Аналітики з України, Молдови, Грузії і Румунії дослідили інституційну готовність країн усувати ризики в енергетичній безпеці. Україна – на останньому місці, свідчить дослідження, представлене DiXi Group.
Ключові факти
- Україна посіла останнє місце з чотирьох країн за оцінкою інституційної готовності усувати ризики в енергобезпеці. Найкраща ситуація – у Румунії.
- Дослідження Energy Security Scoreboard дозволяє визначити, чи має країна інституційні механізми та інструменти, щоб ефективно визначати, оцінювати, запобігати та усувати загрози своїй енергетичній безпеці, сказав аналітик DiXi Group Андрій Урста.
- «Досить низький результат України повʼязаний з наслідками війни, зокрема закриттям великої кількості даних і документів, які на той момент вважалися чутливими», – пояснив Урста.
- Аналітики рекомендують українським держорганам у секторі безпеки прийняти документи про оцінку ризиків, кризових сценаріїв, а також розкрити статистичну інформацію, яка не шкодить державній безпеці, публікувати довгострокові плани розвитку.
Контекст
Дослідження провели DiXi Group (Україна) у співпраці з Watchog.MD (Молдова), World Experience for Georgia (Грузія) та «Expert Форум» (Румунія).
Фахівці проаналізували 40 індикаторів з п’яти категорій оцінки ризиків і прогнозування, плани дій, звіти про надійність, інфраструктурну адекватність, статистику. Аналітики охопили сферу електроенергії, газу, нафти і пального.
Війна Росії проти України навесні 2022 року спричинила паливну кризу в Україні: автівки збиралися у черги до автозаправок. Тепер Україна готується запровадити обов’язкові запаси пального для гравців ринку.
З осені 2022 року Росія понад 40 разів обстріляла українську енергомережу ракетами і дронами. Оцінка прямих втрат енергетики – $8,1 млрд, порахували аналітики Київської школи економіки в межах проєкту «Росія заплатить».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
