Forbes продовжує перекладати лекції історика та викладача Єльського університету Тімоті Снайдера. В одинадцятій ідеться про землі сучасного півдня України та Криму, а також про те, чому в свідомості багатьох ці території закарбувалися як «споконвічно російські».
Південь України і Крим
На півдні України й на Кримському півострові значний слід залишили греки, які розгортали там свої колонії ще з 5 000 року до н.е., адже узбережжя Чорного моря багате на різноманітні ресурси.
Територіально Київська Русь не володіла ані Кримським півостровом, ані півднем сучасної України. А от монголи захопили контроль над цими землями і довго його утримували.
Кримське Ханство
Після розпаду Золотої Орди (Монгольська імперія) утворюється низка постмонгольських держав, однією з яких є Московія, а також Кримське Ханство, яке і займало території сучасного Криму та півдня України.
Якщо на чолі Московії були нащадки київських князів, то Кримським Ханством керували прямі нащадки Чингісхана. Сучасні кримські татари – це синтез місцевого тюркськомовного народу (половці) і керівної верхівки монголів, які прийшли із Золотою Ордою.
Політична система Кримського Ханства не надто відрізнялася від польської та литовської. У Ханстві існував представницький орган, курултай, який складався зі знаті й номінально обирав хана, хоча ханом завжди був представник тієї самої родини.
Правою рукою хана був калга, а державні посади обіймали представники знаті. Жінки у Кримському Ханстві були активними учасницями суспільства до приблизно 1560-х, коли вони майже повністю пішли в тінь.
Кримське Ханство століттями мало постійні, але напружені звʼязки з Великим князівством Литовським (ВКЛ). Коли ВКЛ у XIV ст. почало просуватися на південь до Чорного моря через сучасні території Білорусі й України, військові зіткнення із Кримським Ханством стали неминучими.
Литовці залучали монголо-татар, щоб використовувати заради власної вигоди внутрішні суперечки у Кримському Ханстві. Тому століттями у ВКЛ була значна присутність мусульман. У Вільнюсі та в усіх важливих містах ВКЛ були мечеті.
А після союзу ВКЛ із Польщею остання також увійшла в тісний контакт із мусульманами й монголо-татарами Кримського Ханства.
Трагедія Кримського Ханства в тому, що воно ввійшло в залежність від Османської імперії саме в той час, коли та почала слабшати.
Османська імперія
У XVII ст. Османська імперія починає свій відхід від Європи, і це важлива подія. Для нас важливо те, що в певний момент часу вона контролює Балкани, вступаючи у конфлікт із Габсбургами, які правлять із Відня і мають власні імперські амбіції.
Османська імперія потужна, але на суходолі, тому її просування обмежується Середземним морем, адже в неї слабкий флот. Кілька разів османи марно намагаються захопити Відень, хоча й захоплюють значні території сучасних Молдови й Угорщини.
У 1683-му, коли обʼєднане польсько-литовське й австрійське військо розбиває облогу Відня, здолавши османів, у складі цього війська під проводом польського короля Яна Собеського було 5000 українських козаків.
Цікаво те, що австрійці не могли розрізняти поляків і кримських татар (билися на боці османів), бо їхній одяг і тактика були дуже схожі. Тому поляки вставляли у свої шоломи соломинки.
Угоду про капітуляцію на Балканах, яку Османська імперія підписує у 1699 році в місті Карловіц, знаменує зміну балансу сил.
Всі ці події важливі для нас через те, що Османська імперія втрачає свої позиції у Європі й тягне за собою Кримське Ханство. Це відкрило шлях для просування Москви й перетворення її на Російську імперію.
Козацька держава
Хоча козаки після Національно-визвольної боротьби, яка почалася у 1648 році, і формують новий прошарок суспільства, позиція між трьома потужними державами змушує їх у той чи інший час працювати з однією з них. Ці держави – Річ Посполита, Московія і Кримське Ханство.
1667 рік – Андрусівська угода між Москвою і РП про поділ України на Лівобережну і Правобережну. Відтоді на обох берегах Дніпра є свої козаки зі своїми гетьманами, кожен з яких прагне захопити «чужий» берег.
У 1672-му гетьман Дорошенко допомагає османам перемогти поляків на Поділлі, після чого османи укладають мир із поляками. У 1681 році османи укладають мир із московитами.
У 1699-му поляки забирають назад Поділля. І саме в цей час як реакція на зміну влади на цих територіях зароджується хасидизм.
Російська імперія
З 1721 року Московія стає Російською імперією. Коли Московія перейменувала себе в Росію, то це був свідомий ребрендинг. Вона назвала себе на честь Київської Русі, а не навпаки – і це очевидно, якщо згадати, коли була створена Київська Русь, а коли – Московія.
У XVIII ст. Росія успішно просувається у Європу під керівництвом двох правителів – Петра І та Катерини ІІ.
У 1701-му починається Північна війна, в якій українські козаки допомагають московитській армії. Але козаки під час боїв у Швеції перебувають у невигідному становищі: незнайома територія, краще озброєний ворог і необхідність підкорятися московитським офіцерам, тому українці там зазнають значних втрат.
Водночас на територію України йде війною Польща. Тогочасний гетьман Лівобережної України Іван Мазепа розуміє, що наростає криза, тому ухвалює доленосне рішення: у 1708-му він вирішує змінити союзника і стати на бік шведів.
На жаль для Мазепи та козаків, ця зміна відбулася невдовзі перед розгромом шведів під Полтавою у 1709-му. Після Полтавської битви московити просуваються на північ до Балтики, і Московія стає потужною північноєвропейською державою, а згодом і імперією.
Південь України та Крим у складі Російської імперії
Далі становище українських козаків погіршується. У 1719-му козакам забороняється напряму продавати зерно – тепер вони мусять робити це лише через російські порти, що поглибило їхню залежність від імперії.
У 1722-му Росія створює Малоросійську колегію, яка керуватиме українськими землями. «Малоросія» – це термін, який московити вигадали на позначення України.
За допомогою козаків під час низки битв та війн Росія перемагає Кримське Ханство, і у 1783-му анексує Кримський півострів. Для козаків битви з татарами не щось нове, але в цьому випадку вони билися з ними для росіян.
Коли ж козаки виконали своє завдання, Росія забрала всю їхню автономію. Інститут козацтва по суті зникне, як і Кримське Ханство.
Після цього Катерина ІІ, яка була німкенею, на імʼя Софія, і яка вбила свого чоловіка, щоб стати одноосібною правителькою, пропагує класичну імперіалістичну ідею: на завойованих землях до приходу Росії нікого не було.
Для цього сучасному півдню України та Криму, де панували відповідно козаки й татари, дають нову назву – Новоросія. Це такий собі психологічний прийом: ми вдамо, що тут ніколи нічого до нас не було.
Як це зробити? Поселити на цих територіях росіян. Також Російська академія наук виконала чотири експедиції на територію Криму, щоб усе дослідити і дати свої назви.
Перейменування усіх і всього – це дуже потужний прийом Катерини. Усі тюркські, татарські й мусульманські назви змінюють на грецькі або ті, що звучать як грецькі. Наприклад, Херсон – це повністю вигадана назва, яка співзвучна із грецьким містом Херсонес, що був у Криму; те саме з Маріуполем.
Уся ця «грекізація» для того, щоб можна було сказати, що Росія має звʼязок із класичним (грецьким) світом. Тобто в такий спосіб можна ніби стерти всю історію, що була між класичною Грецією і Російською імперією: татари не мають значення, українці не мають значення – є лише Росія та її історичне призначення.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.