Підсанкційний мультимільйонер Дмитро Фірташ, 58, який з 2014-го перебуває у Відні, отримав заочну підозру від СБУ. Правоохоронці підозрюють бізнесмена та ще вісьмох керівників його газових компаній у привласненні 18 млрд грн протягом 2016–2022 років. У чому суть звинувачень та як змінилися статки Фірташа під час війни?
📲 Forbes Ukraine у WhatsApp. Підписуйтесь й читайте головне про бізнес та економіку
15 травня співробітники Служби безпеки України спільно з Бюро економічної безпеки повідомили про підозру мультимільйонеру Дмитру Фірташу, двом керівникам «Регіональної газової компанії» (РГК), керівнику компанії «Йе Енергія» і п’ятьом очільникам облгазів. У рамках кримінальної справи правоохоронці провели обшуки в офісах компаній та домівках підозрюваних, ідеться у повідомленні СБУ.
За матеріалами слідства, підозрювані нібито організували схему безоплатного відбору газу з державної газотранспортної системи, чим завдали державі збитків більш як на 18 млрд грн протягом 2016–2022 років.
П’ятьом з восьми фігурантів, зокрема Фірташу, підозру повідомлено заочно, оскільки вони перебувають за кордоном. «Вирішується питання щодо оголошення їх у міжнародний розшук», – ідеться у повідомленні СБУ.
З 2014-го Фірташ живе у Відні під підпискою про невиїзд та заставою у €125 млн. У березні 2022-го він програв черговий суд щодо екстрадиції до США. Йому загрожує 50 років увʼязнення у справі про хабарі майже на $18,5 млн під час отримання ліцензії на видобуток титанової руди в Індії.
Заслання і санкції не заважають Фірташу керувати українським бізнесом дистанційно. Служба безпеки України опублікувала нібито телефонні розмови Фірташа з Олексієм Тютюнником, який у лютому 2023-го очолив РГК. «Вони хочуть націоналізувати нас, – каже один зі співрозмовників, слова якого СБУ приписує Фірташу. – Кажуть, що Беню [ймовірно, йдеться про Ігоря Коломойського] і мене хочуть чикнути».
На оприлюднених аудіозаписах нібито Фірташ квапить свого співрозмовника із переказом 120 млн грн з одного рахунку на інший, щоб захистити їх від арешту. Також він хвалить свого співрозмовника за те, що вдалось у реєстрі відновити представника РГК як керівника переданого в управління «Нафтогазу України» Харківміськгазу. «Ось це я люблю, так мені подобається, бл*дь», – каже він.
Як «Нафтогаз» намагається націоналізувати облгази Фірташа
У травні 2022-го Печерський районний суд арештував і передав в управління АРМА корпоративні права 26 облгазів, серед яких усі облгази РГК. Потім уряд передав ці активи в управління «Нафтогазу України». Причина арешту – 1,5 млрд грн несплати за користування газовими мережами.
«Нафтогаз» наразі зміг узяти під контроль та змінити керівництво лише у Харківгазі та Дніпрогазі. До кінця 2023-го держкомпанія планує замінити керівництво на всіх облгазах РГК, каже голова держкомпанії Чернишов.
Акціонери Дніпрогазу та Харківгазу оскаржують усі рішення щодо націоналізації облгазів, повідомили у пресслужбі РГК. За даними YouСontrol, Дніпрогаз і Харківгаз – хронічно збиткові компанії, які щороку отримують сотні мільйонів збитку.
Чому тоді РГК бореться за ці активи? Контроль над облгазами дає змогу відносно легко маніпулювати обсягами поставок газу та виробничо-технологічними витратами, за словами ексміністра енергетики у 2019–2020 роках Олексія Оржеля.
Як, за даними слідства, була влаштована ймовірна газова схема
З матеріалів СБУ випливає, що облгази Фірташа купували газ у його ж компанії «Йе Енергія», але отримували лише 30% проплаченого газу. «Надалі фігуранти виводили гроші у тінь через мережу підконтрольних комерційних структур», – ідеться у повідомленні СБУ.
Щоб покрити утворений дефіцит газу, облгази відбирали його безплатно з газотранспортної системи, що перебуває у власності держави. До 2020-го ГТС управляв «Нафтогаз України» через дочірню компанію «Укртрансгаз», а з 1 січня 2020-го – «Оператор ГТС України».
