Європейська промисловість готується до нестачі газу та електроенергії. Провідні промислові підприємства ЄС вже попередили про потенційно руйнівні економічні наслідки енергетичної кризи. /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

На голодному пайку. Як європейська промисловість готується працювати в умовах енергетичної кризи – розбір FT

Європейська промисловість готується до нестачі газу та електроенергії. Провідні промислові підприємства ЄС вже попередили про потенційно руйнівні економічні наслідки енергетичної кризи. Фото Getty Images

Європейські компанії побоюються складної зими, а політики – хвилі деіндустріалізації у Євросоюзі. Заходи жорсткої економії вирішують проблему дефіциту енергії лише частково, пише FT. Forbes вибрав головне.

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Європейська промисловість готується до нестачі газу та електроенергії. Провідні промислові підприємства ЄС вже попередили про потенційно руйнівні економічні наслідки енергетичної кризи. «Зростання цін на енергоносії веде до тривожного зниження конкурентоспроможності промислових споживачів», – йдеться в листі учасників Європейського круглого столу промисловців на адресу президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн.

У європейському секторі промислового виробництва зайнято близько 35 млн осіб – 15% працездатного населення. Одні компанії з оптимізмом розповідають про заходи щодо енергозбереження, які запроваджують. Інші сподіваються пережити зиму на викопному паливі на зразок вугілля. Треті натхненно говорять про зелену революцію, до якої призвела енергетична криза. Але вже є свідчення того, що в деяких секторах великі підприємства скорочують виробництво.

Виробники хімікатів, добрив та кераміки попереджають, що ризикують втратити частку ринку та можуть перемістити частину виробництв туди, де можуть запропонувати дешевші та надійніші постачання енергії. Тривожні заяви лунають від європейських політиків. «Ми ризикуємо зіткнутися з масовою деіндустріалізацією європейського континенту», – попереджає прем'єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо.

Жорстка економія

Виробники сталі, хімреагентів, паперу та автомобілів прагнуть скоротити споживання електроенергії та підготуватися до нестачі газу, якщо уряди запровадять нормування споживання. Багато хто знаходить винахідливі методи економії. Французький автовиробник Renault, наприклад, скорочує час сушіння автомобільної фарби – процесу, на який припадає до 40% витрат газу.

Частина виробників підняли ціни. Наприклад, Кельнська Lanxess, що випускає хімреагенти та активні речовини для фармацевтичного ринку, підвищила базові ціни на 35%. Але підвищенням цін не вирішити проблему дефіциту газу. Група компаній із виробництва паперу та пакування DS Smith наказала своїм фабрикам скоротити споживання газу на 15%. Машини, які раніше працювали вхолосту між виробничими циклами, тепер вимикатимуть, а температуру в приміщеннях знизять. «Якщо ми зменшимо температуру з 20 до 18,5 градусів, то значно заощадимо», – каже Майлз Робертс, виконавчий директор.

Французький виробник автомобільних запчастин та агрегатів Valeo попросив заводи скоротити споживання енергії на 20%. Бельгійська хімічна компанія Solvay заявляє, що перебудує виробництво і споживатиме на 30% менше газу завдяки альтернативній енергетиці та мобільним котлам на дизельному паливі.

Приблизно 60% промислового споживання газу використовують у високотемпературних виробничих процесах (500°C і вище), наприклад, при виробництві скла, цементу та кераміки. З цієї причини деякі компанії повертаються до використання вугілля та інших копалин палива. Серед них фармацевтична компанія Bayer та автовиробник Volkswagen.

Виробництва зупиняються

Енергії все одно може не вистачити. Літня посуха виснажила гідроенергетичні потужності, ядерні реактори Франції, що старіють, не задовольняють попит через тривалі зупинки та проблеми з технічним обслуговуванням. Тому в деяких галузях вирішили, що найкращий спосіб вижити – просто скоротити виробництво.

За оцінками аналітиків інвестиційного банку Jefferies, в останні місяці майже 10% потужностей виробництва стали в Європі простоювали. Асоціація європейських металургів Eurometaux повідомляє, що всі заводи з виробництва цинку в ЄС скоротили обсяги або повністю припинили роботу. ЄС втратив 50% первинного виробництва алюмінію. Законсервовано близько 27% виробництва феросплавів та 40% печей.

За даними Fertilizers Europe, сектор добрив, який як сировину для виробництва аміаку використовує природний газ, також постраждав: відключено 70% потужностей.

