Президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Ангела Меркель бачилися у Вашингтоні ще 15 липня. Майже через тиждень, 21 липня, США та Німеччина опублікували спільну заяву – вони перестають перешкоджати Росії в будівництві газопроводу «Північний потік – 2», який іде в обхід України по дну Балтійського моря з Ленінградської області до Німеччини.
Ангела Меркель і Джо Байден. фото whitehouse.gov
США зняли всі санкції з підприємств, які будують газопровід «Північний потік – 2». Газопровід готовий на 98%, залишилося добудувати близько 100 км. Вартість проєкту $10,5 млрд.
Чому це важливо? Частина російського газу потрапляє в Європу через Україну, а «Північний потік 2» позбавить Москву від цієї залежності. У 2020 році, наприклад, Київ отримав $1,6 млрд за транзит газу при ВВП близько $150 млрд. У спільній заяві Німеччина і США обіцяють допомогти Україні не залишитися без транзиту російського газу навіть після завершення будівництва газопроводу. Країни обіцяють сприяти підписанню нової транзитної угоди з Росією на 10 років після завершення поточного контракту в 2024 році, за яким вона щороку транспортує не менше 40 млрд кубометрів через Україну. До вересня Німеччина навіть призначить окрему особу, яка допоможе вести переговори.
Обидві країни також обіцяють допомогти Україні отримати не менше $1 млрд інвестицій у сферу відновлюваної енергетики. Німеччина погодилася створити фонд і одразу перевести ґрант у розмірі $245 млн.
Остання обіцянка в заяві країн: вони застосовуватимуть санкції проти Росії, якщо вона буде використовувати газопровід для дипломатичного тиску на Україну та Європу.
«Північний потік – 2» доповнить уже діючий з 2012 року газопровід «Північний потік – 1». Кожен буде поставляти 55 млрд кубометрів газу – понад чверть усього експорту російського газу до Європи. Проект належить «Газпрому», але в ньому беруть участь і європейські компанії. Вони почали будівництво газопроводу в 2018 році. Німеччина підтримує проєкт, тому що з ним зможе отримувати дешевий газ з Росії і заробляти на транзиті ті гроші, які зараз отримує за транзит Україна. США при двох попередніх президентах виступали проти і вводили санкції, через які будівництво призупинилося з грудня 2019-го до грудня 2020 року.
США змінили своє ставлення до будівництва газопроводу, але уряд України продовжує виступати проти. Українські дипломати вже ініціювали консультації з представниками ЄС і Німеччини, щоб змінити ситуацію, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Чому Україні недостатньо того, що пообіцяли США та Німеччина? «Ця декларація не дає Україні ніякої конкретики, – каже Олексій Рябчин, радник голови правління «Нафтогазу» з розвитку низьковуглецевих бізнесів. – Це просто слова на папері». За його словами, українська влада продовжить боротися проти газопроводу: проти того, щоб його добудували, і проти сертифікації, яку «Газпром» має отримати, щоб пустити газ по трубі. «У книзі про боротьбу з «Північним потоком» перекинули сторінку і починають писати новий розділ. Але це все ще книга про боротьбу, а не про прийняття факту».
Навіть якщо обидві країни зможуть виконати всі пункти із заяви, ці заходи будуть мати мінімальний вплив на енергетичну безпеку України, каже Геннадій Кобаль, глава консалтингової компанії ExPro. «Фонд, кредити, структури – це ні про що, мізерні суми, – каже він. – Можливий транзит ще на 10 років – ключове в договорі. Але має статися диво».
Конгрес США на початку липня прийняв поправку, яка може анулювати рішення Байдена зняти санкції, але для цього її мають затвердити обидві палати Конгресу і підписати президент. «Конгрес повинен відхилити будь-які угоди, які не в змозі захистити трансатлантичну безпеку і суверенітет України», – зазначила конгресвумен Марсі Каптур Voice of America 22 липня. Президент Володимир Зеленський летить у США на зустріч із Байденом 30 серпня, у цей час Конгрес перебуває на канікулах. Конгресмени попросили Байдена перенести зустріч, за словами Каптур. Офіс президента відмовився коментувати Forbes, чи зміниться після останніх новин план переговорів Зеленського з Байденом.
Зараз Україна очікує реакції Європейської комісії з цього питання, за словами Сергія Макогона, генерального директора держкомпанії «Оператор ГТС України», яка відповідає за транспортування 40 млрд кубометрів газу на рік. 80% доходів цієї компанії забезпечує транзит, якщо він припиниться, «Оператору ГТС України» доведеться ліквідувати, консервувати або перепрофілювати зайві газопроводи. «Ми повинні помножити наші зусилля і шукати нових союзників, нові підходи й боротися далі, – каже Макогон. – Єврокомісія може в суді скасувати рішення німецького регулятора із сертифікації «Північного потоку 2». І це головне завдання України зараз».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
