Від дитинства у глиняному будинку до будівельної імперії. Історія однієї з найбагатших жінок США
Категорія
Найбагатші
Дата

Від дитинства у глиняному будинку до будівельної імперії. Історія однієї з найбагатших жінок США

Лінда Альварадо. Фото THEO STROOMER FOR FORBES

Ця денверська магнатка пішла проти уявлень про традиційні ролі і посіла значне місце в індустріях будівництва і фаст-фуду, а також у Вищій бейсбольній лізі. Це був довгий шлях від будиночка з саману, в якому вона виросла

Лінда Альварадо пробирається до свого місця на трибуні під час турніру All Stars Вищої бейсбольної ліги 2021 як справжній політик: обійме і погомонить з усіма, від Роя із закусочної ятки до фінансового директора «Колорадо Рокіс» Гела Рота.

Коли вшановують імʼя Генка Аарона перед грою, вона дістає телефон і показує своє фото зі спочилим гравцем, який отримав заслужене місце у Залі слави. «Бейсбол у мене в крові», – промовляє вона.

У фіолетовому костюмі, який відповідає домінантному кольору форми «Рокіс», Альварадо не просто віддана фанатка. На прохання тодішнього губернатора Колорадо Роя Ромера вона стала однією з інвесторів команди в 1991-му.

Її частка була лише 1%, але це було значне досягнення: вона стала першим латиноамериканським співвласником команди у Вищій бейсбольній лізі та першою жінкою-власницею, яка сама заробила своє багатство. «Чоловік мій тут був ні до чого, – каже вона. – Це була я. Мої гроші».

З того часу вплив Альварадо і її статки тільки росли. Сьогодні її роботу можна побачити у різних куточках Денверу. Її власна компанія Alvarado Construction взяла участь у будівництві міського стадіону «Майл-Гай», де грає «Денвер Наггетс», Денверського міжнародного аеропорту та низки інших обʼєктів у місті.

Ця ж компанія збудувала більшість із 258 ресторанів під брендом Yum! Brands (Taco Bells, Pizza Huts і KFC), яким керує Palo Alto Inc., франшизова компанія, 51% якої належить Альварадо, а 49% – її чоловіку Роберту. Саме останній бізнес приніс більшу частину її статків, $230 млн, що допомогли їй увійти до сотні найбагатших жінок Америки, які усього досягли самостійно.

Альварадо розповіла, що успіху вона досягла завдяки тому, що не звертала увагу на «традиційне мислення». Саме так їй вдалося наважитися на експерименти із серією інновацій, серед яких і новий дизайн ресторанів Taco Bell у містах. За цим новим дизайном кухня розташовується на другому поверсі, а система конвеєрів доставляє на нижній поверх замовлення, які на таці збирає робот.

Але історію Альварадо аж ніяк не можна назвати традиційною. Народилася вона 1951 року з імʼям Лінда Мартінес у двокімнатному будинку з саману в Альбукерці, Нью-Мексико. В будівлі не було проточної води, хіба лише тоді, коли дім заливали повені щоліта. «Я думала, що всі проводили канікули в Червоному Хресті», – жартує вона.

Будівництво було у крові батьків Альварадо. Її батько, протестантський священник із Мексики, який працював охоронцем у Sandia National Laboratory, сам збудував для родини будинок із саману. А її мама часто повторювала, майже як мантру: «Empieza pequeño, pero piensa muy grande» (Починай з малого, але мисли масштабно).

Окрім іммігрантського завзяття, Мартінеси вирізнялися ще й тим, що не навʼязували донці «жіночі» хатні обовʼязки, а давали їй змогу зосередитися на навчанні. Альварадо була наймолодшою серед дітей і єдиною дівчинкою, від неї очікували, що гратиме у спортивні ігри з братами. «Шість дітей – це вже команда», – казав її батько.

Коли тренер у старшій школі сказав Альварадо, що дівчата не можуть змагатися у стрибках у висоту, її мама пішла до школи з вимогою змінити це. Альварадо дозволили змагатися у стрибках у висоту, і вона виграла нагороду «Спортсменка року» за досягнення у різних видах спорту, серед яких і софтбол.

Така фізична розвиненість привела Альварадо до, як потім виявиться, ключового кроку – карʼєри в будівництві. Коли вона навчалася за стипендією в Коледжі Помона в Каліфорнії, то відмовилася від пропозиції адміністратора працювати в бібліотеці чи їдальні, а натомість попросила, щоб її взяли у команду робочих. Вона каже, що пояснила свій вибір так: «Мені не треба буде носити незручне дівчаче взуття… Я буду засмагла, а ви будете мені платити за роботу з усіма цими самотніми чоловіками».

Саме цей досвід роботи відкрив перед Альварадо двері в компанію управління будівництвом у Лос-Анджелесі після випуску в 1973-му. Це також невелика хитрість: вона гадає, що її покликали на співбесіду, бо в резюме вона вказала лише ініціали, таким чином приховавши стать. Цей же метод вона використає пізніше, коли буде подавати заяви на тендерні будівельні проєкти.

