Китаєм прокотилася хвиля протестів. Люди виходять на вулиці проти цензури та скандують слово «свобода». Безпосередньої загрози зміни влади немає. Але для Сі Цзіньпіна це найбільша за багато років політична криза, пише WSJ. Forbes вибрав головне
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
Третій термін Сі Цзіньпіна на посаді голови КНР розпочався з подій, які ще місяць тому було складно уявити: політичні протести. Мітингами проти низької зарплати, забруднення повітря чи несправедливого керування земельними ресурсами у Китаї нікого не здивувати. Але масових демонстрацій проти цензури та за політичні свободи в країні не бачили від часу подій на площі Тяньаньмень 1989-го.
У Шанхаї у минулі вихідні протестувальники скандували гасла із закликами до політичних змін. У Пекіні натовпи викрикували слово «Свобода». В інших великих містах демонстранти вийшли з аркушами білого паперу популярного офісного формату. Так вони висловлювали протест проти державної цензури, внаслідок чого демонстрації вже називають «революцією А4». Мітинги відбулися в інших великих містах Китаю.
Немає сил терпіти «нульову терпимість»
Приводом для протестів стала політика «нульової терпимості до COVID», яку сповідує китайська компартія. У відповідь на нову хвилю епідемії коронавірусу, що призвела до рекордного рівня добових заражень, уряд запроваджує жорсткі карантинні заходи. «Нульова толерантність» передбачає тривалі локдауни із забороною покидати житло. У відповідь на поодинокі випадки зараження на карантин відправляють цілі міста-мільйонники.
Перша хвиля заворушень розпочалася минулого тижня у північно-західному регіоні Китаю Сіньцзян після загибелі 10 людей під час пожежі у багатоповерховому житловому будинку. Жителі стверджували, що пожежники не змогли швидко пробитися до палаючої будівлі через карантинну огорожу, зведену перед будівлею. Чиновники визнали, що деякі барʼєри насправді довелося пересувати, але пояснили затримку тим, що на заваді стояли припарковані автомобілі.
Після заворушень у Сіньцзян протести поширилися по всьому Китаю. Соціальна база широка – від робітників-мігрантів з фабрики Foxconn, де збирають смартфони Apple, до студентів коледжів і представників середнього класу в найбільших містах країни.
У Пекіні й інших містах почалися затримання на мітингах проти цензури та політики «нульової терпимості» Фото Getty Images
«Масові протести – це найбільша політична криза для Сі, – вважає редактор наукового журналу China Leadership Monitor Мінсінь Пей. – Вперше за останні десятиліття протестувальники із широкої коаліції соціальних груп кинули прямий виклик верховному лідеру та партії».
У понеділок влада почала діяти на випередження: десятки поліцейських у формі та цивільному одязі заполонили район навколо автомобільного мосту в Пекіні, де в жовтні самотній протестувальник вивісив плакат із засудженням політики Сі. Поліція блокувала підходи до мосту, оскільки під час недільних протестів люди скандували гасло, написане на цьому плакаті. У деяких містах розпочалися затримання.
«Сі потрапив у складне становище, – каже політолог Юень Юень Анг із університету Мічігану. – Якщо він почне репресії, це викличе ще сильніше невдоволення».
Послабити карантинні обмеження уряд Китаю не може через дві причини. Перша – політична. Компроміс покаже широкому загалу, що масові протести – ефективний засіб для досягнення змін. Друга – медична. Швидше за все, після різкого скасування карантинів мільйонам людей буде потрібна інтенсивна терапія, а в Китаї на 100 000 осіб припадає менше чотирьох ліжок у реанімаційних відділеннях. Навіть за офіційними даними багато людей похилого віку досі не пройшли повну вакцинацію.
Провал боротьби з ковідом
Завдяки тому, що Пекін першим у світі почав запроваджувати карантини, у китайського населення майже не сформувався природний імунітет. У країні доступні лише місцеві вакцини, які вважаються менш ефективними за західні альтернативи.
Перемовини між Китаєм та Європейським союзом про імпорт європейських мРНК-вакцин провалилися майже два роки тому: Пекін наполягав на тому, щоб Європа визнала китайські вакцини. Крім того, через напружені відносини з Вашингтоном Китай чинив опір широкомасштабному використанню мРНК-вакцин Pfizer-BioNTech.
Контраст між Китаєм з його масовими карантинами та рештою світу став ще очевиднішим минулого тижня. Мільйони китайських телеглядачів побачили кадри з чемпіонату світу в Катарі. На них десятки тисяч глядачів без гігієнічних масок дивляться матчі на заповнених стадіонах, тоді як жителі Китаю змушені сидіти під замком по 100 днів, як це було у столиці Сіньцзяна місті Урумчі.
Компартія вже стикалася з проявами невдоволення через COVID. У перші дні пандемії емоції загострилися після смерті від коронавірусу молодого лікаря з Уханя Лі Веньляна, якого покарали за спробу підняти тривогу. Тоді партії вдалося спрямувати гнів мас на місцеву владу. У наступні роки Сі постійно говорив про те, що підтримує курс «нульової терпимості», тому гнів протестувальників спрямований особисто на нього та його соратників.
Експерти з китайської політики кажуть, що протести навряд чи призведуть до зміни керівництва, принаймні у найближчій перспективі. Сі почувається політично захищеним, і якщо й коригуватиме стратегію «нульової терпимості», то не під впливом вуличних протестів, а щоб допомогти економіці, яка уповільнюється через ковидні обмеження.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
