26 липня Кабмін скасував заборону експорту жита та мінеральних добрив з України. Країна може претендувати на 15% європейського ринку та за оптимістичного сценарію експортувати близько 2 млн тонн на рік, вважає найбільший український виробник добрив
Ключові факти
- У зв’язку з завершенням посівної кампанії запит на купівлю мінеральних добрив знизився, пояснює пресслужба Кабміну. «Експорт надлишків цих товарів дозволить збільшити надходження валюти до країни», — додали у Кабміні.
- Так уряд відреагував на лист Федерація роботодавців України та Союз Хіміків України від 12 липня 2022 року де вони попросили уряд відмінити введену 24 березня нульову квоту на експорт жита та мінеральних добрив, що попередили уряд, що фактично означало заборону на їх постачання. Вони попередили уряд, що обмеження експорту азотних добрив призведе до зниження виробництва та поставить під загрозу виплату заробітних плат співробітникам підприємств хімічної промисловості.
- Завдяки цьому рішенню Україна зможе експортувати близько 2 млн т на рік до ЄС, говорить керівник Департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов. В корпорацію Дмитра Фірташа входить Ostchem — найбільший виробник добрив в Україні. За їх оцінкою обсяг ринку ЄС становить близько 13-14 млн т. За оптимістичного сценарію українські виробники азотних добрив можуть зайняти до 15% ринку Євросоюзу. На продажі 2 млн т країна може заробити приблизно $1,8 млрд.
- Наприклад, найбільш перспективним ринком збуту карбаміду в ЄС є Польща, де обсяг ринку оцінюється у 720 000 тонн, каже Олег Арестархов, керівник Департаменту корпоративних комунікацій Group DF. За його словами, до минулого року Польща імпортувала з Росії близко 200 000 тонн цього добрива, а з Білорусі — ще 67 000 тонн. «Я дуже сумніваюся, що Польща продовжуватиме купувати добрива з цих країн», — каже. Арестархов. Зацікавленими в українських добривах також можуть бути Франція та Німеччина.
- У доцільності експорту сумнівається Сергій Рубан, директор з маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива». Він вважає, що експортні продажі добрив майже гарантовано призведуть до дефіциту добрив у весняному сезоні 2023 року. Потреба українського агарного сектору в азотних добривах до війни постійно зростала, каже Рубан. Навіть в умовах скорочення попиту на 50%, потреби аграріїв в добривах більше ніж наразі може виробляти українська хімія.
- Але Рубан згоден з тим, що експорт має підтримати працездатність хімічних підприємств. За його словами, ціни на добрива в Україні часто вище ніж на світовому ринку, платоспроможний попит у українських аграріїв зараз низький. Без продажів на експорт або під державне замовлення хімічні заводи ризикують зупинити роботу, додає він. «Правильного рішення тут не існує», — каже Рубан.
Контекст
У січні-червні 2022 року Україна виробила 1,5 млн тонн азотних добрив. З них на експорт відправили приблизно 260 000 тонн та імпортували близько 592 000 тонн.
Внутрішнє споживання азотних добрив до кінця 2022 року з урахуванням падіння попиту на 40-70% коливатиметься від 433 000 тонн до 866 000 тонн. Таким чином, хімічна галузь здатна на 100% забезпечити внутрішній попит на азотні добрива навіть за відсутності імпорту, вважають аналітики Союзу хіміків України.
Російська війська зруйнували Сєвєродонецьк, адміністративний центр Луганської області. Перед відходом на більш укріплені позиції українські військові облаштували останній оборонний форпост на території «Сєвєродонецького об’єднання Азот» – радянського хімічного монстра з розгалуженою системою захисних споруд. Внаслідок ворожих обстрілів підприємство зруйновано на 70%, оцінює керівник Сєвєродонецької районної військової адміністрації Роман Власенко.
«Сєвєродонецьке об’єднання Азот» – один із найбільших в Європі виробників аміаку та міндобрив, входить до Group DF Дмитра Фірташа. З початку 2010-х воно переживає не найкращі часи через зростання цін на російський природний газ, що збільшило собівартість виробництва азотних добрив. У січні–вересні 2021 року «Сєвєродонецьке обʼєднання Азот» отримало прибуток в 2,2 млрд грн проти чистого збитку в 7 млрд грн за аналогічний період минулого року. Дохід збільшився на 39,1% – до 1,97 млрд грн.
Хімічні підприємства Фірташа обʼєднує холдинг Ostchem, до якого окрім «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» входять ще три українських виробника мінеральних добрив: «Азот» (Черкаси), «Рівнеазот», «Концерн Стирол» (Горлівка), а також естонська компанія Nitrofert.
Ще в 2014 році, після того як російські війська окупували Горлівку, Ostchem втратила контроль над «Концерном Стирол», Nitrofert не працює з 2013-го. За підрахунками Forbes, станом на початок 2022 року групу Ostchem можна оцінити приблизно у $200 млн, у тому числі Сєвєродонецький «Азот» – у $50–60 млн. Таким чином, компанія втратила приблизно 25% своїх активів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
