Категорія
Новини
Дата

ЄС погодив кредит Україні на €90 млрд без використання заморожених російських активів

2 хв читання

Поширити
Getty Images

Президент Європейської ради Антоніу Кошта на брифінгу після саміту ЄС. Брюссель, 19 грудня Фото Getty Images

Європейський союз схвалив рішення про надання Україні кредиту на €90 млрд, гарантованого бюджетом ЄС. Ініціатива про використання заморожених активів Росії не пройшла. Про це в ніч на 19 грудня повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта після 15-годинних перемовин лідерів ЄС.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Деталі

  • Кредит на €90 млрд – тимчасове рішення, яке дозволить ЄС продовжити фінансувати Україну в 2026 році. Перший транш позики очікується з другого кварталу.
  • Чехія, Словаччина та Угорщина не братимуть у ньому участі. Ці три країни раніше заявляли, що не підтримуватимуть використання коштів ЄС для фінансування України. «Вони не повинні платити – але ми змусимо їх заплатити за це [політично]», – сказав у коментарі FT європейський високопосадовець.
  • Україна повинна буде повернути позику лише після того, як Росія сплатить репарації. За словами Кошти, активи Росії залишаться замороженими і в кінцевому підсумку можуть бути використані для погашення позики, якщо Москва не сплатить репарації. «ЄС залишає за собою право використовувати грошові залишки для фінансування кредиту», – наголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
  • «Ми виконали те, що обіцяли зробити для України. Відсутність цього рішення була б катастрофою», – заявив журналістам президент Франції Емманюель Макрон, якого цитує Bloomberg.
  • Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц уточнив, що кошти зі спільного запозичення, Україна зможе використати для військових та бюджетних потреб.
  • «Це вирішальний сигнал для закінчення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди», – заявив Мерц.
  • Премʼєр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, який виступав категорично проти репараційного кредиту, задоволений ухваленим рішенням. «Ми дійшли до спільного рішення. Ми уникли хаосу, ми уникли розколу», – заявив він.
  • Ініціатива про використання заморожених російських активів на €210 млрд як мінімум відкладена. 
  • Угода про запозичення під кошти платників податків ЄС, а не під заморожені російські активи, є політичною поразкою для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, які відстоювали саме ідею репараційного кредиту та намагалися чинити тиск на прем’єр-міністра Бельгії, зазначила FT.
  • Президент Володимир Зеленський подякував лідерам ЄС за рішення Європейської ради. «Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість. Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки», – наголосив Зеленський.

Контекст

ЄС понад два роки обговорював юридично стійкий механізм використання заморожених російських активів для фінансування України.  

Брюссель минулого тижня представив пропозицію використати заморожені активи Центробанку РФ для забезпечення кредиту Україні на €90 млрд, який покриватиме її фінансові та оборонні потреби протягом наступних двох років. Загалом у Європі утримується близько €210 млрд російських активів.

Однак план ЄС стикнувся з внутрішньою опозицією. Найбільше заперечень надходили від Бельгії, де зосереджена основна частина активів. Бельгійський премʼєр вимагав гарантій.

Водночас Франція та низка інших держав не погоджуються на надання національних гарантій, а ЄЦБ відмовився забезпечувати Euroclear екстреною ліквідністю.

Ще шість країн – членів ЄС (Італія, Болгарія, Чехія, Словаччина, Мальта та Угорщина) виступили проти надання репараційної позики і запропонували розглянути альтернативи, зокрема випуск спільного боргу. За словами верховної представниці ЄС Каї Каллас, причиною став тиск на країни з боку РФ.

Напередодні саміту у Брюсселі Росія погрожувала жорстко відповісти на використання заморожених активів, що посилило суперечки в ЄС. Кремль підготував регуляторні кроки, які можуть спростити подальші вилучення активів, а центробанк РФ уже подав позов на 18 трлн рублів (близько €200 млн) до Euroclear у московський суд.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?