Від чого залежатиме курс гривні в найближчі місяці, коли буде приватизовано ПриватБанк, які рішення НБУ викликають роздратування в Офісі президента і чи правда, що Україна занижує ВВП, щоб не платити відсотки ВВП-варантам? Голова Національного банку України Кирило Шевченко відповів на ці запитання LIGA.net. Forbes публікує головне з інтерв'ю
Про витрати на державні банки
З 2014 року держава вклала до держбанків понад 222 млрд грн. Левова частка – 155 млрд грн – припадає на ПриватБанк. Майже вся докапіталізація здійснювалася через ОВДП, і держава щороку сплачує відсотки за цими паперами.
За цей час держава отримала 58 млрд грн дивідендів від своїх банків. Із них 55 млрд грн припадають на ПриватБанк. Частка державних банків на ринку зараз 47,5%. Державі потрібно намагатися повернути витрачені гроші шляхом приватизації, бо через дивіденди не виходить.
Про приватизацію держбанків
Приватизація держбанків залежить від двох основних складових. Перша – це зниження частки проблемних кредитів. Станом на початок жовтня середній показник NPL був 33%, а держбанків – 50,4%. Друга – якісне та прозоре корпоративне управління. Останнім часом воно викликає дуже багато дискусій.
Я майже впевнений, що до 2025 року зменшення частки державних банків до 25% є реалістичною датою. Якщо йдеться про «Приват»: для того, щоб дійти до етапу приватизації, «Приват» треба розділити на bad-банк та good-банк. Ми зараз обговорюємо цей процес із наглядовою радою та правлінням банку.
- Категорія
- Новини
- Дата
Про дискусії з президентом
Національний банк має рішення, які можуть викликати роздратування в інших стейкхолдерів у державі. Починаючи з політики за ключовою ставкою і до того, що НБУ не фінансує дефіцит державного бюджету.
Національний банк не має можливості ні законодавчої, ні будь-якої іншої фінансувати дефіцит бюджету. Це прямо заборонено ст. 54 закону про Національний банк України. З кінця минулого року я знаю її напам'ять.
Другий напрямок – це сума чистого прибутку, коли і скільки має перераховувати НБУ. Але я наголошую, що це не дискусія лише з Офісом президента. Це питання постає і на рівні депутатів, уряду. Також у нас є дискусія навколо підходів до корпоративного управління в державних банках, але останнім часом градус цієї дискусії є значно нижчим.
Про курс гривні
В останній тиждень листопада новинне тло створило суттєву напругу на валютному ринку, в деякі дні ми продавали по $170–180 млн. Але жодної масової втечі з українських активів не було, і наступного тижня ситуація стала спокійнішою.
Найближчими місяцями для української валюти важливіше, що про перспективи України думатимуть інвестори, які утримують державний борг, насамперед єврооблігації, ніж експортери чи населення. Резерви НБУ зараз перевищують $30 млрд, і це комфортна сума для того, щоб НБУ міг спокійно нівелювати ситуативні чинники, які впливають на курс.
Про інфляцію
Наша мета – повернення інфляції до коридору 5% +/- 1% у 2022 році. Основний інструмент для нас – облікова ставка. Ми є прихильниками підходу, що саме ставка може сприяти поверненню інфляції до мети. Для мене дивно чути від українських політиків ідеї, які втратили актуальність сто років тому, мовляв, ставка не працює чи промислова інфляція істотно впливає на споживчу.
Про зростання ВВП
Вплив геополітичного напруження на зростання ВВП є мінімальним. Україна живе в готовності до ескалації фактично з 2014 року. Це постійний ризик – інвестори його враховують, ми також. Однозначно зростання ВВП могло б бути вищим, якби Україна не мала такого агресивного сусіда, водночас цей факт є стимулом продовжувати реформи. Ми вважаємо, що зростання за підсумками цього року буде близьким до нашого прогнозу – близько 3%. Наступного року очікуємо зростання на 3,8%.
Про ризик «бульбашки» на ринку нерухомості
За дев'ять місяців обсяг нової іпотеки майже потроївся в річному вимірі, цьому сприяла програма «Доступна іпотека під 7%». Але зростання відбувається практично з нуля і більшою мірою за рахунок вторинного ринку. Чому не збільшується іпотека на первинному ринку? Тому що для банків цей ринок залишається незрозумілим та непрозорим.
Ми не бачимо наразі серйозної загрози перегрівання ринку. Якщо в середньому по всьому Євросоюзу співвідношення іпотеки до ВВП становить приблизно 40%, то в Україні менше 1%. Наприклад, у Данії це 92%, а у сусідній Польщі 19%.
Про долю російських банків в Україні
Якщо банк хоче піти з ринку, то є процедура здачі банківської ліцензії. Ні від Ощадбанку, ні від «Промінвесту» звернення до Національного банку не надходило. Чого вони чекають? Мабуть, дива.
Продаж якогось із цих банків неможливий через санкції, накладені проти них РНБО, та міжнародні санкції проти Сбербанку Росії та ВЕБ РФ.
Про повернення активів збанкрутілих банків
До кінця лютого 2022 року має бути розроблено стратегію, як саме держава їх повертатиме. Прийняття та публікація цієї стратегії є структурним маяком у меморандумі з МВФ.
Я б описав її як стратегію легітимного тиску на власників збанкрутілих банків. Це означає, що кожен причетний орган у межах закону та сфери своєї відповідальності робитиме все можливе для відшкодування збитків державі внаслідок виведення банків із ринку.
Скільки винні ексбанкіри? У судах на різних етапах розгляду перебувають позови на майже 140 млрд. грн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
