Українсько-польська зернова криза не сповільнилася відставкою міністра сільського господарства Польщі. Україні вже заборонили імпорт зерна та іншої сільгосппродукції Польща, Угорщина та Словаччина. Болгарія та Румунія на черзі. Чому попри прибутки фермерів Польща прийняла таке рішення? Причина не лише економічна, відзначає ексголова Комітету з розвитку промисловості та інфраструктури СУП Геннадій Радченко, який наразі живе в Польщі.
15 квітня Польща несподівано заборонила імпорт та транзит через свою територію сільськогосподарської продукції з України. Втім, вже ввечері 18 квітня стало відомо, що за підсумками перемовин, які відбулись у Варшаві, польська та українська сторони у ніч на 21 квітня відновлять транзит української агропродукції.
Щодо імпорту – прикордонний шлагбаум опустився не лише перед вагонами із зерном. Цукор, сухі корми, насіння, хміль, льон та коноплі, фрукти та овочі, перероблені плодоовочеві продукти (тобто соки), вино, яловичина та телятина, молоко та молочні продукти, свинина, баранина та козлятина, яйця, мʼясо птиці, етиловий спирт сільськогосподарського походження, продукти бджільництва та, як зазначено в останньому пункті постанови, «інші продукти», також опинилися під забороною.
Розмови щодо надмірного імпорту українського зерна до Польщі тривали давно. Під час візиту до Варшави президент України Володимир Зеленський, не вдаючись до деталей, повідомив, що на переговорах з премʼєром Польщі Матеушем Моравецьким знайдено вихід із ситуації, але заборони на ввезення практично всієї сільгосппродукції з України до Польщі навряд чи можна було очікувати.
Рішення тим більше дивне, що на понеділок, 17 квітня, у Варшаві були заплановані переговори аграрних міністрів України та Польщі – Миколи Сольского та Роберта Телуса, і сторони всіляко переконували одна одну та громадськість, що вихід із «зернової кризи» знайдено.
Джерело кризи
Щоб допомогти економіці України, 30 травня 2022 року Євросоюз на рік скасував мита та квоти на всі товари з України. У випадку із зерновими публічно заявлялося – це допоможе їхньому транзиту сушею до портів, звідки товар доставлятимуть на Близький Схід та Африку. Але натомість велику частину українського зерна продавали в Польщі через нижчі ціни, ніж на польське зерно. Насамперед його купували виробники кормів.
Природно, низькі ціни – на користь кінцевих покупців, виробників продуктів та посередників. Але польські фермери протестують і вважають, що внаслідок українського імпорту виробництво харчових продуктів у Польщі опинилося на межі рентабельності.
Фермери звинувачують як ексміністра сільського господарства Польщі Генрика Ковальчика, який обіцяв їм високі ціни на зерно у 2023 році, так і весь уряд, який применшив значення проблеми та не організував обіцяний транзитний коридор, про який йшлося в червні 2022 року.
Правда ще й в тому, що Польща не має достатньо елеваторів у портах, які могли б обслужити велику кількість українських вантажів, а ініціативи терміново побудувати спеціальний термінал для перевалки зернових так і не реалізували.
Як результат – польську пшеницю тепер можна купити приблизно по 700 злотих за тонну, тоді як рік тому вона коштувала вдвічі дорожче.
Єврокомісія в шоці
Коментуючи ситуацію щодо заборони імпорту українського збіжжя та агропродукції, польські чиновники та депутати, навіть опозиційні, не звинувачують Україну, наголошуючи, що Польща залишається її вірним союзником. Про це також говорять і польські фермери, які протестують на українському кордоні.
Єврокомісія зі свого боку нагадала полякам, що держава–член ЄС не може в односторонньому порядку ухвалювати торговельні рішення, оскільки вони впливають на весь ринок. Брюссель прямо говорить про те, що це рішення не відповідає законодавству ЄС: регламент про безмитну торгівлю з Україною не передбачає раптових односторонніх рішень щодо припинення імпорту. Тим більше суперечить принципам Євросоюзу заборона транзиту. Такі дії можливі, лише коли йдеться про загрозу здоровʼю чи життю споживачів.
Колективне ембарго попри прибутки
Тим часом запровадити ембарго на українське зерно також хоче Болгарія, а Словаччина та Угорщина вже це зробили. За словами угорського міністра сільського господарства Іштвана Надя, через приплив українського зерна ціни на споживчу пшеницю в країні впали на 27% порівняно з попереднім роком, на фуражну пшеницю – на 37%, фуражну кукурудзу – на 23%. Крім падіння цін, Надь вказує на втрату угорськими фермерами можливостей збуту.
У падінні цін та можливості збуту вбачають проблему і польські фермери. Але минулого року вони побили всі рекорди. Експорт аграрної продукції становив 223 млрд злотих (близько €47,6 млрд), що значно більше, ніж весь український експорт 2022 року ($41 млрд). А польський експорт в Україну сягнув майже мільярда – на 16% більше, ніж у 2021 році.
2022 рік був складним, але й дуже прибутковим для польських аграріїв. Експорт м’яса, наприклад, зріс на 37%, до €9,6 млрд, молочних продуктів – на 37%, до €3,6 млрд. Ці галузі потребують кормів для худоби, і зерно з України посилило конкурентоспроможність польських виробників.
За даними статистики Польщі, у 2022 році експорт зернових і продуктів їхньої переробки збільшився на 40% (€6,6 млрд). Минулого року Польща експортувала 3,88 млн тонн кукурудзи – на 67% більше, ніж у 2021-му. Тобто експорт кукурудзи з Польщі зріс на 1,562 млн тонн; а імпорт кукурудзи з України склав 2,07 млн тонн. Різниця у 508 000 тонн української кукурудзи впродовж року на фоні зростання експорту польських продуктів тваринництва не робить погоди. До цього треба додати ще заробітки трейдерів, перевізників та портів на транспортуванні українського зерна.
Причина не лише економічна
Рішення польського уряду продиктоване не лише економікою, а передусім майбутніми парламентськими виборами, на яких сільський електорат є дуже важливим для правлячої партії «Право і Справедливість». І хоча усі передвиборчі опитування свідчать на користь «ПіС», гарантувати впевнену перемогу нинішній владі ніхто не може.
Блокування торгівлі з Україною викликало негативну реакцію польського бізнесу, як-от: чому до заборонного списку потрапили такі продукти, як вино, адже на польському ринку частка вина з України залишається мізерною. Це стосується й інших товарів. А також чи взяв до уваги польський уряд, ухвалюючи таке рішення, що російський президент Володимир Путін знову перекриває зерновий коридор через Чорне море?
У Польській Асоціації підприємців та роботодавців ZPP заявили, що вжиті кардинальні заходи розроблені з урахуванням лише короткострокової перспективи, а їхні довгострокові наслідки дестабілізують торгівлю продовольством у регіоні та негативно позначаться на продовольчому забезпеченні споживчих ринків. Заборона також стане фактором дестабілізації сільськогосподарського ринку та джерелом напруженості у відносинах Польщі з Єврокомісією. «Економічно, юридично та політично непідготовлена широка заборона суперечить інтересам нашої країни. Сьогодні одним рішенням ми можемо позбавити себе шансу стати хабом, який міг би отримати довгостроковий прибуток від співпраці з Україною», – вважають в Асоціації.
Вихід з ситуації – депозитна система для зерна
Запровадження депозитної системи для зерна, яке експортується з України, може виправити ситуацію.
Українську сільськогосподарську продукцію зазвичай експортують компанії, в яких є потрібний для транзиту капітал. Система тимчасових гарантійних депозитів дозволила б, з одного боку, продовжити роботу українських зернових коридорів, а з іншого – забезпечити інтереси польських фермерів.
Депозит повертався б одразу після того, як зерно залишить територію Польщі. Це усунуло б необхідність виплати додаткових компенсацій польським фермерам, стабілізувало б ціни на польському ринку та забезпечило б безперервність експорту для українських аграріїв.
З технічної точки зору «тимчасового депозиту» немає в Митному кодексі ЄС, але особлива ситуація може призвести до розробки особливого рішення, яке звільнить Польщу та інші країни, що межують з Україною, від іміджевої та економічної шкоди, як це відбувається сьогодні.
Польське ембарго українського продовольства, в якому сплелися політичні та економічні проблеми польського суспільства, має стати добрим уроком і для українських підприємців та чиновників.
Україна вже сьогодні є сильним гравцем на світовому та передусім європейському ринках. Треба готуватися до конкуренції, вчитися відвойовувати свою частку ринку, дивитися на кілька кроків уперед та активно вести переговори як з учасниками ринку, так і з партнерами у Брюсселі та інших столицях – насамперед країн-сусідів. Шлях України до Євросоюзу не буде встелений трояндами.
Не менш важливо для України затверджуватись як виробнику продукції високої якості. Для цього якнайшвидше запроваджувати та дотримуватися суворих європейських стандартів.
Стосунки навіть найвірніших друзів не бувають безхмарними. Нинішня «зернова криза» зняла табу на не найприємніші питання українсько-польських відносин.
Слідом за зерном можуть відкритися й інші проблеми, у тому числі не повʼязані з економікою. Дуже важливо бути готовим не замітати їх під килим, а активно та аргументовано відстоювати українські інтереси.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
