У першому півріччі 2026 року в Україні ввели в експлуатацію 70 вітротурбін загальною потужністю 414,8 МВт, а до кінця 2027 року року очікується додатково ще близько 1424 МВт нових потужностей, повідомили в Українській вітроенергетичній асоціації.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- В асоціації зазначають, що попри виклики, вітроенергетичний сектор України демонструє стале зростання. Такі дані ґрунтуються на нещодавньому опитуванні учасників ринку, проведеному організацією.
- Загальний портфель вітроенергетичних проєктів в Україні на період 2027–2033 років перевищує 10 ГВт. Майбутні вітроелектростанції планують розміщувати майже в усіх регіонах країни.
- Найбільший приріст нових потужностей очікується у 2028–2029 роках – 1773 МВт та 1972 МВт відповідно. У 2027 році прогнозується підключення ще 1424 МВт вітрової генерації.
- Також у галузі формується новий тренд – поєднання вітроелектростанцій із системами накопичення енергії, а також будівництво гібридних станцій, які об’єднують вітрову та сонячну генерацію з накопичувачами.
- В асоціації підкреслюють, що нинішня динаміка підтверджує стабільний розвиток галузі та її роль у трансформації енергосистеми України, а кожен новий мегават вітрової генерації наближає енергетичну незалежність країни та підвищує її стійкість.
Контекст
Україна у 2025 році ввела в експлуатацію понад 300 МВт нових вітроенергетичних потужностей. Стратегічна мета держави – досягти 6,2 ГВт встановленої потужності вітроенергетики до 2030 року, повідомив перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов. Для порівняння, у 2024 році було запущено лише близько 20 МВт вітрової генерації, повідомили в Українській вітроенергетичній асоціації (УВЕА) на запит Forbes Ukraine.
В УВЕА зазначають, що від початку повномасштабної війни до кінця 2024 року в Україні реалізували лише чотири вітроенергетичні проєкти. Тому 2025 рік фактично став періодом відновлення розвитку промислових вітрових електростанцій.
За словами голови правління УВЕА Андрія Конеченкова, у 2025 році помітно змінилася й структура інвесторів. Окрім традиційних девелоперів, на ринок активно заходять енерготрейдери, які використовують ВЕС для хеджування цінових ризиків і укладання корпоративних PPA, агрохолдинги, для яких власна генерація стала елементом енергетичної безпеки, EPC-компанії, що переходять до моделі володіння активами, а також паливні та інфраструктурні гравці, які інтегрують вітроенергетику у стратегії декарбонізації.
Водночас швидко зростає сегмент малих вітрових електростанцій потужністю 5–10 МВт для власного споживання, які дедалі частіше будують безпосередньо поблизу кінцевих споживачів. За словами Конеченкова, цей напрям підтримується державним фокусом на розвиток розподіленої генерації та розширює коло інвесторів поза межами традиційного енергосектору.
У підсумку ринок вітроенергетики України поступово переходить до більш диверсифікованої моделі, де вітрова генерація виконує роль інвестиційного активу, інструменту енергетичної безпеки та складової довгострокових бізнес-стратегій, резюмував очільник УВЕА.
