Уряд відмовився від додаткового податку на імпорт у 10%. Навіщо він був потрібен та чи варто шукати альтернативу /Фото Колаж Анна Наконечна
Категорія
Гроші
Дата

Уряд відмовився від додаткового податку на імпорт у 10%. Навіщо він був потрібен та чи варто шукати альтернативу

Колаж Анна Наконечна

Уряд вирішив відкласти ідею з введенням додаткового збору з купівлі валюти під імпорт у розмірі 10%, Причини – активний спротив бізнесу та ризики для економіки та держбюджету, що переважили потенційні вигоди. Але забувати про подібні ініціативи передчасно, попереджають економісти, адже для уникнення нової девальвації доведеться вжити альтернативних заходів. Чому?

Перші предметні обговорення додаткового збору у 10% на купівлю валюти під імпорт почали виникати на початку серпня. До цього з подібною ідеєю неодноразово виступав Нацбанк, зрештою її підтримав Офіс президента, а Мінфін підготував законопроєкт, хоч і обережно коментував цю ініціативу.

Мета збору – по-перше, втримати курс гривні за рахунок скорочення попиту на валюту з боку імпортерів, бізнес яких мав би стати менш вигідним, та, по-друге, збільшити надходження до бюджету. Парламент мав розглянути законопроєкт у середині серпня. 

Проте документ так і залишився в стінах уряду, не дійшовши до профільного «податкового» комітету Верховної Ради, каже заступник голови комітету Ярослав Железняк (фракція «Голос»). Кабмін дійсно відмовився від цієї ідеї, підтверджують два нардепи, які входять до «податкового» комітету ВР.

Чому уряд вирішив не поспішати з додатковим оподаткуванням імпорту?

Податок для «чорних» імпортерів

Проти законопроєкту Мінфіну офіційно виступили Європейська бізнес асоціація (ЄБА) та Спілка українських підприємців (СУП). У своїх зверненнях бізнес-асоціації наголосили, що додаткове оподаткування імпорту призведе до зростання цін на імпортні товари, у тому числі першої необхідності (ліки та медичні вироби), товари критичного імпорту (нафтопродукти, газ, вугілля, бензин), а також може спричинити закриття підприємств або їх вимушену релокацію до інших країн.    

Звернення до Кабміну, Мінфіну, Мінекономіки та Офісу президента з вимогою не впроваджувати додаткове оподаткування імпорту надсилали й десятки українських компаній, які не входять до бізнес-асоціацій, каже на правах анонімності позаштатний консультант Офісу президента з юридичних питань. 

«Значний спротив бізнесу – головна причина, чому уряд вирішив відмовитися від додаткового оподаткування імпорту», – каже Железняк із «податкового» комітету. 

Ініціатива Мінфіну не знайшла підтримки ані в Мінекономіки, ані в Мінагро, каже нардеп. «Обидва міністерства підтримали позицію бізнесу», – зазначає він. 

Зростання цін – не єдина проблема. Новий податок став би додатковим стимулом для витіснення з ринку «білих» гравців «чорними», говорить співвласник мережі магазинів «Алло» Дмитро Деревицький. Українці не надають особливого значення походженню товару, коли йдеться про переплату на кілька тисяч гривень, і купують контрабандний товар у неофіційних постачальників, пояснює підприємець.

У період «безподаткового» імпорту з квітня по червень чорний ринок побутової техніки та електроніки ледь не вмер через втрату конкурентних переваг, каже Деревицький, але з відновленням оподаткування швидко зайняв третину ринку. Новий податок, на думку підприємця, допоможе неофіційним гравцям збільшити свою частку до 50%.

За розрахунками НБУ, додатковий імпортний податок мав би приносити бюджету щомісяця 15–18 млрд грн. Насправді – набагато менше, вважає Деревицький, оскільки податки з контрабанди не сплачуються, а «білі» гравці разом із втратою частки ринку втратили б прибутки та сплачували б менше інших податків.

«Ми би збільшили оподаткування для білого бізнесу, а чорний ринок працював би, як завжди», – погоджується Железняк. 

Альтернативи податкам на імпорт немає?

Запропонований імпортний збір не вирішував проблеми з платіжним балансом через низьку еластичність попиту на імпорт за ціною, згодний старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. 

Навіть у разі зростання цін на весь імпорт на 10% його споживання зменшилося б лише на кілька відсотків, пояснює він. І заплановані надходження від імпортного збору в бюджет на практиці були б значно нижчими через схеми взаємозаліку валютної виручки без заведення її в Україну, вважає експерт. Нацбанк має інструменти протидії таким схемам, але це означало б додаткові обмеження.

Наслідком нового збору був би додатковий спад економіки через здорожчання імпортованої сировини, компонентів та обладнання для українських виробників і зменшення інших податкових надходжень, що нівелювало б надходження від самого імпортного збору, вважає Гайдай. І на сьогодні ще не до кінця «зіграли» попередні зміни – повернення оподаткування імпорту та девальвація гривні.

Відновлення з червня податків на імпорт та послаблення Нацбанком з 21 липня офіційного курсу гривні на 25%, за оцінками Деревицького з «Алло», сприяють здорожчанню імпортних товарів на 45–60%. На ринку електроніки підприємець бачить зростання в середньому на 20%, але це лише тому, що продавці намагаються помʼякшити ціновий шок, підвищуючи ціни поступово.

Гайдай – проти введення імпортного збору, але, якщо нічого не робити, відтік валюти з країни через дефіцит платіжного балансу (внаслідок переважання імпорту над експортом) та тиск на гривню, що підсилюється емісійним фінансуванням бюджету, продовжиться, попереджає він. Це призведе до вичерпання валютних резервів НБУ, дефіциту валюти, неконтрольованої девальвації та інфляції.

Альтернативою для вирівнювання платіжного балансу з меншою шкодою для економіки може бути обмеження виведення капіталу з України через торгові кредити або схеми передплати за імпорт без фактичного постачання, говорить експерт. Окрім того цільове оподаткування імпорту предметів розкоші. Однак ефективність цього кроку дуже залежить від роботи Митної служби, додає він.

Альтернативи імпортному збору в тому чи іншому вигляді немає, адже дисбаланси залишаються значними, вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. 

Зниження обсягів інтервенцій з продажу валюти Нацбанком після нещодавньої девальвації гривні могло створити враження, що основні ризики для платіжного балансу вже позаду, каже він, але це враження помилкове. Рано чи пізно доведеться робити вибір – або додаткові збори на імпорт, або новий раунд здешевлення гривні, попереджає Ваврищук. 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні