Категорія: Війна
Дата: 09 квітня 18:39

Закони про мобілізацію – на фініші. Коли їх ухвалять? Чи будуть арешти рахунків та великі штрафи? Як мотивуватимуть військовослужбовців? Чи вирішили питання демобілізації? Перші подробиці

Павло Калашник

Forbes

4 хв читання

Цього тижня парламент має розглянути одразу два законопроєкти про мобілізацію: один має поліпшити облік військовозобов'язаних, інший збільшує штрафи за недотримання мобілізаційних правил. Чого очікувати українцям від цього?

Парламент має розглянути законопроєкт про мобілізацію у другому читанні 10–11 квітня, йдеться в порядку денному Верховної Ради (ВР), який є у розпорядженні Forbes.

Депутати подали до документа рекордні 4195 правок, які профільний оборонний комітет розглядав з кінця лютого. За цей час нардепи суттєво змінили документ, зокрема, рекомендували прибрати норми про арешт рахунків і заборону водіння авто для тих, хто ухиляється від військової служби. А також скасували електронні повістки.

Проте зберегли певні обмеження – українцям за кордоном не будуть доступні консульські послуги за відсутності військового квитка. Депутати досі дискутують щодо майбутнього вигляду законопроєкту. Найбільш спірне питання – демобілізація.

Станом на вечір 9 квітня оборонний комітет ще працював над правками, тож невідомо, коли буде готовий фінальний текст. І кожну враховану правку потім ще мають розглядати в парламенті, тому голосування може затягнутись на кілька днів.

Також цього тижня парламент розгляне в першому читанні законопроєкт №10379, що передбачає збільшення штрафів за військові правопорушення. Правоохоронний комітет рекомендував прийняти його одразу в двох читаннях.

Які зміни в законах про мобілізацію планує ухвалити парламент?

Що буде в основному законі про мобілізацію

Станом на 8 квітня одним із найбільш дискусійних залишалося питання демобілізації військовослужбовців, розповів Forbes нардеп від «Голосу», член оборонного комітету Роман Костенко.

У варіанті урядового законопроєкту було запропоновано демобілізувати військовослужбовців через 36 місяців після початку служби, але за рішенням Ставки головнокомандувача. На початку квітня інший депутат комітету розповідав Forbes, що гарантованої демобілізації очікувати не слід. Чому? «Жодна країна в стані війни не могла дозволити собі демобілізацію», – пояснив співрозмовник. Він попросив не вказувати свого імені через сенситивність питання.

Станом на вечір 8 квітня комітет затвердив такі зміни.

Арешт рахунків, обмеження на керування автомобілем та заборону виїзду за кордон за рішенням військового командування депутати профільного комітету вирішили прибрати з документа, підтримавши відповідні правки.

Натомість після дискусій депутати оборонного комітету вирішили залишити норму про обмеження консульських послуг за кордоном для військовозобов’язаних без військового квитка, писала депутатка від «Євросолідарності», членкиня комітету Ірина Фріз.

Депутати комітету рекомендують прибрати обовʼязкову реєстрацію в Електронному кабінеті військовозобов’язаного, до якого, зокрема, територіальні центри комплектування (ТЦК) могли надсилати електронні повістки. Це залишається правом, а не обовʼязком, написала на своїй сторінці у Facebook членкиня оборонного комітету Соломія Бобровська. Це ж у коментарі Forbes підтвердив її колега по комітету Костенко.

Двоє нардепів на умовах анонімності розповіли Forbes, що Міноборони наполягало на обов’язковому електронному кабінеті для військовозобов’язаних, але зрештою оборонний комітет підтримав правку, яка робить е-кабінет необов’язковим і скасовує електронні повістки.

Депутати профільного комітету також додали цілу низку мотиваційних заходів для військовослужбовців, розповів у Facebook голова профільного комітету Олександр Завітневич.

Зокрема, за кожні 30 днів виконання завдань на фронті передбачена додаткова винагорода у 70 000 грн.

Буде додаткова винагорода за знищену техніку ворога – від 12 112 грн до 242 240 грн. За знищення техніки військовослужбовці також зможуть отримати додаткову відпустку, але не більше як 15 днів на рік.

Інші бонуси – сертифікат на купівлю авто у 150 000 грн та компенсація 50% першого внеску іпотечного кредиту.

Що важливо: усі запропоновані профільним комітетом зміни депутати мають ще підтримати у залі ВР.

Штрафи за порушення військових правил

Разом з основним законопроєктом про мобілізацію Верховна Рада має розглянути й проєкт №10379, який передбачає посилення відповідальності за військові правопорушення, зокрема збільшення штрафів.

Профільний правоохоронний комітет уже вніс низку правок у проєкт уряду, тож голосуватимуть у Раді за документ, що відчутно відрізняється, каже член правоохоронного комітету Олександр Бакумов.

Депутати скасували кримінальну відповідальність за відмову від проходження медичного огляду під час мобілізації.

Також залишили час затримання громадян за порушення правил військового обліку та мобілізації у максимум три години, як це діє зараз. Натомість урядовий проєкт пропонував збільшити цей термін до трьох діб.

ТЦК за новим проєктом зможуть виписувати штрафи за порушення законодавства про військовий обов’язок, оборону та мобілізацію (статті 210 та 210-1 КУпАП) без складання протоколу – виносити постанову про це. Оскаржити це можна буде вже в судовому порядку, уточнив Forbes депутат Бакумов.

Розміри штрафів депутати комітету також зменшили порівняно з урядовим документом. Штраф за порушення правил військового обліку (стаття 210 КУпАП):

у мирний час – від 3400 до 5100 грн;
в особливий період (зокрема воєнний стан) – від 17 000 до 25 500 грн.

Штраф за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП). Для громадян:

у мирний час – від 5100 до 8500 грн;
в особливий період (зокрема воєнний стан) – від 17 000 до 25 500 грн.

Для юридичних осіб, посадових та службових осіб органів влади, підприємств, установ, організацій:

у мирний час – від 17 000 до 34 000 грн;
в особливий період (зокрема воєнний стан) – від 34 000 до 59 500 грн.

Про які порушення серед компаній ідеться? Обов’язки підприємств прописані у статті 21 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед іншого, там є ведення обліку військовозобовʼязаних, резервістів і призовників з-поміж працівників та обов’язок сприяти військовим комісаріатам у їхній роботі.

Правоохоронний комітет рекомендував ухвалити документ «за основу і в цілому», тобто його можуть ухвалити одразу у двох читаннях, пояснює Бакумов. Однак сам нардеп прогнозує, що Рада ухвалить проєкт лише в першому читанні, а до другого подаватимуться ще правки, які розгляне профільний комітет.

Матеріали по темі