Численні справи, які вже здавалися безнадійними, останніми тижнями почали оживати й отримали низку статусних підозрюваних. Чи значить це, що українська антикорупційна інфраструктура зрештою запрацювала та чия у цьому заслуга
Протягом жовтня українські правоохоронці вручили десятки підозр топпосадовцям у справах, які до цього тягнулися роками.
У низці випадків йшлося про дуже резонансні імена. Серед найвідоміших фігурантів – президент «Мотор Січ» Вʼячеслав Богуслаєв, бізнесмени Олег Бахматюк та Максим Микитась, ексголови Національного банку Кирило Шевченко та Державної фіскальної служби Роман Насіров. Більшістю з цих справ займалися антикорупційні органи – НАБУ та САП.
Чи має дивувати така стрімкість та який тест через це доведеться пройти Офісу президента?
Богуслаєв, Микитась та «Роттердам+». Хто ще отримав підозру
Першою гучною справою САП та НАБУ щодо топпосадовців цього місяця стало вручення 6 жовтня підозри ексголові Національного банку Кирилу Шевченку. За два дні до цього він подав у відставку за станом здоровʼя. Шевченка підозрюють у виведенні 206 млн грн з державного «Укргазбанку» у 2014–2019 роках. Наразі ексголова НБУ знаходиться за кордоном, 24 жовтня НАБУ оголосило його та ще двох топпосадовців «Укргазбанку» у розшук. Сам Шевченко свою провину не визнає та каже, що готовий співпрацювати зі слідством.
17 жовтня підозру від НАБУ отримали колишній голова Державної фіскальної служби Роман Насіров і бізнесмен Олег Бахматюк. Правоохоронці звинувачують Насірова в отриманні хабаря у розмірі 722 млн грн від Бахматюка. Справа датується 2015 роком.
Вже наступного дня колишній народний депутат і президент «Укрбуд» Максим Микитась був затриманий після спроби дати хабар у €22 млн меру Дніпра Борису Філатову. Йшлося про укладення з підконтрольними Микитасю компаніями контракту на будівництво метрополітену в Дніпрі поза конкурсом.
21 жовтня підозру від НАБУ отримав колишній нардеп від Блоку Петра Порошенка Олександр Грановський. Правоохоронці вважають, що він організував корупційну схеми, у результаті якої було завдано шкоди на 93,3 млн грн держпідприємству «Одеський припортовий завод». Схема діяла впродовж 2015 року.
Єдина справа, яку в жовтні «реалізувала» Служба безпеки України, а не НАБУ із САП, стосується президента «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. 22 жовтня його затримали у власному будинку. Його підозрюють у продажі двигунів для російських гвинтокрилів. 24 жовтня Шевченківський районний суд взяв Богуслаєва під варту.
Під приціл правоохоронців потрапив і голова рахункової палати Валерій Пацкан, який отримав підозру 24 жовтня. Його звинувачують у тому, що будучи депутатом у 2017 році він незаконно отримав 117 700 грн компенсації за житло, маючи власну квартиру у столиці.
Зрештою, 26 жовтня НАБУ та САП оголосили про підозру 15 особам, причетним до схеми «Роттердам+». Серед них – два колишніх голови Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), шість колишніх та три чинні члени НКРЕКП тощо.
Чому активізувалася робота НАБУ та САП
Три співрозмовники Forbes в антикорупційних і правоохоронних структурах повʼязують таку велику кількість резонансних справ з призначенням нового керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименка.
«Більшість цих справ не могли довести до кінця кілька років, а з приходом нового очільника САП процес одразу зрушив з місця», – каже перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.
З ним погоджується й керівниця юридичного відділу ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан: «САП до приходу Клименка і зараз – зовсім різні речі. Це ще раз підкреслює необхідність збереження незалежного керівника».
Інший фактор, який вплинув на роботу правоохоронців – війна. «Робота всіх правоохоронних органів була заморожена перші місяці війни, й зараз йде налагодження нормальних процесів, і як наслідок, є перші результати», – каже на правах анонімності співрозмовник у Офісі генерального прокурора.
Фактор війни на певний час відмежував вплив Офісу президента на роботу САП та НАБУ, вважає Юрчишин. «Факти корупції можуть використовуватися російською пропагандою, тому тут важлива чітка та ефективна робота правоохоронців. В ОП також це розуміють», – додає Юрчишин.
Ще один важливий важіль впливу – донори, які вимагають подолання корупції в Україні, каже керівниця юридичного відділу Transparency International Ukraine Катерина Риженко. «Україна повинна показувати результат у боротьбі з корупцією, аби зберегти довіру міжнародних партнерів», – підкреслює вона.
Чи зможуть НАБУ, САП та СБУ втримати ефективність
СБУ й надалі буде розслідувати справи колаборантів, вважає Юрчишин. «У нас залишається багато агентів російського впливу у бізнесі, релігійних організаціях тощо. Прізвищем Богуслаєв усе не завершиться», – каже він.
Щодо діяльності САП та НАБУ у співрозмовників Forbes в антикорупційних і правоохоронних органах виникають сумніви. Наразі ані влада, ані новопризначений генеральний прокурор не заважають роботі САП і НАБУ, але це може змінитися, говорить Юрчишин.
«Як тільки у розслідуваннях зʼявиться прізвище посадовця, близького до ОП, то ситуація різко зміниться», – вважає він.
З ним погоджується й Щербан з ЦПК. «Ми можемо побачити загострення між владою та правоохоронцями у найближчі місяці, якщо темпи роботи САП залишаться на цьому ж рівні», – припускає вона.
Перші спроби втрутитись у роботу правоохоронців вже зʼявилися. Так, у парламенті на початку жовтня зʼявився законопроєкт 4681 нардепа від ОПЗЖ Григорія Мамки, який фактично дозволяє фігуранту справ оскаржувати рішення САП та НАБУ на вибір: або у Вищому антикорупційному суді, або в умовному Печерському суді. «Законопроєкт з розгляду зняли, але такі ініціативи можуть зʼявлятися і надалі», – каже Щербан.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