Дехто у виключно чоловічих колективах будівельників називав її «латиноскою» і причепив малюнок оголеної Альварадо в біотуалеті на будівництві. Але їй подобалося спостерігати за тим, як креслення на папері перетворювалися на справжні будинки, тому вона вирішила, що знайшла свою карʼєру.

Вона закінчила курси оцінки, створення і компʼютеризації планування і переїхала до Колорадо зі своїм чоловіком (їхнє перше побачення було на грі «Доджерс»). У 1976-му вона заснувала власну компанію, бо була переконана, що компʼютерні навички стануть її козирем.

«Мені казали, що провал неминучий, адже мені не пощастило двічі – я латиноамериканка і жінка, – пригадує вона. – Але сама я думала про те, що в математиці мінус на мінус дає плюс».

Лінда Альварадо у своїй денверській штаб-квартирі. На першій роботі вона навчилася керувати будівництвом. «На щастя, у мене був лінивий бос, – розповідає вона. – Він навчив мене багато чого, бо любив піти раніше, щоб пограти у гольф». Фото THEO STROOMER FOR FORBES

Лінда Альварадо у своїй денверській штаб-квартирі. На першій роботі вона навчилася керувати будівництвом. «На щастя, у мене був лінивий бос, – розповідає вона. – Він навчив мене багато чого, бо любив піти раніше, щоб пограти у гольф». Фото THEO STROOMER FOR FORBES

Після того, як шість банків відмовили їй у кредиті, батьки Альварадо позичили їй $2500. Аж доки донька не повернула їм ці гроші, вони не казали їй, що взяли ці гроші в кредит під 24%, заставивши будинок. Як і казала її мама, Альварадо почала з малого: стоки, тротуари й будівництво гаражів для автобусів.

Зрештою, вона отримала кредит за підтримки Управління в справах малого бізнесу. Її великий прорив відбувся у 1983-му, коли Джой Бернс – ще одна нонконформістка, яка заснувала Women’s Bank of Colorado, – найняла її для ремонту 17-поверхового готелю Burnsley на 80 номерів у центрі Денверу.

Велике випробування чекало на Альварадо у 1992-му, коли двоє монтажників Alvarado Construction розбилися на смерть під час будівництва офісної вежі в денверському аеропорту. Під час перевірки Управління охорони праці Альварадо треба було відбиватися від нападок інших будівельних компаній, які хотіли забрати в неї цей обʼєкт. «Мені треба було відновити свою репутацію», – розповіла вона. 

Сьогодні її будівельна компанія має офіси в Аризоні, Каліфорнії, Колорадо і Нью-Мексико і втілює проєкти для Kaiser Permanente, Xcel Energy і PG&E. 

Альварадо була рішуче налаштована створити будівельну компанію, а от у фаст-фуд прийшла майже випадково. У 1984-му займалася торговельним центром у зубожілій частині Денверу й намагалася залучити мережу фаст-фуду з гучним імʼям. Taco Bell, якою тоді володіла PepsiCo, не хотіла ризикувати.

Але мережа погодилася на те, щоб подружжя Альварадо відкрило франшизу в цьому центрі, і Роберт із завзяттям взявся управляти нею. Кілька років по тому Taco Bell запропонувала викупити їхній ресторан, але пара відмовилася і натомість захотіла відкрити нові локації.

Сьогодні їхня компанія Palo Alto є 28-м найбільшим оператором ресторанних франшиз у країні, а її річні доходи, які приносять локації переважно в Колорадо, Нью-Мексико і Каліфорнії, складають $325 млн. Колишній гендиректор Yum! Ґреґ Крід каже, що Альварадо завоювала повагу франчайзі, бо ділилася «секретами ремесла»: від найкращих матеріалів для будівництва до приємнішого LED-світла і перевірок за допомогою дронів.

Окрім того, що Альварадо займаються будівництвом нових ресторанів, вони ще й перевіряють усе самі: від кіосків з онлайн-замовленнями й посудомийних машин до нових форматів ресторанів.

Вони створили прототип концепції ресторану Taco Bell Cantina, в якому продаються пиво й страви високої якості, а низка телевізорів транслює спортивні змагання. Так подружжя намагається створити місце для сімейних і дружніх посиденьок.

Альварадо також збудувала спін-оф Taco Bell під назвою Live Más (за маркетинговим слоганом мережі, який означає «Живи більше») і експериментує з вантажними контейнерами, які перетворює на пересувні Taco Bells.

Коли йдеться про франшизи, подружжя чітко розподіляє обовʼязки. Роберт керує операціями, хоча нещодавно цю роль перейняв їхній старший син Роб, випускник Корнелльскої школи готельно-ресторанного бізнесу, у якого є ще диплом MBA і юридичної школи. Альварадо ж продовжує керувати тим, що вона знає і любить, – купувати землю і будувати на ній. «Я тримаюся подалі від слів на чотири букви: cook, wash, dust (готувати, мити, прибирати)».

 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"