За оцінками Goldman Sachs, якщо не стримати ціни на енергоносії, 40% хімічної промисловості Європи наразиться на ризик «постійної оптимізації».

Схожа ситуація у виробництві пластмас, кераміки та інших енергоємних галузях. За оцінками консалтингової компанії Rhodium, приблизно 81% промислового попиту на газ у Європі припадає на п'ять секторів: хімічна промисловість, чорна металургія, виробництво цементу та скла, нафтопереробка, а також виробництво паперу.

У деяких із цих секторів простої ведуть до великих витрат, крім того часто виробництво неможливо зупинити без незворотного пошкодження обладнання.

Getty Images

Щоб не поступатися ринком конкурентам, деякі компанії завантажують своє дешевше виробництво за межами Європи. Так роблять, наприклад, компанії Solvay, Smurfit Kappa та DS Smith. Фото Getty Images

Відхід з Європи

Криза відчиняє двері для конкурентів із регіонів з дешевими енергоносіями. Європейські виробники вже давно скаржаться на невигідне конкурентне становище через високі ціни на енергію. За даними Міжнародного енергетичного агентства, за 10 років до 2020-го ціни на газ у Європі були в середньому вдвічі-втричі вищими, ніж у США. Коли Росія почала скорочувати постачання, цей розрив збільшився удесятеро.

Щоб не поступатися ринком конкурентам, деякі компанії завантажують дешевше виробництво за межами Європи. Так роблять, наприклад, компанії Solvay, Smurfit Kappa та DS Smith.

Експерти попереджають, що чим довше виробництв розвиватиметься за межами Європи, тим вищий ризик того, що частина виробників може більше не повернутися до ЄС.

Першими жертвами стануть малорентабельні та енергоємні виробники сировинних товарів, наприклад, добрив. Загроза є особливо серйозною для країн Центральної та Східної Європи, багато з яких сильно залежать від російського газу. Згідно з галузевими джерелами, із 45 млн т добрив, що виробляються в Європі на рік, лише Польща виробляє 6 млн т. Усі п'ять її заводів простоюють. Потужності ще на 3 млн т зупинено в Угорщині, Румунії та Хорватії. Загалом у Східній Європі простоюють 20% європейських потужностей виробництва добрив.

Багатьох промисловців дуже турбує перспектива зупинення великих хімічних виробництв. Вони можуть створити проблеми для підприємств, які у власному виробництві використовують продукти хімії. Volvo та Bayer вже почали накопичувати запаси на випадок, якщо у постачальників виникнуть проблеми. «Наша головна проблема – не ціна енергії, а доступність сировинних продуктів, з яких ми виробляємо фармацевтичні препарати», – каже Бернінгер із Bayer.

Зокрема, багатьох турбує доля найбільшого у світі інтегрованого хімічного виробництва BASF у Людвігсхафені. Це підприємство постачає продукти для багатьох галузей – від автомобільної до виробництва побутової хімії. «Якщо в німецькій хімічній промисловості почнеться спад, через три тижні у всього ланцюжка постачань у Європі виникнуть проблеми», – каже Менсінк із Cefic.

Зелена революція

Німецькі компанії, на частку яких припадає 27% проданої промислової продукції ЄС у вартісному вираженні, першими потрапили під удар. Німеччина імпортувала з Росії половину свого газу, і на частку промисловості припадало близько третини всього обсягу споживання.

Інші країни ЄС поступаються Німеччині за промисловим потенціалом, але зайнятість у них ще більшою мірою залежить від виробництва. За оцінками ОЕСР, Польща, Чеська Республіка, Словаччина, Австрія та Словенія, Швеція, Фінляндія та Північна Італія мають найвищу частку зайнятості у вразливих газомістких секторах.

Усі ці країни намагаються запропонувати підтримку своїй промисловості та громадянам: погода стає холоднішою, а попит на енергію зростає.

Але є й ті, хто вважає, що результатом кризи стане сильніша та екологічно більш чиста промислова база. Наприклад, компанії Saint-Gobain, Solvay та Smurfit Kappa повідомили Financial Times, що прискорюють реалізацію планів переходу до зеленої енергетики, які були прийняті до вторгнення Росії. Гендиректор Smurfit Тоні Смерфіт каже, що його компанія вкладає в реалізацію зелених планів утричі більше, ніж витратила б відповідно до попередніх планів. «Це прискорить зелену революцію», – каже промисловець.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні