Минулого року Україна виробила енергії на 57 млн тонн нафтового еквівалента, свідчать недавно опубліковані дані Держстату. Що означають ці цифри
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
30 років тому, за рік до здобуття незалежності, в Україні виробляли в 2,4 раза більше первинної енергії, ніж сьогодні – 135,8 млн тонн. Це було майже на чверть більше, ніж у Франції, і на третину більше, ніж у Польщі. Три роки тому (найсвіжіші дані Єврокомісії) співвідношення було вже іншим. Україна трохи відставала від Польщі, яка виробляла 61,4 млн тонн, і в 2,3 раза поступалася Франції.
Але в тридцятирічному енергобалансі України є плюси та мінуси.
Атом замінює вугілля
В Україні на краще змінилася структура виробництва енергії. У 1990-му 64% енергії виробляли з вугілля, у 2020 лише – 22%. Лідерство перейшло до атомної енергетики, частка якої зросла з 15% до 35%. Також збільшилася частка «зеленої» енергії. Біопаливо, гідроенергетика, сонце та вітер 30 років тому забезпечували менше 1% енергії, а сьогодні – понад 10%.
Деіндустріалізація та низка криз
Найбільше падіння виробництва відбувалося у 1990–1996 роках – у 1,8 раза та в 2013–2015 роках – у 1,4 раза. У 1990-х падіння виробництва енергії було викликано переходом від планової до ринкової економіки. «Для порівняння, падіння української економіки було більшим, ніж падіння економіки США за часів Великої депресії», – каже Павло Кухта, колишній перший заступник в.о. міністра економіки.
У 2013–2015 роках головною причиною економічної кризи стала Росія, яка окупувала Крим та частину Донбасу. Останній був найбільшим індустріальним регіоном України, який виробляв і споживав багато енергії.
За три десятиліття змінилася структура української економіки. В економіці УРСР переважала важка промисловість, більша частина якої була неефективною та енергоємною. 1991 року частка промисловості у ВВП була – 55%, а 2020 року – 21%. Першість у менш енергоємної сфери послуг, яка зросла майже вдвічі, – до 56%.
Енергія не дорівнює ВВП
Раніше за динамікою споживання електроенергії можна було визначити, на скільки змінився ВВП країни, каже Олександр Паращій, керівник департаменту аналітики Concorde Capital. «Зараз цей звʼязок не такий очевидний через зміну структури економіки та впровадження енергоефективних технологій», – пояснює він.
Своєрідний індикатор, у яких секторах української економіки гроші – назви футбольних клубів у Премʼєр-лізі, каже Олексій Рябчин, радник голови «Нафтогазу України». «Раніше: «Металург», «Кривбас», «Шахтар», зараз зʼявилися аграрні клуби, наприклад «Колос», «Інгулець», і не виключаю, що вже скоро зʼявиться клуб з IT-власниками та титульним спонсором, наприклад, «Дія», – каже він.
Деіндустріалізація – загальносвітова тенденція. На думку Кухти, сьогодні виживає лише ефективна, високотехнологічна промисловість із низьким рівнем енергоспоживання.
Українська промисловість має над чим працювати для енергоефективності, виробляючи лише 21% ВВП, вона залишається найбільшим споживачем електроенергії – понад 40%, за підсумками 2020 року. На другому місці населення – 30%, це дані «Укренерго» за 10 місяців 2021 року.
«Зелені» йдуть
Зниження виробництва енергії, заміщення вугілля атомною та «зеленою» генерацією, а також зміна структури економіки зробили Україну більш доброзичливою до навколишнього середовища. З 1990 року Україна скоротила викиди вуглекислого газу втричі, до 4 тонн на душу населення, за даними Світового банку.
Україна продовжить курс на озеленення, солідарні співрозмовники Forbes. Через 15 років наша енергетика буде ще «зеленіша», каже Паращій. Причина – гроші. Вже зараз неможливо отримати фінансування для будівництва генерації, яка працює на вугіллі, а щоби будувати нові потужності, потрібні інвестиції, каже аналітик. «Зараз залучити дешеві засоби для модернізації та розвитку бізнесу можна лише в проєкти із «зеленою» компонентою», – каже Рябчин.
«Нафтогаз» уже відчув це. Під управління держкомпанії переходять шість державних газових теплоелектроцентралей, і НАК хоче провести їхню модернізацію із залученням іноземних партнерів, оскільки в компанії не вистачає для цього своїх коштів.
«Щоб залучити іноземне фінансування, проєкт повинен включати впровадження «зелених» технологій, – каже Рябчин. – Наразі наші фахівці працюють над тим, щоб модернізація ТЕЦ передбачала встановлення обладнання, яке частково працюватиме на місцевому відновлюваному ресурсі – пелетах, біопаливі».
Більше-менше
Виробництво енергії в Україні продовжуватиме знижуватися чи піде вгору – відкрите питання. З одного боку, зростання економіки на 3–4% може вимагати відповідного зростання виробництва енергії, з іншого – Україна все ще не реалізувала потенціалу в енергоефективності, каже Паращій. «Банальний перехід на більш економні лампочки може дати суттєве зниження споживання, плюс промисловість буде більш енергоефективною», – вважає він. У той же час новою точкою зростання споживання може бути масовий перехід на електрокари.
«Все залежить від того, як розвиватиметься економіка України, де будуть наші конкурентні переваги, – каже Кухта. – Наразі зростає агросектор та IT, які не є суперспоживачами енергії».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
