Ядерні арсенали світу зростають і модернізуються, сигналізуючи про кінець ери скорочення ядерної зброї. Дев’ять ядерних держав, зокрема США, Росія та Китай, нарощують запаси, тоді як нові технології та криза контролю над озброєнням підвищують ризик нової гонки ядерних озброєнь. Про це йдеться у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), опублікованому 16 червня.
Форум Підприємців 2025 у Києві. 26–27 червня – два дні практичного контенту, стратегій і нетворкінгу для бізнесу, що зростає. Долучайтеся за посиланням.
Ключові факти
- Усі дев’ять ядерних держав – США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль – у 2024 році активно модернізували свої ядерні арсенали, оновлюючи наявну зброю та додаючи нові версії.
- Загальний глобальний арсенал у січні 2025 року оцінюється в 12 241 боєголовку, з яких 9614 перебувають у військових запасах, а 3912 розгорнуті на ракетах і літаках. Приблизно 2100 боєголовок перебувають у стані високої бойової готовності, переважно в Росії та США, хоча Китай, можливо, почав тримати боєголовки на ракетах у мирний час, йдеться у звіті SIPRI.
- США та Росія разом володіють близько 90% всіх ядерних озброєнь. Розміри їхніх військових запасів (боєголовок, придатних для використання) у 2024 році, залишилися незмінними, але обидві країни реалізують масштабні програми модернізації, які в майбутньому можуть збільшити розмір і різноманітність їхніх арсеналів.
- Водночас США зіткнулися з фінансовими та планувальними труднощами у своїй програмі модернізації. Росія, своєю чергою, зазнала невдач із тестом ракети «Сармат» і затримками в оновленні систем. Крім того, прогнозоване США на 2020 рік збільшення кількості нестратегічних ядерних боєголовок Росії поки що не відбулося.
- Китай нарощує арсенал найшвидше, досягнувши 600 боєголовок у 2025 році та завершивши будівництво 350 нових шахт для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР). До 2035 року Китай може мати 1500 боєголовок, але це все ще третина від арсеналів США чи Росії.
- Велика Британія планує збільшити запаси після рішення 2023 року, але стикається з фінансовими викликами.
- Франція розробляє нові підводні човни та крилаті ракети.
- Індія у 2024 році дещо розширила свій ядерний арсенал і продовжила розробку нових систем доставки, зокрема ракет, здатних нести кілька боєголовок навіть у мирний час.
- Пакистан також накопичував розщеплювані матеріали й працював над новими засобами доставки, що свідчить про можливе зростання його арсеналу в майбутньому. На початку 2025 року між Індією та Пакистаном спалахнув збройний конфлікт, у якому удари по ядерній інфраструктурі та дезінформація створили ризик ескалації до ядерної кризи.
- Ізраїль, який офіційно не визнає наявність ядерної зброї, ймовірно, модернізує свій арсенал, зазначає SIPRI. У 2024 році він випробував ракетний двигун, імовірно, пов’язаний із ядерними балістичними ракетами типу Jericho, а також, схоже, оновлює реактор з виробництва плутонію в Дімоні.
- Північна Корея зібрала 50 боєголовок і може виробити ще 40. У липні 2024 року південнокорейські чиновники заявили, що КНДР перебуває на «фінальному етапі» створення тактичної ядерної зброї. А в листопаді лідер Північної Кореї Кім Чен Ин закликав до «необмеженого» розширення ядерної програми.
- Директор SIPRI Ден Сміт попереджає про кризу контролю над озброєнням і ризик нової гонки через технології, такі як ШІ, кіберможливості та протиракетна оборона, що ускладнюють стабільність.
- «Ера скорочення ядерної зброї, що тривала після холодної війни, завершується. Ми бачимо зростання арсеналів, загострення ядерної риторики та відхід від угод про контроль над озброєнням», – зазначив Ганс М. Крістенсен, старший науковий співробітник SIPRI.
Контекст
Війни в Україні, Газі та інших регіонах не лише спричинили величезні людські втрати, а й загострили геополітичні поділи. Додаткову невизначеність, зокрема для Європи, спричинило обрання Дональда Трампа, що ставить під сумнів майбутній курс зовнішньої політики США та їхню надійність як союзника, донора чи економічного партнера.
У Східній Азії, Європі та на Близькому Сході активізувалися дискусії щодо ядерного статусу та стратегії, що може свідчити про наміри деяких країн розробити власну ядерну зброю. Кілька європейських членів НАТО висловили готовність прийняти американську ядерну зброю. Президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що французький ядерний потенціал має мати «європейський вимір».
Увага також зосереджена на угодах про ядерне партнерство: у 2024 році Білорусь і Росія знову заявили про розміщення російських ядерних озброєнь на білоруській території.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
