Загальне скорочення витрат в державному бюджеті 2024 року складе понад 137 млрд грн, повідомила депутатка й очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. Із вказаної суми понад 115 млрд – скорочення на обслуговуванні і погашенні держборгу.
Завдяки реструктуризації державний та гарантований державою борг України скоротився на близько $9 млрд.
Форум «Енергія бізнесу» у Києві вже 9 жовтня
Бізнес будує нову енергореальність, забезпечуючи незалежність в умовах блекаутів. 9 жовтня на форумі «Енергія бізнесу» обговоримо технології та інвестиції, що змінюють правила гри на енергоринку. Дізнайтеся, як адаптувати бізнес до майбутніх енергетичних викликів, за посиланням.
Ключові факти
- За словами очільниці комітету, фактично з 2022 року в Україні є два бюджети: військовий, який покривається внутрішніми ресурсами (податками, зборами, дивідендами, частиною прибутку НБУ, розміщенням ОВДП тощо) та невійськовий – дефіцитний, який покривають міжнародні партнери валютою.
- Підласа додала, що цього року частина соціальних видатків загального фонду держбюджету покривається також внутрішніми ресурсами, тому саме в цій ситуації в законопроєкті 11417 (який доповнює чинний бюджет 2024 року) «перекидання з «невійськових» видатків мають сенс».
- Депутатка зазначила, що подала поправку про додаткове скорочення видатків на 628 млн грн в змінах до бюджету 2024 року. «Проситиму комітет сьогодні її підтримати і спрямувати ці кошти на лікування поранених військовослужбовців», – написала вона.
Контекст
18 липня у Верховній Раді зареєстрували урядовий законопроєкт №11416, який пропонував на час воєнного стану збільшити військовий збір для всіх громадян і додатково встановити збори для окремих галузей.
Наприклад, 5% – з доходів операторів від мобільних послуг, 15% – на операції з купівлі авто, 30% – ювелірних прикрас. Наймасштабніший пункт разом з військовим збором був податок за ставкою 1% від обороту для юридичних осіб. Так після критики з боку депутатів та бізнесу з проєкту прибрали цей податок з обороту, замінивши його на підвищення ПДВ.
Однак і ПДВ зрештою з документа зник. Як розповів Forbes посадовець, дотичний до обговорень, на цьому наполягав президент Володимир Зеленський. Замінити ці податки депутати хотіли підвищенням до 50% ставки корпоративного податку для банків, але тут вже проти виступили Мінфін та Нацбанк.
Тож у підсумку законопроєкт, який мав принести до бюджету додатково 125 млрд грн до кінця 2024 року, тепер має додати лише 30 млрд грн, а решту влада шукає з інших джерел.
Раніше Підласа повідомляла, що влада планує урізати витрати та отримати більше до держбюджету від «військового ПДФО» – і сам так шукатиме додаткові 500 млрд грн на армію. Потреба у пошуці додаткових коштів на армію виникла, коли податковий комітет парламенту скоротив очікувані надходження від податкового законопроєкту після обговорень з Мінфіном, бізнесом та НБУ.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
