Уряд розробив законопроєкт, який має посилити незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від Офісу генерального прокурора. Як він вплине на перебіг розслідувань проти топпосадовців, чи дійсно САП отримає більше повноважень та що на нього чекає під час розгляду у Верховній Раді?
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Верховна Рада (ВР) готується до розгляду урядового законопроєкту №10060 про посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Голосування у першому читанні відбудеться на початку жовтня, очікують троє співрозмовників Forbes серед нардепів з антикорупційного та економічного комітетів ВР.
Новація має усунути давню проблему, повʼязану з ризиками політичного впливу на САП, яка обмежувала її можливості у проведенні розслідувань щодо корупції серед держпосадовців найвищого рівня. Також це одна з вимог, що їх український уряд має до кінця грудня виконати у рамках меморандуму з Міжнародним валютним Фондом (МВФ).
На необхідності ухвалення закону наголошують й в антикорупційному органі. «Якщо ми реально боремося з корупцією, а не робимо вигляд, залишати САП під крилом Офісу генпрокурора (ОГП) неприпустимо. Головна проблема – конфіденційність», – казав наприкінці липня в інтервʼю «Дзеркалу тижня» очільник САП Олександр Клименко.
Зміни до законодавства про САП обговорюються вже не перший рік. Розпочати їх втілення спочатку заважала недовіра до попереднього керівника Назара Холодницького з боку антикорупційних організацій (Transparensy International, Центру протидії корупції тощо), а потім – відбір нового керівника САП, що тривав два роки.
Та чи справді новий закон зробить САП більш незалежною?
Що змінює закон про незалежність САП
«Законопроєкт містить мінімально необхідний набір норм щодо незалежності САП», – вважає голова антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна. Головна зміна – САП отримує статус юридичної особи. Це дасть змогу самостійно адмініструвати свій документообіг, розпоряджатися бюджетними коштами, набирати колектив тощо, пояснює Радіна. Раніше всі ці діє потрібно було погоджувати з ОГП, у структур була навіть спільна пошта.
Ще один плюс таких змін – інформація про розслідування не виходитиме за межі САП, що зменшить кількість витоків, і менше фігурантів справ матимуть змогу «екстрено виїжджати» за кордон, вважає заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.
Останній з таких прикладів – колишній очільник Нацбанку Кирило Шевченко, який виїхав за кордон за кілька тижнів до вручення йому підозри. За кордоном перебуває ще один фігурант нещодавнього розслідування НАБУ і САП – колишній голова Фонду державного майна Дмитро Сенниченко.
Інша важлива зміна – запровадження незалежного аудиту роботи, який може бути підставою для звільнення очільника САП. Аналогічні норми діють і у НАБУ та НАЗК, каже заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine Катерина Риженко. А для оцінки діяльності прокурорів буде створено дисциплінарну комісію. Вона розглядатиме кейси щодо перевищення прокурорами своїх повноважень, пояснює Риженко.
У законопроєкті також чітко прописано посадові оклади співробітників САП. Раніше використовувалося розмите поняття – посадовий оклад прокурора САП не міг бути меншим, ніж у керівника структурного підрозділу НАБУ.
Керівник САП Олександр Клименко Фото Getty Images
Це позитивний сигнал, який дає більше фінансової незалежності співробітникам САП, каже юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олексій Бойко. «Але в законі немає заборони щодо коригування зарплат іншими законодавчими змінами, тому є ризик, що під час, наприклад, перегляду бюджету їх можуть урізати», – впевнений Бойко.
Також закон запроваджує створення територіальних філій САП, за аналогом тих, що є у НАБУ. Важливо, щоб САП акцентувала увагу саме на збільшенні штату прокурорів, а не адміністративного персоналу, каже Риженко.
Чому законопроєкт про САП вийшов неідеальним
Законом повністю змінюється склад конкурсної комісії, яка обирає керівника САП та його заступників. Якщо раніше комісія здебільшого складалася з представників ВР (вісім членів) та міжнародних експертів (чотири члени), то нині пропонується шість членів: троє від Ради прокурорів України і троє від міжнародних партнерів. «Це позитивні зміни, адже саме до представників парламенту було найбільше питань щодо їхніх компетенції та неупередженості», – каже Риженко з Transparency International Ukraine.
Попри це є і дискусійна норма – конкурсна комісія за результатами конкурсу має запропонувати генпрокурору двох кандидатів замість одного, як це є зараз. «Не виключено, що генпрокурор обере не найкомпетентнішого, а найлояльнішого до себе кандидата», – вважає Бойко з ЦПК.
Інший небезпечний момент, прописаний у законі, – якщо конкурсна комісія не збереться з певних причин, то для початку засідання достатньо трьох осіб, а для ухвалення рішення – голосування двох членів (одного від міжнародників і другого від Ради прокурорів), зазначає Риженко. В законопроєкті також не визначено чіткі терміни, коли генеральний прокурор повинен призначити очільника САП. «Це може призвести до затягування призначення», – каже Риженко. Наприклад, у законі про НАБУ зазначено, що це має статися у 10-денний термін.
Генпрокурор Андрій Костін Фото УНІАН
Законопроєкт не передбачає істотних процесуальних змін у роботі САП. Так, право подавати запити на екстрадицію залишається виключно за ОГП. «Багато років такі запити від САП часто припадали пилом у шухляді ОГП», – розповідає голова антикорупційного комітету Радіна. Хоча за чинного генерального прокурора запити від САП почали рухатися, це не системне рішення, яке надалі може залежати від політичної ситуації, додає Радіна.
Не збільшуються повноваження САП і щодо розслідування справ проти народних депутатів. Відкриття та реєстрація таких справ залишається у компетенції Офісу генпрокурора. «Для того, щоб почати роботу за такими справами – наприклад, оперативне прослуховування – потрібно запитувати дозвіл в ОГП», – пояснює Юрчишин. На цьому етапі знову ж таки можливий витік інформації, додає він.
Розширення повноважень САП було б доречним з огляду на відкриття реєстру декларацій, вважає Риженко з Transparency International Ukraine. «Можна припустити, що кількість проваджень щодо нардепів зараз може зрости, – пояснює вона. – Якщо йдеться про особистостей з політичними звʼязками, то генпрокурор має владу, щоб ці розслідування не рухалися так активно, як могли б».
Чи є ризик, що законопроєкт про незалежність САП перепишуть
Навіть у такій редакції на законопроєкт у Верховній Раді чекає палка дискусія, прогнозує нардеп Юрчишин. Він не впевнений, що депутати підтримають закон. На його думку, головна причина – документ обмежує політизованість розслідувань.
Ще більших дискусій нардепи очікують до другого читання. «На жаль, маємо констатувати, що до другого читання може бути дуже багато поправок, спрямованих, м’яко кажучи, проти забезпечення незалежності САП», – додає очільниця антикорупційного комітету ВР Радіна.
Втім, дотиснути ухвалення закону можуть міжнародні партнери. «Гадаю, вони не готові йти на компроміси», – вважає Радіна.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
