Норвезька компанія Blastr Green Steel планує інвестувати €4 млрд у будівництво заводу з виробництва низьковуглецевої сталі у Фінляндії, що може стати одним із найбільших промислових проектів у скандинавській країні, пише Bloomberg.
Ключові факти
- Компанія підписала з Fortum Oyj листа про наміри щодо запланованого розташування промислової зони в Інко на південному узбережжі країни. Обʼєкт включатиме інтегроване виробництво водню, і на ньому працюватиме до 1200 співробітників.
- Низка компаній, у тому числі шведська SSAB AB та фінська Outokumpu Oyj, вивчають технології «зеленої» сталі, хоча вона ще не виробляється у промислових масштабах.
- Починаючи з 2026 року, завод Blastr вироблятиме 2,5 млн т гарячекатаної та холоднокатаної сталі на рік.
- За словами головного виконавчого директора Ханса Фредріка Віттусена, компанія обрала Фінляндію для свого заводу частково через велику кількість вітрової енергії. Хоча Blastr ще не отримала фінансування для проекту, вона планує залучити позикові кошти та кошти на ринках капіталу. За даними місцевих видань, остаточне інвестиційне рішення має бути ухвалене на початку 2025 року.
Контекст
Виробництво сталі – одна з галузей, що найбільш забруднюють довкілля, де величезні доменні печі нагрівають залізну руду коксівним вугіллям. Більш екологічний спосіб – використовувати водень, вироблений з використанням відновлюваних джерел енергії.
Blastr підтримується Vanir Green Industries, яку засновав Торі Івар Слеттемоїн, який також є одним із засновників Freyr Battery AS, компанії, яка займається виробництвом зелених акумуляторних елементів.
Енергетична криза продовжує свої руйнівні походжання Європою, під її прицілом металургійна промисловість, а саме виробництво алюмінію. В алюмінієвій промисловості не так і легко наважитися закрити плавильню. Щойно електроенергію відключають і чани охолоджуються до кімнатної температури, може знадобитися не один місяць і десятки мільйонів доларів, аби вони знову запрацювали. Європейське виробництво впало до найнижчих рівнів з 1970-х, а знавці індустрії говорять, що енергетична криза загрожує всій алюмінієвій індустрії.
Вся справа в тому, як алюміній виробляється. Сировину для алюмінію розігрівають до рідкого стану, а потім через чан із отриманою рідиною пропускають електричний потік. Для виготовлення 1 т алюмінію треба близько 15 МВт·год електроенергії – цієї кількості достатньо для живлення пʼяти осель у Німеччині протягом року.
Європейська промисловість побоюється складної зими, а політики – хвилі деіндустріалізації у Євросоюзі. Заходи жорсткої економії вирішують проблему дефіциту енергії лише частково. Виробники сталі, хімреагентів, паперу та автомобілів прагнуть скоротити споживання електроенергії та підготуватися до нестачі газу, якщо уряди запровадять нормування споживання.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
