Микола Сольський /Ігор Тишенко для Forbes Україна
Категорія
Гроші
Дата

«Наш бізнес мобільний, і ця активність мала наслідки для Польщі». Міністр АПК Микола Сольський про анатомію українсько-польської агрокризи. Інтерв’ю

Микола Сольський Фото Ігор Тишенко для Forbes Україна

Як накопичувалась аграрна криза між Україною та Польщею, завдяки чому її вдалося тимчасово вирішити і які висновки мають зробити країна і бізнес

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

15 квітня Польща заборонила імпорт і транзит агропродукції з України. Слідом за нею рішення про заборону імпорту (але не транзиту) оголосила Угорщина, Словаччина та Болгарія. За декілька днів Україна та Польща таки домовилися про відновлення транзиту вночі з 20 на 21 квітня. Щоб заспокоїти фермерів ЄС, які ніби постраждали від навали української продукції, Єврокомісія найближчими днями має узгодити допомогу на $100 млн.

Forbes поговорив з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським про те, чому ми опинились у такому хиткому становищі.

Чи попереджали партнери з ЄС, що будуть блокувати імпорт і транзит?

Ми знали, що подібне може статися, і спілкувалися щодо цього з європейськими партнерами, але, звісно, офіційних попереджень не було. Ми не очікували, що рішення буде прийнято в такій сильній формі.

Які причини передували цьому рішенню?

Ми орієнтуємося на заяви тих країн, які вирішили заборонити імпорт. Серед причин вони вказують незадоволення фермерів великими обсягами експорту агропродукції (передусім зерна), внаслідок чого локальні фермери продали менше товарів, ніж могли. Думаю, що також на цю ситуацію мало вплив те, що у деяких країнах починається період виборів.

Які обсяги агропродукції ми поставляли до країн-сусідів?

З кінця літа і до початку осені ми експортували приблизно 6 млн т агропродукції на місяць. Половина цього обсягу йшла морем через порти Одеси, трохи більше 1 млн т – через порти Дунаю. Ще близько 2 млн т – через сухопутні кордони автомобільним транспортом і залізницею.

Якщо розбити за кількістю продукції, то в Румунію йшло близько 1 млн т, з них 90% – це транзит, у Польщу – 600 000 т, з яких 50% йшло транзитом, в Угорщину – 350 000 т (половина – теж транзит), у Словаччину – 70 000–80 000 т, з яких дві третини йшло в інші країни.

Чи можете проілюструвати, як накопичувалася ця проблема?

До війни ми в Європу експортували багато продукції. Лише деякі обсяги можна було поставляти без мита, за інші стягувалося мито. З червня минулого року Європейський Союз скасував мито на українські товари до кінця 2023 року. Паралельно з цим Україна вела перемовини, аби це рішення продовжили до кінця 2024 року, і ми мали узгодити з європейцями постійні правила торгівлі, які б діяли після цього терміну.

Також з початку війни Євросоюз започаткував програму «Шляхи солідарності» – це комплекс заходів, які спрощували експорт української агропродукції до ЄС. Дійсно, багато українських агропродуктів почали рухатися в сторону Польщі. Наш бізнес мобільний, конкурентний і може виживати в будь-яких умовах. Ця активність мала певні наслідки для Польщі.

Які саме?

Перше – в них знизилися ціни на зернові. І якби не було українського зерна, то польський фермер продав би своє зерно дорожче. Але тут ситуація неоднозначна, і можна довго дискутувати, бо останнім часом світові ціни на зерно знизились

Вплинула світова конʼюнктура. Як і всі фермери, польські аграрії притримують якусь кількість зерна на весну, бо історично навесні ціни вище. Але цей рік був нетиповим. Осіння ціна була вищою за весняну, і це мало свій негативний вплив на настрої фермерів. Водночас зрозуміло, що закриття кордонів призведе до того, що вартість продукції локальних фермерів здорожчає.

З того, що очевидно, то наявність української сировини на польському ринку дала заробити польській переробній галузі. Минулий рік у цієї галузі був найвдалішим за довгий період, бо вони стали конкурентними зі світовими переробниками, оскільки отримали доступ до більш дешевої сировини.

Ігор Тишенко для Forbes Україна

Микола Сольський Фото Ігор Тишенко для Forbes Україна

Про що говорили з Польщею під час домовленостей щодо відновлення транзиту?

Домовилися про відновлення транзиту української агропродукції. Він запрацює вночі з 20 на 21 квітня 2023 року.

Польська сторона буде контролювати транзит відповідно до правил, які вона сама встановлює. Зокрема, було озвучено, що вантажі, які йдуть транзитом, будуть відстежуватися за допомогою електронної системи SENT. Трекер показує, що машина або залізничний транспорт йде в порти або в інші країни ЄС. За бажанням польської сторони, за наявності ґрунтовних підстав вони можуть здійснювати супровід вантажів.

Який аргумент став вирішальним?

Ми не могли не домовитися. До перемовин долучилося керівництво уряду і, скажу так, що принципова позиція президента Володимира Зеленського щодо відстоювання інтересів України була визначальною.

Чому поляки вирішили контролювати перетин зерна?

Ми вважаємо, що такий контроль не потрібен, але умови поляків довели до відома ринку. Це їх локальні нюанси. Владі потрібно показати, що вона контролює процес.

Що польська сторона вимагала від України?

Вимоги були. Я не можу розказати більше, але ми на них не пішли.

Які наслідки спричинило блокування імпорту?

Збитки можуть становити сотні мільйонів доларів за короткий проміжок часу. Точніше сказати складно, бо важко порахувати. По-перше, польська сторона не дає точні дані, скільки продукції залишилося в Польщі, а скільки проїхало транзитом. По-друге, ціни змінюються щодня, і незрозуміло, на які спиратися. На наступному тижні ми проаналізуємо наслідки.

Чи є запит від України до європейських колег, аби бути впевненими, що подібна ситуація не повториться?

Немає рецепта, який діяв би назавжди. Варто памʼятати, що ми з поляками є щирими і великими друзями, але навіть між друзями можуть бути непорозуміння, проте ми готові їх вирішувати і шукати компроміси. Нам обовʼязково потрібно спілкуватися. Це нормальний процес і ознака демократичного суспільства.

В ЄС кожному дають право відстоювати свою позицію, але всі зобовʼязані шукати компроміси. Нам треба сприймати це без роздратування і звикати до нової реальності. Тож можна навіть порадіти – ми рухаємося в спільних координатах і вже на практиці застосовуємо європейські процедури

На якому етапі знаходиться процес євроінтеграції агро?

Цей процес почався. Зараз ми на етапі скринінгу. Україні потрібно імплементувати та синхронізувати безліч норм, які викладені на тисячах сторінок, з яких 40% стосуються сільського господарства. У інших країн цей процес зайняв роки. Нас чекає величезний обсяг роботи.  

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні