Лауреатом Нобелівської премії з фізіології та медицини став шведський вчений Сванте Паабо за дослідження еволюції людини. Дослідження Паабо дали початок абсолютно новій науковій дисципліні: палеогеноміці.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
6 жовтня. Онлайн-конференція Forbes «Без рожевих окулярів»
Що ви дізнаєтесь: Правила розвитку бізнесу в умовах абсолютної невизначеності; Як отримати в клієнти й співпрацювати з Міноборони – найбільшим замовником у країні; Як «воєнні» інновації можуть допомогти вашому бізнесу; 2023-й у цифрах від Мінфіну й НБУ.
Квитки на конференцію за посиланням
20 спікерів: Олексій Резніков, Сергій Марченко, Михайло Федоров, Олександр Конотопський, Алекс Ліссітса, Сергій Ніколайчук, Юлія Бадрітдінова, Тарас Чмут та інші.
Коли: 6 жовтня, з 10:00 до 16:00
Ключові факти
- У Стокгольмі стартував «Нобелівський тиждень». Традиційно першими оголосили володарів престижної премії з фізіології та медицини.
- Лауреатом став шведський вчений Сванте Паабо. Він отримав премію за дослідження «генома вимерлих гомінінів та дослідження еволюції людини».
- «Фундаментальні дослідження Паабо дали початок абсолютно новій науковій дисципліні: палеогеноміці. Виявляючи генетичні відмінності, які відрізняють усіх живих людей від вимерлих гомінідів, його відкриття створюють основу для дослідження того, що робить людей унікальними», – зазначили у Нобелівському комітеті.
Контекст
Сванте Паабо дослідив послідовність геному неандертальця у 2010 році, пише УП.Життя. Він та його команда постійно вдосконалювали методи аналізу ДНК з решток кісток і зробили методи секвенування більш ефективними.
Порівняльний аналіз показав, що наймолодший спільний предок неандертальців і Homo sapiens жив приблизно 800 тисяч років тому.
Також учений зробив сенсаційне відкриття вимерлого гомініна (»Денисівської людини»), використавши дані генома, отримані зі зразка маленької кістки пальця.
Уламок кістки віком 400 тисяч років знайшли у 2008 році в Денисовій печері на півдні Сибіру.
Кістка містила надзвичайно добре збережену ДНК, яку команда Паабо секвенувала.
Результати викликали сенсацію: послідовність ДНК була унікальною в порівнянні з усіма відомими послідовностями між неандертальцями та сучасними людьми.
Цей давній потік генів для сучасних людей має фізіологічне значення сьогодні. Наприклад, впливає на те, як наша імунна система реагує на інфекції.
Коли Homo sapiens мігрував з Африки, принаймні дві вимерлі популяції гомінінів населяли Євразію: неандертальці жили на заході, а «Денисівські люди» населяли східні частини континенту.
При розселенні Homo sapiens за межі Африки та їхньої міграції на схід, вони схрещувалися і мали потомство не лише з неандертальцями, а й з «Денисівськими людьми».
Цьогорічний переможець є сином біохіміка Суне Бергстрема – лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини 1982.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
