Апеляційний суд Парижа відмовив Росії у спробі скасувати рішення про компенсацію $1,5 млрд на користь Ощадбанку за втрату активів у Криму. Це важливий прецедент, що відкриває Україні шлях до реального стягнення збитків з Росії через міжнародні суди та надихає інші українські компанії боротися за справедливість. Роза Тапанова, членкиня наглядової ради Ощадбанку, та Арсен Мілютін, заступник голови правління Ощадбанку, розповідають, як це – боротися проти Росії на міжнародній юридичній арені
Купуйте річну передплату на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою від 1 350 грн.
Апеляційний суд Парижа 1 липня відмовив Росії у скасуванні рішення від 2018 року про відшкодування збитків, які Ощадбанк зазнав внаслідок анексії Криму. Це ключове рішення, яке нівелювало всі аргументи Росії, що намагається заморожувати процес виконання рішення арбітражу у всіх закордонних юрисдикціях, де Ощадбанк подає його до визнання.
Французьке законодавство ще передбачає можливість оскаржити це рішення у Касаційному суді Франції. Але шанси Росії близькі до нуля, бо ще у 2022 році Касаційний суд Франції висловив свою позицію щодо всіх її аргументів, коли повернув справу до Апеляційного суду Парижа. Крім того, це досить довгий процес, а рішення Арбітражного трибуналу вже підлягає примусовому виконанню у Франції.
Понад десятирічне протистояння
Сама справа почалася ще у 2014 році, коли Ощадбанк почав збирати докази шкоди, завданої експропріацією його активів у Криму.
У 2018-му міжнародний комерційних арбітражний суд на підставі угоди про взаємний захист інвестицій виніс рішення, яким стягнув з Росії на користь Ощадбанку приблизно $1,2 млрд. На суму нараховуються відсотки, наразі борг виріс до приблизно $1,5 млрд.
До зафіксованої суми збитків додалися зобов’язання Росії сплатити €300 000 судових витрат при розгляді справи у Парижі. На тлі збитків сума несуттєва, але символічна.
Від участі в міжнародному арбітражі Росія ухилилась, але нині ця ситуація змінилася. РФ активно перешкоджає намірам Ощадбанку виконати рішення Арбітражного трибуналу і намагається в будь-який спосіб затягнути цей процес, а банк відповідно протидіє цьому.
В Ощадбанку з’являється більше шансів нарешті перетворити рішення суду в гроші на рахунках, але процес ще далекий до завершення. Потрібно ще чимало зробити, щоб поновити справедливість та отримати компенсацію. Проте можливості для цього є. І є позитивна динаміка розвитку подій.
Боротьба триває
На сьогодні Ощадбанк продовжує процес визнання та примусового виконання рішення Арбітражного трибуналу. Судові процеси відбуваються у Великій Британії та США. Паралельно проводиться пошук активів країни-агресора, ми звертаємося до тих іноземних юрисдикцій, які є підписантами Нью-Йоркської конвенції, в яких потенційно є активи РФ, і ми зможемо їх стягнути.
Складність і тривалість процесу примусового виконання рішення Арбітражного трибуналу пов’язані з тим, що його необхідно визнавати в кожній іноземній юрисдикції, де потенційно можуть знаходитися активи РФ і які не мають дипломатичного імунітету. Це так звані комерційні активи держави. Іншого шляху примусового виконання рішення Арбітражного трибуналу в міжнародному праві не існує.
У Франції за позовом Ощадбанку накладено арешт на майно РФ на суму €87 млн. В ідеалі після реалізації цього майна Ощадбанк буде отримувати відшкодування. Але це теж непростий шлях – РФ активно протидіє спробам «Ощаду» поновити справедливість. Але саме у Франції у нас найкращі шанси на успіх. Хоча говорити про конкретні терміни отримання компенсації ми не наважуємось.
Росія буде активно доводити те, що ці активи мають суверенний характер, і використовувати будь-які правові механізми, аби затягнути цей процес. І, на жаль, це не рік і не два, оскільки ми знаємо проблему суверенних активів, які практично неможливо конфіскувати без доведення, що ці активи є комерційною діяльністю держави.
У кожній країні, в якій потенційно може бути примусово виконане рішення Арбітражного трибуналу, є своя судова процедура, яку необхідно пройти перед тим, як активи РФ буде реалізовано у примусовому порядку і банк щось отримає.
Приклад для інших
«Ощад» став першопрохідцем у цій справі. Ми обрали правильну юридичну стратегію, використавши законодавство про захист інвестицій. Закликаємо інші бізнеси повторювати наш шлях. Ось кілька порад.
Головний ключ успіху – ретельне документування завданих збитків. Свого часу багато ЗМІ обійшло фото стосів паперів у кабінеті колишнього голови правління «Ощаду» Андрія Пишного з доказовою базою, яку банк передав до арбітражу. Це було 30 000 сторінок, 70 кг ваги, висота паперів у людський зріст – 170 см.
Ще один ключовий момент – правильний вибір міжнародного юридичного радника, без якого не можна обійтися. Наш партнер – фірма Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan LLP – світовий юридичний лідер у таких суперечках.
Третій крок – до процесу отримання відшкодування потрібно ставитися як до стратегічного пріоритету. Йдеться не лише про те, що «Ощад» має отримати $1,5 млрд компенсації, а про те, що разом усі бізнеси можуть отримати набагато більші суми. І це реально, адже суди Франції підтвердили, що за порушення міжнародних норм наступає міжнародно-правова відповідальність, а тому Росія як агресор і порушник міжнародних зобов’язань має компенсувати завдану шкоду.
А як щодо збитків, що отримані «Ощадом» після початку повномасштабного вторгнення? З самого початку великої війни ми фіксуємо втрату кожного активу і працюємо над стратегією стягнення з Росії збитків, використовуючи для цього всі доступні міжнародні правові механізми.
Як і весь бізнес в Україні, очікуємо відкриття Міжнародного реєстру збитків. Ми налаштовані на тривалу боротьбу, яке неодмінно має завершитися нашою перемогою.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
