Понад місяць тому Нацбанк посунув офіційний курс до 36,6 грн/$, щоб послабити тиск на гривню. Ідея НБУ, на перший погляд, спрацювала добре, адже обсяги інтервенцій для підтримки гривні скоротилися в рази. Чи надовго цей спокій?
Після того як 21 липня НБУ підвищив офіційний курс одразу на 25%, до 36,6 грн/$, вартість готівкового долара за кілька днів підскочила з рівнів 36–37 грн/$ до 40 грн/$ і вище.
Втім за півтора місяці трагедії не сталося: валютний ринок, навпаки, показує ознаки стабілізації. Курс готівкового ринку хоч і не повернувся до попередніх рівнів, але без різких рухів коливається в діапазоні 39–41 грн/$.
Різниця з офіційним курсом – лише 10%. У червні вона становила 21%, а в липні – 18%.
Також суттєво скоротились обсяги інтервенцій НБУ для підтримки гривні – до близько $1 млрд на місяць у липні–серпні після $3-4 млрд у травні–червні. Задум НБУ спрацював?
Курс для експортерів
Корекція офіційного курсу дійсно спрацювала і дала досить помітний та швидкий ефект, адже вдалося стабілізувати готівковий курс, погоджується голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Одразу після цієї корекції на валютному ринку виник певний ажіотаж, адже населення та бізнес очікували, що на цьому девальвація не зупиниться, пояснює він. Далі зʼявилося розуміння, що Нацбанк певний час триматиме курс на рівні 36,6 грн/$, тож панічні настрої відступили.
Звуження різниці між офіційним та готівковим курсами до 10% склалось суто ринковими механізмами, вважає експерт. «Теорія змови» на готівковому ринку малоймовірна, вважає Ваврищук, адже на цьому ринку немає монополії і змова за участі тисяч гравців неможлива.
Пропозиція валюти тим часом завдяки наближенню офіційного курсу до ринкового зросла. Експортери стали продавати більше валютної виручки, яку раніше намагалися притримати в очікуванні девальвації. Цим пояснюється сплеск пропозиції валюти наприкінці липня.
Якщо в першій половині липня НБУ продав на міжбанківському ринку $1,6 млрд, то в другій, після девальвації офіційного курсу, – лише $300 млн і в той же час купив майже $1 млрд.
Рекордна міжнародна допомога
Вжитих Нацбанком заходів не достатньо, щоб повністю вирівняти валютний ринок, попереджає Ваврищук. Дисбаланси знизились, але залишаються значними. Чому?
Дані НБУ про низькі інтервенції варто сприймати критично, каже він, адже частина фінансової допомоги, що отримує уряд, іде не в резерви НБУ, а на урядові рахунки в банках. За його оцінками, відповідна сума у липні–серпні складала близько $3 млрд.
Йдеться про державний Укрексімбанк, повідомив один із топменеджерів НБУ, що просив не згадувати його в статті, та підтвердив (також на правах анонімності) один із топменеджерів фінустанови.
Всі значні купівлі валюти, про які звітує Нацбанк, це продаж валюти Мінфіном із цих рахунків, говорить Ваврищук. Тобто фактично Мінфін проводить інтервенції замість НБУ.
Україна в серпні, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, отримала рекордний місячний обсяг зовнішньої фінансової допомоги на рівні $4,6 млрд, у тому числі надані США через Світовий банк $3 млрд ґрантових коштів. Ґрантові кошти, за словами співрозмовника з НБУ, Мінфін цілком законно зараховує до рахунків у держбанках, оминаючи резерви НБУ.
Враховуючи ці операції, обсяг інтервенцій зараз становить близько $400–500 млн на тиждень, або $2 млрд на місяць, говорить Ваврищук. Це значно менше, ніж до липневої девальвації, але досить багато, вважає він.
Окрім нестачі валюти на ринку через дефіцит зовнішньої торгівлі, навіть після реструктуризації зовнішніх боргів Україна має платити значні суми на корить офіційних кредиторів, додає експерт. Наприклад, тільки Міжнародному валютному фонду потрібно у вересні повернути понад $600 млн. Ці боргові платежі разом із регулярними інтервенціями продовжують тиснути на резерви НБУ.
Обережно про стабілізацію говорять і банкіри та представники бізнесу. Процедура купівлі валюти не змінилась, проте зменшилась різниця між курсами купівлі і продажу валюти, яка непокоїла бізнес, йдеться у письмовому коментарі від пресслужби Європейської Бізнес Асоціації.
Кількість скарг бізнесу щодо купівлі валюти зменшилась, говорять в ЄБА, проте для імпортерів та експортерів важливо, щоб продовжували працювати встановлені логістичні ланцюги, зокрема, так званий зерновий коридор.
Після фіксації курсу на новому рівні попит на валюту дійсно трохи заспокоївся, але він і досі переважає над пропозицією, говорить виконавчий директор напрямку казначейства Кредобанку Сергій Кирилюк.
Пропозиція на валютному ринку досі сильно залежить від інтервенцій Нацбанку, говорить менеджерка з фінансів «Монделіс Україна» Наталя Журавльова. На її думку, після підняття офіційного курсу та обмеженого відновлення експорту зернових із чорноморських портів можна обережно говорити про деяке покращення доступності валютних коштів для компаній, проте про суттєвий ріст пропозиції на ринку не йдеться.
Нова девальвація гривні?
Перший раунд девальвації не міг бути суттєвішим за 25%, вважає Ваврищук, але подальше ослаблення гривні невідворотне. Опція «поборотись» з імпортом через збори на купівлю валюти або підвищення мита могла б частково відтермінувати цей процес, додає він, але суттєво знизити дисбаланси і досягти тривалого ефекту можна тільки через нове ослаблення гривні.
Ваврищук прогнозує можливе ослаблення офіційного курсу до кінця 2023 року, в таких само межах. Найімовірніше, у кілька кроків. Наступний становитиме близько 10%, якщо Нацбанк і далі буде дотримуватись логіки скорочення розриву з готівковим ринком, прогнозує аналітик.
Ймовірність двох сценаріїв – утримання офіційного курсу незмінним та помірна девальвація в межах 10% до кінця поточного року – приблизно однакові, вважає Ваврищук. Визначальними факторами будуть динаміка надходження міжнародної допомоги в поточному році та очікування щодо її надходження в наступному.
Якщо Україна в 2023 році гарантовано отримає принаймні $25 млрд допомоги, Нацбанк може не поспішати з девальвацією, говорить експерт. Якщо ця сума буде значно нижчою, ніж $20 млрд, доведеться скорочувати інтервенції і знов девальвувати гривню.
Про перехід до гнучкого курсу говорити зарано, вважає Ваврищук. НБУ в липні чітко заявив, що для цього немає передумов і зараз вони не з’явились. Україна житиме в умовах фіксованого курсу ще принаймні до кінця першого кварталу 2023 року, прогнозує експерт. Але час від часу цей фіксований рівень може змінюватись.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
