П’ять членів правління та 15 директорів НАК «Нафтогаз України» отримали 911 млн грн виплат за підсумками 2021 року. Такі дані містяться у річному звіті компанії, оприлюдненому 18 травня. У «Нафтогазі» уточнили, що 37% від загального розміру компенсації отримав колишній очільник компанії Андрій Коболєв.
Ключові факти
- Ця сума на 35,5% перевищує показник 2020 року, коли провідний управлінський персонал компанії нараховував 17 осіб. У звіті вона включена до складу витрат на збут, загальних та адміністративних витрат.
- Таким чином, у середньому керівники «Нафтогазу» отримували 3,8 млн грн на місяць. Ця сума включає заробітну плату і додаткові поточні премії.
- Основними факторами зростання компенсацій стали виплати колишньому голові, членам правління компанії та іншим представникам управлінського персоналу за 2021 рік. Також враховується виплата вихідної допомоги при звільненні та виплату річної премії за 2020 рік, пояснює пресслужба.
- Зокрема колишньому очільнику «Нафтогазу» Андрію Коболєву за договором гарантії виплати становили 338 млн грн (37% від загального розміру компенсації провідному управлінському персоналу), повідомили у пресслужбі.
Контекст
Андрій Коболєв навесні 2021 року був достроково звільнений з посади глави «Нафтогазу», яку обіймав сім років. На посаді в НАК його змінив колишній друг Юрій Вітренко.
В інтервʼю Forbes Коболєв заявляв, що «Нафтогаз» виплатив йому основу суму бонусу, але не всю. Водночас «Нафтогаз» вважає твердження Коболєва «хибним, непорядним та таким, що шкодить репутації компанії».
Там заявляли, що Коболєв отримав усі виплати – 599,6 млн грн. У 2018 році він отримав першу частину премії – 261 млн грн. Наразі триває розгляд кримінальної справи щодо правомірності виплати цієї премії. Її розмір перевищував граничний показник винагороди, визначений урядом для нього як керівника компанії.
Другу частину премії, за даними «Нафтогазу», Коболєв отримав 2021 року після дострокового звільнення з компанії. Коболєв отримав більшу частину премії, що призначалася для всієї команди, яка працювала над Стокгольмським арбітражем. Незважаючи на те, що він не керував цим напрямком, заявляли в НАК.
1 лютого 2022 року співробітники ДБР обшукали будинок Коболєва. Підставою стало нібито мирне врегулювання проблеми «газу Жеваго». Сам Коболєв повʼязував спроби переслідування, обшуків та залякування виключно з «бажанням створити димову завісу, перекласти відповідальність за провали у «Нафтогазі» після звільнення на попередників». За його словами, після знищення корпоративного управління у 2021 році «Нафтогаз» «плавно перетворюється на банкрута, знову просить гроші з держбюджету».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
