Президент України Володимир Зеленський проводить масштабні кадрові зміни, щоб посилити безпеку під час війни та покращити позиції України на переговорному треку. Головне з розборів Politico, Washington Post та New York Times
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Президент України Володимир Зеленський 2 січня призначив вже колишнього начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова главою Офісу президента. Рішення ухвалене на тлі активного тиску США стосовно мирних переговорів з Росією та після корупційного скандалу в енергетичному секторі, який змусив піти у відставку попереднього очільника ОП Андрія Єрмака, пише Washington Post. Замість Буданова ГУР очолив Олег Іващенко, який до цього керував Службою зовнішньої розвідки.
Кілька тижнів Україна перебувала в кадровому вакуумі: не було голови Офісу президента, міністра енергетики та міністра юстиції. Це ускладнювало управління державою на тлі атак Росії на енергетичну інфраструктуру та корупційного скандалу в енергетичному секторі, який відбувся в листопаді 2025 року, пише New York Times.
«Україна потребує більшого фокуса на питаннях безпеки, розвитку Сил оборони та дипломатичному треку переговорів. Офіс президента насамперед працюватиме над виконанням цих завдань», – сказав Зеленський, пояснюючи вибір саме військового керівника для цивільно-політичної посади, пише Washington Post.
Сам Буданов, оголошуючи про прийняття пропозиції очолити ОП, наголосив на історичній відповідальності. «Я бачу позицію глави Офісу президента як ще одну лінію відповідальності перед країною», – написав він. «Для мене це і честь, і відповідальність в історичний момент для України – зосередитися на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави», – додав Буданов у повідомленні в Telegram, пише Washington Post.
Ключові кадрові зміни
Після призначення Буданова Зеленський одразу оголосив про інші кадрові зміни. Він запропонував віцепрем’єру та міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони. Федоров є одним із найдовіреніших помічників Зеленського, він працював з ним із часів його президентської кампанії 2019 року, зазначає NYT.
Чинний же міністр оборони Денис Шмигаль отримав від Зеленського пропозицію перейти на посаду віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, пише New York Times. «Всі потенційні кандидати на посаду міністра енергетики відмовилися через величезну відповідальність і ризики для власної репутації», – зазначив український політичний аналітик Володимир Фесенко в коментарі New York Times.
Наразі Зеленський очікує від Верховної Ради схвалення рішення про ці призначення. Але це може виявитися складнішим, ніж очікувалося, пише NYT.
Упродовж останніх років такі рішення здебільшого ухвалювалися формально, адже партія Зеленського мала в парламенті більшість завдяки нестандартному союзу з колишніми депутатами проросійської сили, яку розпустили. «Під час війни Зеленський переважно сприймав парламент як інституцію, яка лише формально затверджує закони», – зазначає для NYT політолог Анатолій Октисюк з аналітичного центру KI Insights. А минулого місяця українські антикорупційні органи заявили, що група народних депутатів брала готівку в обмін на голосування, пише NYT. Імена фігурантів справи офіційно не називали, однак українські медіа ідентифікували їх як представників партії Зеленського «Слуга народу».
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Цей епізод похитнув довіру до Зеленського навіть усередині його власної фракції, а нещодавній корупційний скандал в енергетичній сфері змусив частину депутатів дистанціюватися. Це може ускладнити плани президента стосовно кадрових перестановок, хоча двох кандидатів на посади міністра оборони та міністра енергетики парламент загалом вважає професійними. Це може свідчити про готовність до компромісу, зазначає NYT.
«Команда Зеленського прагне тримати внутрішню політику під контролем, одночасно керуючи війною на трьох фронтах – обороні, мирному процесі та внутрішній стабільності», – написав колишній дипломат ЄС у Києві та політичний аналітик Балаж Ярабік у соцмережі Х.
Михайло Федоров та Володимир Зеленський Фото Офіс президента України
Буданов замість Єрмака
Відставка Єрмака з посади керівника Офісу президента, за оцінками західних і українських джерел, стала переломним моментом для української політики. Близький друг Зеленського фактично виконував роль «співпрезидента», концентруючи у своїх руках ключові процеси в уряді, пише Washington Post.
«Схоже, це справжній кінець епохи Єрмака», – сказав для Washington Post один із європейських дипломатів, який говорив на умовах анонімності. Призначення Буданова є «блискучим PR-кроком з огляду на його популярність і акцент на питаннях національної безпеки», цитує Washington Post європейського дипломата.
На тлі скандалів з Єрмаком, Кирило Буданов виглядає повною протилежністю. 40-річний генерал-лейтенант здобув репутацію одного з найпопулярніших і найавторитетніших військових керівників країни. Він точно передбачив повномасштабне вторгнення Росії в 2022 році та не був фігурантом жодного корупційного скандалу. Росія неодноразово намагалася його ліквідувати, що лише посилило його символічний статус усередині країни, пише Washington Post.
Призначення Буданова відбулося одразу після гучної операції ГУР, коли українська розвідка інсценувала загибель командира Російського добровольчого корпусу Дениса Капустіна, змусивши російські спецслужби виплатити ГУР $500 000 винагороди за «вбивство», наголошує Politico. «Вітаю вас, як то кажуть, з поверненням до життя», – сказав Буданов про операцію, яка підкреслила його образ як холоднокровного, але ефективного керівника, пише Politico.
Володимир Зеленський та Денис Шмигаль Фото Офіс президента України
Реакція партнерів
Аналітики вказують, що на новій посаді Буданову доведеться працювати в найгірший із можливих моментів. Україна перебуває під сильним воєнним тиском, масштабними ударами Росії по енергетичній інфраструктурі та дедалі нетерплячішою позицією президента США Дональда Трампа на мирному треку, який схиляє Київ до компромісів із Москвою. У разі невигідної мирної угоди саме Буданову доведеться допомагати Зеленському «продати» її українському суспільству, зазначає Politico.
Водночас експерти вважають, що популярність Буданова може зіграти на користь української влади. «Він має авторитет і не буде діяти як Єрмак, який намагався контролювати все», – сказав український високопосадовець на правах анонімності.
У Вашингтоні призначення Буданова також сприйняли позитивно, оскільки Буданов є фігурою, яку поважають і в Україні, і у США. Буданов, який пройшов навчання за програмою ЦРУ, має міцні стосунки зі США, зазначає NYT.
«Це дуже хороший крок, що хтось, кого широко поважають, очолює Офіс президента після Єрмака. Це створює позитивну динаміку для ухвалення рішень у Києві», – сказав Даніель Вайдич, президент консалтингової фірми Yorktown Solutions, яка консультує українські державні структури пише Politico.
Політичні амбіції Буданова
Разом із тим, питання політичних амбіцій Буданова залишається відкритим, зазначає Politico. Дані опитування, проведеного дослідницькою компанією Ipsos для Detente Center for Peace and Freedom, показують, що він уже входить до кола потенційних кандидатів на майбутніх виборах президента, а деякі колишні посадовці припускають, що Зеленський може розглядати його або як можливого наступника, або як спосіб нейтралізувати сильного конкурента, інтегрувавши його у владу, пише Washington Post
Ключове питання тепер полягає в тому, чи зможе Буданов скористатися своєю популярністю для відновлення довіри між владою та суспільством.
«Він має авторитет. У нього особистий статус. Він навряд чи діє як Єрмак, який був павуком, що розкидав свою павутину далеко і широко. Ймовірно, Буданов зосередиться на національній безпеці та не втручатиметься в роботу уряду. Отже, буде менше монополізації влади президентом», – заявив анонімний український чиновник у коментарі для Politico.
