Бізнес у квітні позитивно оцінив результати своєї діяльності порівняно з попереднім місяцем вперше з жовтня 2021 року. У квітні індекс очікувань ділової активності зріс до 51,5 із 49,5 у березні, перетнувши нейтральний рівень (50 пунктів), що свідчить про очікування щодо зростання виробництва. Про це повідомила пресслужба НБУ з посиланням на результати опитування підприємств.
Ключові факти
- Поліпшення ситуації з енергопостачанням, збільшення пропозиції продовольства та пального, поліпшення інфляційних і курсових очікувань, підвищення споживчих настроїв населення позитивно позначилися на очікуваннях підприємств більшості секторів, зазначається в коментарі НБУ.
- Підприємства торгівлі вдруге поспіль надали найоптимістичніші оцінки результатів і перспектив своєї діяльності, зважаючи на сповільнення інфляції, пожвавлення попиту та збільшення пропозиції товарів: секторальний індекс у квітні зріс до 57,6 із 53,6 у березні.
- Респонденти поліпшили свої очікування щодо товарообороту та обсягів закупівлі товарів для продажу. Попри посилення оцінок щодо зростання закупівельних цін, вони вперше з липня 2019 року очікували на підвищення торговельної маржі.
- Підприємства промисловості другий місяць поспіль очікують зростання своїх економічних результатів на тлі поліпшення логістики, скорочення виробничих витрат для відновлення енергопостачання та стабілізації цін на пальне: секторальний індекс у квітні становив 50,5 порівняно із 51,2 у березні.
- Респонденти очікують зростання, хоча й дещо нижчими темпами, ніж місяць тому, обсягів виготовленої продукції та обсягів нових замовлень, зокрема експортних.
- Підприємства сфери послуг продовжили пом’якшувати негативні оцінки щодо своїх економічних перспектив завдяки поступовому відновленню попиту, поліпшенню ситуації з енергопостачанням та сезонному фактору: секторальний індекс становив 48,8 порівняно з 45,7 у березні.
- Респонденти суттєво пом’якшили негативні оцінки щодо обсягів нових замовлень, водночас очікували зростання обсягу наданих послуг і послуг у процесі виконання.
- Підприємства будівництва надали найстриманіші серед інших секторів оцінки щодо своїх економічних результатів з огляду на низьку фінансову спроможність споживачів, брак інвестицій та несприятливі погодні умови: секторальний індекс у квітні становив 44,9 (у березні – 45,9).
- Будівельники не прогнозували змін обсягів закупівлі сировини та матеріалів, водночас зберегли очікування щодо зростання обсягу закупівлі послуг підрядників.
- Більшість підприємств, що беруть участь в опитуваннях, попри певне пом’якшення прогнозів, зберегли високі очікування щодо зростання закупівельних цін, а також тарифів на власну продукцію/послуги.
- Оцінки щодо зайнятості помʼякшилися: підприємства торгівлі вперше з січня 2022 року очікують на збільшення чисельності працівників, решта опитаних секторів прогнозують нижчі, ніж у попередні місяці, темпи скорочення персоналу.
Методологія. Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 21 квітня 2023 року. В опитуванні взяло участь 481 підприємство. Серед опитаних підприємств 46,6 % – компанії промисловості, 28,7% – сфери послуг, 20,8% – торгівлі, 4% – будівництва; 33,1% респондентів – великі підприємства, 30,6% – середні, 36,4% – малі. 33,5% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 8,9% – лише експортні операції, 16,4% – лише імпортні операції, 41,2% – не здійснюють зовнішні економічні операції. Результати опитувань відображають лише думку респондентів – керівників підприємств, а не оцінки НБУ.
Контекст
Відновлення енергетичної інфраструктури та фінансова допомога партнерів сприяли поліпшенню загалом макроекономічної ситуації в Україні. Це дозволило Нацбанку значно покращити свій макропрогноз на 2023 рік.
Ціни підвищуватимуться повільніше, а ВВП зросте, попри війну, вважає регулятор, чиї прогнози є одним із ключових індикаторів стану справ у економіці.
У січні, коли масштаби та наслідки атак РФ на енергетичну інфраструктуру України були незрозумілими, НБУ закладав символічне зростання ВВП цьогоріч у 0,3%. Тепер же макроекономісти Нацбанку бачать підстави для економічного зростання на 2% після обвалу у 29,1% у 2022-му.
У базовому сценарії НБУ припускає, що гаряча фаза війни триватиме до кінця 2023-го, а з початком 2024-го відбудеться «зниження безпекових ризиків». Тож у прогнозі на наступний рік регулятор очікує, що деокупація територій та повноцінне відкриття чорноморських портів дадуть змогу поступово збільшити промислове виробництво та наростити врожаї.
Крім того, за такого сценарію НБУ очікує на повернення частини вимушених мігрантів, що приведе до розширення внутрішнього попиту. Тож за умови завершення гарячої фази війни Нацбанк прогнозує зростання економіки на 4,3% у 2024 році та на 6,4% – у 2025-му. Показники інфляції повернуться до однознакових рівнів – 9,6% та 6% відповідно.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
