Уряд укотре намагається створити в Україні стратегічні запаси пального. Причини – паливна криза навесні 2022-го та зобовʼязання перед ЄС. Що пропонує влада, у скільки бізнесу та споживачам обійдуться нововведення?
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
В Україні має бути створено стратегічні запаси пального, але тільки після війни, каже Дмитро Веремієв, СЕО одеської мережі заправок VST. Головна його пересторога – російські ракети, які з лютого 2022-го знищили понад 20 нафтобаз. «Неправильно змушувати бізнес робити великі запаси на нафтобазах, коли по них летять ракети, – каже він. – Це великі ризики втрати грошей, які ніхто не поверне».
У лютому 2023-го уряд зареєстрував у парламенті законопроєкт про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. Імпортери та виробники мають щороку резервувати 5% річного імпорту чи продажів пального, поступово збільшуючи запаси, йдеться в законопроєкті. За порушення цих вимог передбачаються штрафи.
Цей законопроєкт було критично сприйнято бізнесом. Тому 15 травня 2023-го заступник міністра енергетики Микола Колісник під час засідання парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП запропонував альтернативний законопроєкт, у підготовці якого вже брали участь гравці ринку.
Як і коли будуть створені стратегічні запаси пального
Учасники ринку мають «резервувати» щороку не 5%, а вже 3% продажів або імпорту пального, каже Колісник. Таким чином, за вісім років Україна досягне цільових показників, які передбачені зобовʼязанням країни перед ЄС.
Цільовий показник за вісім років – 90 днів імпорту, або 61 день споживання, що дорівнює приблизно 1,2 млн т дизпального, 400 000 т бензину і 200 000 т скрапленого газу, підрахував співзасновник Консалтингової групи «А-95» Артем Куюн.
Загальна вартість такого обсягу за нинішніми цінами – близько $2 млрд, каже Куюн.
Перший рік дії закону не буде обтяжливим для бізнесу, оскільки системні оператори вже зберігають 3%, що дорівнює 11 дням споживання, каже Колісник. Наразі запаси нафтопродуктів в Україні, за даними Міненерго, коливаються в межах 10–30 днів.
Новий законопроєкт прибирає штрафні санкції, які були передбаченні в попередній версії. Натомість оператори ринку повинні будуть оформити банківську гарантію у 25% від вартості запасів. У разі порушення вимог щодо запасів ця банківська гарантія буде списана на користь казначейства.
Також законом не передбачаються перевірки, тобто мінімізується корупційна складова, переконує Колісник. Замість цього буде створена електронна система репортингу, яка фіксуватиме порушення.
Де зберігатиметься запас пального? Не більше 50% пального оператори зможуть зберігати за кордоном, що дозволить захистити запаси від російських ракет. Решту – на українських АЗС та нафтобазах.
Профільний комітет планує розглянути законопроєкт до кінця травня, Верховна Рада – у другій половині червня, каже голова парламентського енергетичного комітету Андрій Герус.
Хто оплатить стратегічні запаси
Фінансуватимуть створення запасів виключно гравці ринку. «Нам неообхідно підтягнути фінансування і добре попрацювати, щоб це відбулось», – каже Юрій Кучабський, віцепрезидент мережі АЗК ОККО.
Важливо, щоб ці плани були непорушними та довгостроковими, адже треба інвестувати в будівництво інфраструктури, якої сьогодні недостатньо для створення таких запасів, додає він.
Застереження топменеджера ОККО зрозумілі. З 90-х років Україна періодично потрапляла у бензинові кризи, що продукувало дискусії про необхідність створення стратегічних запасів пального, каже голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
«Але щойно «пожежу» на ринку вдавалося загасити, питання мінімальних запасів одразу ж відкладалось у довгу шухляду», – каже він.
Згідно з умовами Угоди про асоціацію з ЄС, яку було підписано у 2014-му, Україна взяла на себе зобовʼязання створити стратегічні запаси пального до кінця 2022-го. З набуттям статусу кандидата на членство в ЄС Україна має пришвидшити цей процес, додає Гетманцев.
Як це вплине на кінцеву ціну на АЗС? «Ми перекладемо безпекові і цінові ризики на кінцевого споживача», – каже Веремієв з VST. Це обійдеться покупцю у +1,5–2 грн/л пального, додає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