Облгази збирали тариф за розподіл з населення, з якого 40–50% мали б витратити на закупівлю газу на власні виробничо-технологічні витрати, але вони цього не робили, а просто відбирали з ГТС і не розраховувалися, каже Сергій Макогон, керівник «Оператора ГТС» у 2019–2022 роках. «Ми постійно писали в різні органи, включаючи НКРЕКП, з вимогою провести перевірку облгазів на предмет цільового використання тарифних коштів», – додає він.
Зупинити безоплатні поставки газу ні «Оператор ГТС», ні «Нафтогаз» не могли, оскільки це призвело б до відключення споживачів у регіоні облгаза-боржника. «Немає окремої труби на облгаз, яку можна перекрити, – каже Макогон. – Це єдина труба, якою газ іде в населений пункт».
На кінець 2022-го борг облгазів та облгаззбутів перед «Нафтогазом» – майже 80 млрд грн, за даними керівника держкомпанії Олексія Чернишова. Окремо облгази вині «Оператору ГТС» 16,8 млрд грн за відібраний з труби газ протягом 2020–2022 років.
Річний виторг облгазів, за оцінкою Макогона, становить близько 20 млрд грн. Облгази РГК до російського вторгнення розподіляли близько 70% газу в країні. Серед них великі оператори, такі як Київоблгаз, Харківгаз, Запоріжгаз, Дніпрогаз.
Group DF категорично спростовує всі звинувачення, висунуті СБУ та БЕБ проти бізнесів, топменеджерів та акціонера групи Дмитра Фірташа, йдеться у пресрелізі групи.
«Група заявляє про безпідставність та неспроможність висунутих звинувачень, оприлюднених сьогодні у матеріалах СБУ, – йдеться у повідомленні. – Адвокати групи та акціонера відстоюватимуть інтереси бізнесів, персоналу та акціонера в українських та міжнародних судах і доведуть свою правоту».
Що втратив Фірташ після повномасштабного вторгнення РФ
У рейтингу найбагатших українців Forbes 2021 року Фірташ посідав 25-те місце з оцінкою статків $420 млн. Його бізнес-імперія трималася на двох стовпах – мережі облгазів та хімічному холдингу Ostchem.
На травень 2023-го Forbes знизив оцінку статків Фірташа у 2,3 раза, до $180 млн. Найбільші втрати – у газовому та хімічному бізнесах.
В оновленій оцінці не враховано газорозподільний бізнес Фірташа, оскільки корпоративні права цих компаній були відчуженні на користь держави. У 2021-му Forbes оцінював газорозподільний бізнес Фірташа у $113 млн.
Більше половини вартості втратив Ostchem, який у 2021-му оцінювався у $130 млн. Найбільша втрата холдингу – Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» – один із найбільших у Європі виробників аміаку та міндобрив. Завод зруйнований російськими військовими під час боїв за Сєвєродонецьк.
Інші хімічні підприємства Ostchem – черкаський «Азот» та «Рівнеазот» – у 2022-му скоротили експорт добрив утричі, до 250 000 т. Проте експортні доходи компанії втрималися на рівні 2021‑го завдяки зростанню світових цін на добрива.
Фірташу також належить 36% InterMediaGroup ($7 млн), до якої входять телеканали НТН, «Enter-фільм», «Мега», «Піксель», К1, К2, Zoom та «Інтер». 45% групи належить ексголові СБУ Валерію Хорошковському, 9% належить нардепу від партії «Платформа за життя та мир» та одному з колишніх лідерів забороненої ОПЗЖ Сергію Льовочкіну.
Останні роки аудиторія флагманського телеканала групи, «Інтера», невпинно зменшується. У 2017-му «Інтер» мав у загальнонаціональному перегляді частку 9,69%. У січні 2022-го вже 6,36%. Останній раз «Інтер» був першим каналом країни у 2012-му. Відтоді він скотився на шосту позицію. Торік телеканал практично пропустив сезон осінніх телепремʼєр, зазнав скорочень та втратив рекламодавців. «Інтер» серед каналів, які транслюють марафон «Єдині новини»
До кінця 2021-го Фірташ володів «Кримським титаном» – найбільшим виробником діоксиду титану у Східній Європі. У 2021-му Forbes оцінив актив у $44 млн. У грудні 2021-го Фірташ продав завод, розташований в окупованому з 2014-го Криму, «Російському титану». Серед кримських активів у власності Фірташа досі може перебувати Кримський содовий завод.
Серед титанових активів в Україні Фірташу належать Мотронівський та Межиріченський гірничо-збагачувальні комплекси, компанія Valki Ilmenite та 49% акцій Запорізького титано-магнієвого комбінату. Вартість цих активів на травень 2023-го – $18 млн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.