Категорія
Новини
Дата

Україна уклала безпекові угоди з ЄС, Литвою та Естонією

2 хв читання

Шарль Мішель, Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн /Офіс президента України

Шарль Мішель, Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн Фото Офіс президента України

Президент України Володимир Зеленський разом із президентами Європейської ради Шарлем Мішелем і Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн підписали Спільні безпекові зобов’язання між Україною та ЄС. Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Також Зеленський підписав окремі безпекові угоди із Литвою та Естонією.

Основні пункти угоди ЄС – фінансова підтримка в розмірі €50 млрд у найближчі чотири роки, забезпечення військовою технікою, підготовка українських військових, розмінування і співробітництво у сфері оборони та кібербезпеки.

Ключові факти

  • Угода з ЄС вперше закріплює багатосторонні довгострокові зобов’язання всіх 27 держав – членів ЄС надавати Україні широку підтримку в усіх ключових сферах: військову, фінансову, гуманітарну та політичну допомогу впродовж десяти років.
  • Угода стала 18-ю за рахунком, підписаною між Україною та її партнерами.
  • Також відбулися церемонії підписання безпекових угод з Литвою, участь у ній взяв президент Ґітанас Науседа, а також із Естонією, за участю премʼєрки Каї Каллас.
  • Спільні безпекові зобовʼязання між Україною та Естонією передбачають виділення на оборонну підтримку Києва понад €100 млн оборонної допомоги вже цьогоріч і різнобічну підтримку впродовж 10-річного терміну дії документа. Естонський уряд також виділятиме щонайменше 0,25% ВВП щорічно протягом 2024-2027 років на військову підтримку України.
  • Безпекові зобовʼязання між Україною та Литвою закріплюють підтримку у сфері сучасного військового обладнання в наземній, повітряній, морській, космічній і кіберелектромагнітній галузях. Цього року військова допомога Україні з боку Литви вже сягнула майже €80 млн, з них €35 млн спрямовано на чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів.
  • Після підписання угод Зеленський озвучив потреби на фронті, зокрема, у артилерійських снарядах та наголосив на необхідності чим швидшого виконання обіцяних раніше постачань. Також президент згадав про постійні обстріли Харкова та інших міст і додав, що покращити ситуацію може сучасна ППО та ракети великої дальності.
Україна уклала безпекові угоди з ЄС, Литвою та Естонією /Фото 1

Зеленський та Науседа

Україна уклала безпекові угоди з ЄС, Литвою та Естонією /Фото 2

Зеленський та Каллас

Попередній слайд
Наступний слайд
  • В угоді з ЄС зафіксовані довгострокові зобов’язання щодо підтримки України до моменту вступу в ЄС, а також готовність Європейського Союзу й держав-членів підтримувати Україну на шляху до членства.
  • Підтверджується готовність усіх держав-членів посилювати санкції ЄС проти РФ, боротися зі спробами їх обійти, а також співпрацювати в протидії гібридним та кіберзагрозам і забезпеченні вільного судноплавства в Чорному та Азовському морях.
  • Ідеться, зокрема, про відкриття Офісу оборонних інновацій ЄС у Києві та співпрацю між нашою державою та Євросоюзом у галузі оборонних індустрій.
  • Уперше в документі, підписаному ЄС із третьою країною, передбачений відповідний консультаційний механізм у разі можливої майбутньої агресії (протягом 24 годин).
  • «Нещодавно створений Фонд допомоги Україні в межах EPF додає ще €5 млрд на 2024 рік для забезпечення подальшої військової допомоги та підготовки, і подальші зіставні щорічні збільшення можуть бути передбачені до 2027 року з огляду на потреби України та за умови політичних настанов Ради», – йдеться в угоді.

Контекст

Минулого тижня в Офісі президента оголосили, що Україна й ЄС провели завершальний раунд переговорів стосовно двостороннього безпекового документа і угоду підпишуть найближчим часом.

У проєкті угоди ЄС обіцяє забезпечувати подальше постачання військової допомоги Україні, допомагати з підготовкою військових, розмінуванням, реформами в оборонному секторі, співпрацювати у протидії гібридним загрозам і кібератакам, допомагати з відбудовою. 

Угода з ЄС не тотожна колективній обороні в межах НАТО, а є радше зобовʼязанням надати Україні зброю та іншу допомогу для зміцнення її власної безпеки і стримування будь-якого майбутнього вторгнення, заявляли європейські посадовці.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд