Слідча суддя ВАКС Наталія Мовчан обрала заочне тримання під вартою для екскерівника Національного банку Кирила Шевченка, повідомляє Центр протидії корупції. Шевченко заявив, що оскаржуватиме сьогоднішнє рішення.
Ключові факти
- Згідно з повідомленням, ця ухвала суду відкриває шлях для внесення Шевченка до бази Інтерполу, без чого неможливо провести екстрадицію. У разі повернення до України, його мають затримати на кордоні й доправити до суду протягом 48 годин.
- На сьогоднішнє засідання Шевченко подав клопотання електронною поштою і просив допустити його до участі через відеозвʼязок. Захист надав нову медичну довідку від 5 грудня про те, що Шевченко проходить медичні процедури на стаціонарі в клініці у Відні. «Хоча з наданих документів виходить, що Шевченку, навпаки, стало краще, адже раніше йому робили три інʼєкції ліків на тиждень, а зараз роблять тільки одну», – кажуть у ЦПК.
- За словами прокурора, Шевченку нічого не заважає на тижні між інʼєкціями приїхати в Україну, до того ж такі процедури можна зробити й у Києві.
- Зрештою, суд відмовив Шевченку в участі через відеозвʼязок.
- Шевченко повідомив, подасть апеляцію на рішення ВАКС про його безстрокове тримання під вартою без права внесення застави. Він вважає, що сенс такого рішення – політичне переслідування, про це він написав у соцмережах.
- «Ця політично мотивована справа, штучно створена нашвидкуруч, не містить жодних доказів і розвалиться у будь-якому неупередженому суді. Отримавши повний текст сьогоднішньої ухвали, я обов’язково подам апеляцію», – заявив ексочільник НБУ.
Контекст
Кирило Шевченко очолив НБУ в серпні 2020 року, до цього з жовтня 2014 року обіймав посаду першого заступника, в.о. голови правління Укргазбанку, а з 28 травня 2015-го до 15 липня 2020 року був головою правління банку.
4 жовтня голова НБУ Шевченко подав у відставку. Офіційна причина – за станом здоровʼя, неофіційна – суперечності з Офісом президента. Учасники ринку та міжнародні партнери України непокояться через можливе зменшення незалежності НБУ. Це важливо, оскільки саме Нацбанк має доступ до «друкарського верстата», контроль над яким прагнуло отримати чи не кожне покоління українських політиків.
Наступного дня НАБУ і САП повідомили про підозру Шевченкові у справі про незаконне виведення 206 млн грн з Укргазбанку у 2014–2019 роках.
Слідство заявило, що викрило організовану групу на чолі з колишнім головою правління Укргазбанку, яка впродовж 2014–2019 років незаконно вивела з фінансової установи 206 млн грн.
24 жовтня Національне антикорупційне бюро оголосило Шевченка в розшук. У листопаді Шевченка оголосили в міжнародний розшук у справі про розкрадання 200 млн грн Укргазбанку.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
