Сумарні можливі втрати української металургійної промисловості через Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) у 2030 році можуть сягнути $1,6 млрд. Такий прогноз, заснований на даних за 2024 рік, наводить GMK Center.
Подарунок для справжніх лідерок та лідерів
Сертифікат Forbes — річний доступ до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Деталі та замовлення
Деталі
- У 2024 році українські металурги експортували продукцію до ЄС на $3,3 млрд. Проте з початком повноцінного функціонування CBAM вітчизняні постачальники чавуну та сталі можуть зіткнутися з необхідністю сплачувати в межах механізму $311 млн уже в перший рік. Згодом цей тиск зростатиме через підвищення вартості викидів CO2 та скорочення безкоштовних квот у європейській системі торгівлі викидами (EU ETS).
- До 2030-го CBAM може зробити нерентабельним експорт українського цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату через їхню високу вуглецеву інтенсивність та необхідність сплачувати вуглецевий податок.
- За попередніми оцінками, після остаточного впровадження CBAM у 2026–2030 роках можливі втрати інвестицій в українську економіку сягнуть $2,7 млрд, а втрати експорту – $4,7 млрд. Зменшення обсягів експорту та ВВП призведе до скорочення податкових надходжень, що в 2030 році може вилитися в недоотримання бюджетами різних рівнів $1,3 млрд.
- Зважаючи на серйозні ризики для економіки, український бізнес наголошує на необхідності державної підтримки у вирішенні цієї проблеми. Один із можливих кроків – активна участь уряду в переговорах щодо оновлення торговельної угоди з ЄС.
Потенційні втрати за категоріями металопродукції
- чавун – $96 млн;
- сталеві напівфабрикати – $588 млн;
- прокат – $899 млн;
- труби – $39 млн;
- інші вироби – $25 млн.
Контекст
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) став одним із перших інструментів податкового регулювання в міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей.
Основна ідея механізму CBAM – усі експортери мають сплачувати співмірну з компаніями ЄС плату за викиди парникових газів (ПГ) під час виробництва товарів, які постачають до ЄС, а також стимулювати чистіше промислове виробництво в країнах, що не входять до ЄС.
Механізм СВАМ уперше був запропонований у межах EU Green Deal у 2019 році і представлений як частина пакету законодавчих ініціатив Fit for 55, що має забезпечити до 2030-го зменшення викидів ПГ в ЄС на 55% від рівня 1990-го. Повноцінне запровадження CBAM заплановане на 2026 рік.
CBAM потенційно може коштувати українським виробникам $300 млн, особливо вдаривши по виробниках електроенергії, добрив та металургах, згідно з даними аналітиків EY в Україні. Детальніше про CBAM та його потенційний вплив на українські компанії – в матеріалі за лінком.
Україна розпочне новий діалог із Єврокомісією щодо європейського екологічного мита CBAM, повідомила минулого тижня на «Саміті експортерів 2025» від Forbes Ukraine віцепрем’єрка з євроінтеграції та міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
