Українські виробники продукції ГМК отримають можливість зменшити витрати при експорті в ЄС. Україна та Швеція домовилися спростити акредитацію верифікаторів у межах механізму CBAM – вуглецевого податку. Це дозволить компаніям підтверджувати фактичні викиди й уникати розрахунків за завищеними стандартними показниками, повідомила 17 квітня пресслужба Міністерства економіки.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Питання обговорили під час робочої зустрічі за участю заступника міністра Олександра Краснолуцького, представників Шведського органу з акредитації (SWEDAC) та Європейської комісії.
- Шведська сторона запропонувала механізм, за яким SWEDAC зможе акредитувати українські органи з верифікації з опорою на технічну базу та експертизу Національного агентства з акредитації України.
- «Такий підхід дозволить обійти обмеження, пов’язані з неможливістю фізичної участі іноземних експертів в Україні під час воєнного стану, та прискорити процедури для промислових підприємств», – зазначив Краснолуцький.
- Сторони переходять до узгодження юридичних аспектів співпраці. Очікується, що найближчим часом фахівці НААУ та SWEDAC проведуть технічні консультації щодо регламентів спільної роботи.
- Ініціатива має на меті забезпечити українським компаніям можливість працювати з європейським ринком в умовах запровадження нових екологічних вимог, додали в міністерстві.
Контекст
ЄС досі не визнав українських верифікаторів, а європейські компанії через війну не поспішають заходити на український ринок, що ускладнює процес верифікації викидів, заявив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. За його словами, питання CBAM потребує не лише технічного, а й політичного врегулювання в межах переговорів Україна–ЄС.
CBAM (механізм вуглецевого прикордонного коригування) застосовується до продукції чорної металургії та передбачає оплату імпортерами в ЄС вартості закладених у товар викидів CO₂.
Для розрахунків використовують або фактичні верифіковані дані, або дефолтні показники Єврокомісії. За оцінками GMK Center, саме стандартні значення часто є завищеними, що збільшує фінансове навантаження як на експортерів, так і на європейських імпортерів.
Як приклад, в Interpipe зазначають, що проблема посилилася через некоректні розрахунки Єврокомісії. Директор з екології та промислової безпеки компанії Андрій Остапець пояснив, що для українських безшовних труб ЄК встановила показник 2,6 т CO₂ на тонну сталі, помилково припустивши доменно-конвертерне виробництво. Водночас підприємство використовує електросталеплавильну технологію з реальним рівнем близько 110 кг CO₂ на тонну сталі.
Як європейський вуглецевий податок впливає на українську металургію та чого чекати далі – читайте в матеріалі Forbes Ukraine.
