Майже за 30 років після підписання Будапештського меморандуму Україна та США підписують нову безпекову угоду вже на саміті «Великої сімки» в Італії. Як скоро очікувати на допомогу, що передбачена новим документом? The New York Times вчиталася в угоду, щоб дізнатися, наскільки корисною вона буде для України. Forbes переказує головне з матеріалу
Президент Джо Байден не бачить Україну в НАТО, бо вважає це прямим шляхом до початку безпосереднього протистояння між американськими та російськими військами, пише NYT. Тож у четвер, 13 червня, він підписав із Володимиром Зеленським 10-річну безпекову угоду як компроміс членству в альянсі. Очільник Білого дому представив її як гарантію постачання зброї, а також розвідувальної, консультаційної і технологічної підтримки, які потрібні Україні для перемоги у цій війні та запобігання новій.
На додачу до цього Байден сказав, що США погодяться на кредит Україні у розмірі $50 млрд, які потрібні на відбудову знищеної росіянами інфраструктури. Виплати за ним будуть забезпечені коштом доходів від $300 млрд заморожених російських активів у західних фінансових установах.
Хоча угода і кредит далекі від того, що Зеленський хотів бачити на цій складній стадії війни, він був щиро вдячний Байдену. Втім підписання цієї угоди не означає, що побита війною Україна та Європа разом з нею можуть видихнути, зауважує NYT.
Річ у тому, що ця безпекова угода створена за зразком аналогічного документу, який Вашингтон підписав з Ізраїлем, і не передбачає гарантованої фінансової допомоги. Там просто зазначено, що американська сторона обіцяє працювати з Конгресом для виділення десятків мільярдів доларів для України. А як показує історія останнього законопроєкту про міжнародну допомогу, з опозицією республіканців досягти виділення коштів для України дуже непросто.
Але найбільший привід для занепокоєння України прихований у дрібному кегелі, яким в угоді написано наступне: «Кожна зі сторін може скасувати цю угоду, надавши письмове сповіщення через дипломатичні канали…[Скасування] набуде чинності за шість місяців після [повідомлення].»
Саме така лазівка і потрібна колишньому президенту Дональду Трампу в разі його переобрання. Дуже схожий припис він вже використав свого часу, коли у 2018-му вийшов із ядерної угоди з Іраном. Трамп не приховує свого небажання підтримувати фінансово Україну у війні з Росією, а натомість заявляє, що «може закінчити війну за 24 години» – ймовірно давши згоду на те, щоб Путін залишив собі окуповані території.
Сет Джонс із Центру стратегічних і міжнародних досліджень зауважив, що ця угода закріплює довгострокові відносини з Україною, але, попри пафос із яким вона була підписана, це не вступ до НАТО і з неї можна дуже легко вийти.
$50 млрд кредиту Україні
А от від кредиту в $50 млрд Трампу буде важче відмовитися, якщо ці гроші вже дадуть Україні. Міністерка фінансів США Джанет Єллен, яка розробила план із використання доходів від російських активів для кредиту Україні, сказала, що «це перший транш, і, якщо треба, можна буде організувати ще».
Всі сім країн G7 долучаться до кредиту Україні, повідомила Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії. ЄС виділить до половини суми, а решту покриє Вашингтон, розповів старший європейський чиновник.
Але чи зможе цей кредит допомогти Україні вистояти перед військовими можливостями Росії, питається NYT.
Путін демонструє, що жодні страждання і втрати його не похитнуть – це, звісно, достатньо просто, якщо страждає не він сам, а його солдати. У травні понад 1000 російських військових на день було вбито чи поранено, розповіли чиновники НАТО і західні військові. Українські наступальні операції набирають обертів завдяки тому, що все більше західної зброї нарешті прибуває.
Російський наступ на північному сході від Харкова «досяг кульмінації» і навряд продовжиться у найближчому майбутньому, сказав один західний чиновник. Українські удари по військових базах в Росії почали відображатися на спроможності росіян атакувати.
Чиновник НАТО під час брифінгу розповів, що у найближчі тижні від Росії очікується «дуже активна» спроба наступу і не варто розраховувати на легке літо.
Тільки переживши це та американські вибори у листопаді, Байден і Зеленський зможуть серйозно задуматися про довгострокове майбутнє України, вважає NYT.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
