«Наразі дуже мало відкритої інформації щодо ситуації в Авдіївці. Тому розповім кілька деталей», – так розпочинає свою колонку на Substack австрійський військовий аналітик Том Купер. У ній він пояснює, для чого 3-тю окрему штурмову бригаду перекинули в Авдіївку, чи вдалося їй виконати місію та які ще завдання поставило їй командування ЗСУ. Forbes Ukraine публікує її переклад
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
ЗСУ перекинули 3-тю окрему штурмову бригаду в район Авдіївки. Це одна з найбільших бригад Збройних сил України. Складається з шести маневрових батальйонів, а на її озброєнні – велика кількість мінометів та артилерії. Для місії «Авдіївка» фактично передислокували два батальйони бригади. Решта перебуває «в іншому місці».
Операція «Авдіївка»
Їхнє завдання полягало в тому, щоб «тримати двері відчиненими» під час відходу гарнізону. Нюанс у тому, що виведення військ є одним із найскладніших маневрів, які можуть здійснювати військові сили. По суті, вони утримують позицію в тилу, забезпечуючи прикриття вогнем військ, які залишають передову позицію. І роблять це знову і знову, доки лінія фронту не стабілізується.
У випадку з Авдіївкою вирішальним питанням було виведення військ із районів на схід від міста. Особливо з фільтрувальної станції. Для цього укріпрайон «Зеніт» (разом із позицією «Чебурашка» як на південь від Авдіївки, так і на північ від Спартака) потрібно було утримувати якомога довше.
Першими почали відходити підрозділи 110-ї окремої механізованої бригади, приблизно тиждень тому. Цей маневр завершився без особливих проблем. Зрозумівши, що відбувається, росіяни кинули в бій додаткові сили, прагнучи перетворити відхід українських військ на розгром.
Таку тактику армія РФ використовує не вперше: кілька разів у 2014-му та у 2022 роках. На цій ділянці фронту ворог розгорнув близько семи бригад. Вони складаються не з погано навчених зеків, які були у складі ПВК «Вагнер» у боях під Бахмутом рік тому, чи тільки мобілізованих військових, як минулого літа та осені. Це справжнісінькі війська. Частини 90-ї танкової дивізії, щонайменше дві бригади спецпідрозділу ГРУ, до трьох бригад Повітрянодесантних військ і те, що залишилося від переформованої 1-ї Словʼянської бригади (спочатку – війська ДНР, а тепер – російські мобілізовані).
Їх розгорнули для масованого штурму автошляху О0542 «Ясинувата – Желанне», а також укріпрайонів «Зеніт» і «Чебурашка». Російським спецпризначенцям вдалося просунутися вздовж двох лісосмуг на захід. Це спричинило нову кризу.
ЗСУ розгромили дві російські бригади, але ворог продовжує наступати в тому самому напрямку. Водночас вдалося успішно забезпечити відхід українських військових з позицій на схід від міста.
На вечір 13 лютого укріпрайони «Зеніт» та «Чебурашка» майже оточив ворог. Наступним завданням було забезпечити звідти вихід українських військових. В ніч з 14 на 15 лютого це завдання було виконано успішно. Наскільки відомо, жоден український військовий не залишився в оточенні.
Ранком 15 лютого 1-ша окрема мотострілецька Словʼянська бригада армії РФ поспішили підняти свій прапор над укріпрайоном «Зеніт».
Місія – «чистий хаос»
Останні дві–три ночі під Авдіївкою були «чистим хаосом» для українських військ. Підрозділи ЗСУ, що відходили, часто змушені були вести бої на всі 360 градусів навколо себе. Вночі, на холоді, в глибокій багнюці.
Це був не найприємніший досвід. Тому готуйтеся прочитати багато звітів: про хаос, про погану підготовку, відсутність підготовлених позицій тощо.
Насправді ж таку операцію неможливо провести, наперед добре продумавши. І найголовніше: коли люди сповнені страху, від напруги розжарюється повітря, і здається, що ніхто нічого не контролює, автоматично включається режим паніки.
Будьте певні: ця криза ще далека від завершення. Доля Авдіївки, по суті, вирішена. Тепер справа за тим, щоб українські війська, які все ще перебувають у місті (і цивільні, які ще там залишилися), змогли вийти по двокілометровому коридору між селищами Ласточкине на півночі від Авдіївки та Водяне-Опитне на півдні.
Це можна зробити, доки ЗСУ утримує мікрорайон «9-й квартал» Авдіївки. Наступним кроком може бути відведення військ ЗСУ в цей район.
Захистити цей вихід – наступне завдання 3-ї штурмової бригади, 47-го мехкорпусу та інших підрозділів ЗСУ. Їм наказано утримувати оборону стільки, скільки буде потрібно.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.