауважень і питань щодо запропонованого Україною плану та сьогоднішньої ситуації.
Про що наші пропозиції?
Це ті пропозиції які ми подавали до Європейської комісії. Тепер їх потрібно проговорити з кожною країною і отримати зворотний звʼязок. Кожна країна має якісь свої питання і зауваження, які потрібно обговорити, та вийти на кінцевий робочий варіант цього плану і того, як ця процедура працюватиме. Зараз треба врахувати позицію один одного.
Що пропонує Україна?
До цих пʼяти країн чотири види зерна поставляються тільки за відповідними дозволами. Це дає змогу контролювати час, вид культури та обсяги, які відвантажуються, та погоджувати ці дії з іншими країнами. Цей механізм налагодить постійне спілкування, дозволить бути гнучкими та міняти щось у процесах експорту без складних перемовин.
Які зараз є зауваження у країн щодо цього плану?
Майже всі країни або згідні, або готові його розглядати. Болгарія та Румунія першими підтримали цю ідею. Румунія, наприклад, сказала, що хочуть аби при видачі ліцензії враховувалось, до кого прямує вантаж. Вони хочуть, аби товар йшов не трейдерам, а прямо до переробників.
Як цей механізм виглядатиме з нашого боку? Яким чином мають аграрії отримувати ці ліцензії?
Ліцензії видають у Мінекономіки. Ми зараз спільно з Мінекономіки працюємо над тим, як це виглядатиме. З румунами, наприклад, ми домовилися про термін до 30 днів на напрацювання цього механізму.
До чого готуватися аграріям?
Треба зрозуміти, що в нас експорт в ці країни є важливий, але насправді є й інші не менш важливі питання. Для аграріїв основне питання – щоб нормально запрацював експорт через морські порти. Це в тисячу разів важливіше, ніж те, як видаватимуться ліцензії на торгівлю з прикордонними країнами. Зараз потрібно зробити просту схему, як працюватиме один з напрямів експорту.
Скільки ми втратили за той час, поки діяли обмеження на імпорт?
Потрібно врахувати безліч факторів, в тому числі, як і чому змінювались ціни на агропродукцію. Це складне дослідження, і його за день не зробити. Звичайно, за певний час підрахунки будуть, але зараз це буде дуже узагальнена, декларативна оцінка.
Який ваш прогноз, яка буде динаміка розвʼязання ситуації щодо заборони імпорту?
В мене великі сподівання, і я бачу підстави, що ми маємо всі шанси нормально пройти цю процедуру.
Чи є у вас прогнози, коли можна чекати на якісь фінальні рішення по домовленостях?
Тут декілька етапів. Якщо ми говоримо про заяви країн, що їм підходить наша пропозиція з ліцензування, то це, можливо, найближчі дні чи тиждень. Якщо ми говоримо про технічну реалізацію, то це може зайняти ще пару тижнів.
Сьогодні виникла напруга через експорт українського зерна через європейські країни, чого очікувати, коли почнеться процес євроінтеграції України?
Стало очевидно, що це буде складна та довга розмова, але її не треба боятись. Крім того, досвід Євросоюзу показує, що між країнами-членами завжди багато гарячих дискусій. Виходячи з цього можна сприйняти сьогоднішню ситуацію щодо заборони імпорту як саме таку гарячу дискусію, і це свідчить про те, що нас вже частково сприймають як члена ЄС. Я б не сприймав цю ситуацію як екстраординарну, а ставився до неї як до нового етапу відносин України і Євросоюзу. Ця дискусія насправді свідчить, як дивно це б не звучало, що ми зближуємося.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
