Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук колишнього голову Нацбанку Кирила Шевченка у справі про розкрадання 200 млн грн Укргазбанку. Крім нього, НАБУ розшукує двох колишніх топів банку. Що це за справа і чому в цієї історії є корені, повʼязані з Офісом президента?
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про підозру ексголові НБУ ще 6 жовтня. Цього ж дня Верховна Рада погодила його звільнення. А 7 жовтня парламент призначив очільником НБУ екскерівника Ощадбанку Андрія Пишного. За два дні до підозри Шевченко оголосив про відставку з посади голови Нацбанку, посилаючись на проблеми зі здоровʼям.
Слідство вважає, що Шевченко, бувши головою Укргазбанку, звідки він прийшов до НБУ у 2020-му, разом із підлеглими організував схему розкрадання коштів державної фінустанови. Вони, йдеться у справі, створили «прокладку» з кількох десятків фізосіб-підприємців, яким банк систематично платив комісію за начебто агентські послуги із залучення клієнтів. Таким чином, стверджують детективи, протягом пʼяти років із банку витекло 206 млн грн.
Кирило Шевченко одразу заявив про політичний тиск, ймовірно, натякаючи на керівника Офісу президента Андрія Єрмака, з яким у нього справді склалися погані стосунки.
Шевченко відкинув усі звинувачення, посилаючись на регулярні перевірки Держаудитслужби та міжнародних аудиторів Baker McKenzie і Deloitte Touche Tohmatsu, які мали б помітити такі фіктивні транзакції, каже банкір. «Реанімацію саме зараз справи, якій уже 3,5 року, і весь цей час вона так і не розслідувалась, я вважаю проявом політичного переслідування та зведення рахунків», – написав він у Facebook ще 6 жовтня, коментуючи звинувачення.
Через понад два тижні після цього НАБУ оголосило його й екстопів Укргазбанку в розшук. «Підозрювані ігнорували виклики до слідчого, через що їх було оголошено в розшук», – йдеться в релізі НАБУ. Шевченко, коментуючи дії правоохоронців зазначив, що не переховувався від слідства та подав усі відповідні клопотання та зробив усі необхідні дії щодо залучення до слідчих дій. «Але, вочевидь, питання не в процедурах юриспруденції. Із цієї «нафталінової» справи хочуть зліпити «перемогу», – сказав він.
Хто фігурує у «справі Укргазбанку»
За матеріалами розслідування, залучені «агентами» клієнти – державні компанії, які, за рішенням уряду 2014 року, мали перевести свої рахунки в державні банки. Частина ФОП, що працювали з банком у межах цієї схеми, свідчать матеріали справи, були зареєстровані незадовго до початку співпраці з Укргазбанком, хоча до цього ці люди не вели жодної підприємницької діяльності.
Окрім Шевченка, в розслідуванні як підозрюваний фігурує Денис Чернишов, який працював на керівних посадах в Укргазбанку з 2010 року. З жовтня 2016-го по вересень 2019-го він був заступником міністра юстиції. 5,3 млн грн від Укргазбанку, стверджують слідчі, отримала його дружина Наталія Чернишова.
Підозру отримали й чинний голова правління фінустанови Андрій Кравець (перший заступник Шевченка до переходу останнього в НБУ), а також директор департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами Укргазбанку та його заступник. Їхні імена невідомі.
Ще один фігурант – Микола Герасимюк. З 2010 по 2011 рік він очолював юридичний департамент Укргазбанку, а у 2014 році знову працював на керівних посадах у Генпрокуратурі. Герасимюк та його дружина Катерина, за даними розслідування, отримали від банку на двох майже 19 млн грн.
Яка роль Офісу президента в історії з підозрою Шевченку
НАБУ справді здійснювало розслідування справи щодо розкрадання коштів в Укргазбанку понад три роки, а заяви Шевченка про політичний тиск зроблені не на порожньому місці.
Співрозмовники Forbes підтверджували слова банкіра про проблеми зі здоровʼям, однак була й інша причина його відставки – тривалі важкі стосунки з керівником Офісу президента (ОП) Андрієм Єрмаком.
Конкретні розмови про відставку Шевченка почалися ще на початку вересня, розповідає на правах анонімності один із юристів з команди ОП. До останнього часу розслідування НАБУ могло бути лише важелем тиску на Шевченка, додає він.
Ситуація змінилася після призначення наприкінці липня спеціального антикорупційного прокурора Олександра Клименка. Слідство перебувало на фінішній прямій ще на початку 2022 року, не вистачало тільки очільника САП із повноцінними повноваженнями, каже на правах анонімності співробітник антикорупційної організації, знайомий із перебігом слідства.
Ця історія могла стати вирішальним фактором, через який голова НБУ добровільно пішов у відставку. Офіс президента й сам Шевченко були проінформовані про ймовірне вручення підозри, стверджує співрозмовник з антикорупційних структур. «Ніхто в Офісі не хотів, щоб подібні речі були публічно повʼязані з чинним керівником Нацбанку», – каже співрозмовник серед консультантів ОП.
Наразі Шевченко перебуває за кордоном на лікуванні. У своєму Facebook-дописі він не зазначив, чи планує повертатися до України. Відсутність ексголови НБУ в Україні на момент вручення підозри – не випадковість, вважає співрозмовник в антикорупційній організації, натякаючи на те, що ОП, вірогідно, не був проти відʼїзду Шевченка за кордон.
Що загрожує колишньому голові НБУ
Шевченку інкримінують одразу кілька статей: розкрадання майна в особливо великих розмірах, використовуючи службове становище, підробку документів, організацію та вчинення злочину групою осіб. Лише за першим пунктом Шевченку, у разі доказу його провини, може загрожувати від 7 до 12 років позбавлення волі, плюс заборона обіймати посади терміном до 3 років та конфіскація майна.
Проте висновки щодо його реальної провини передчасні. Слідчі мають довести справу до розгляду в суді. «Зараз головне завдання слідства – навіть не довести провину, а надати достатню кількість фактів, які б обґрунтовували підозру», – каже заступник голови антикорупційного комітету й нардеп від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.
Відсутність Шевченка в країні може затягнути цей процес, каже співрозмовник з антикорупційної організації. «Фактично, справа буде розглядатися не з Шевченком, а з його адвокатами», – пояснює він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
