На третій рік війни із Росією українській армії потрібні свіжі сили, щоб замінити тих солдатів, які останні два роки не бачили ротації. Заради цього Верховна Рада нині працює над законопроєктом про мобілізацію, але деякі його пункти викликають чимале обурення серед населення. Британський журнал Financial Times проаналізував демографічну ситуацію в країні, щоб сказати, наскільки успішними будуть зусилля української влади поповнити лави оборонців України новими силами. Forbes переказує головне з матеріалу.
Financial Times поговорив із Міністерством оборони України, яке сказало, що законопроєкт №10449 про мобілізацію, який Верховна Рада буде голосувати 31 березня, покликаний замінити близько 330 000 солдатів, які нині перебувають на полі бою. Очікується, що цьогоріч вдасться мобілізувати до 500 000 людей.
Втім, пише видання, законопроєкт виявився достатньо неоднозначним і в його першу версію депутати внесли понад 4000 правок. Особливий опір суспільства і законотворців викликав пункт про зниження призовного віку з 27 до 25 років. Сьогодні середній вік українського солдата на війні становить від 40 до 50 років.
FT вважає, що цифра у 31 000 полеглих українських солдатів, яку озвучив президент Володимир Зеленський, не відповідає дійсності. Журнал посилається на кілька офіційних американських чиновників, які оцінюють українські втрати у принаймні вдвічі вищі за наведені Зеленським.
Військовослужбовці ЗСУ під час навчань, 6 березня 2024 року на Донбасі. Фото Getty Images
Демографічна ситуація в Україні
Комітет з питань економічного розвитку Верховної Ради оприлюднив дані щодо чоловічого населення України, які публікує британське видання. Статистично в Україні налічується 11,1 млн чоловіків віком від 25 до 60 років, але лише близько 3,7 млн з них придатні до призову. Решта вже воює, має інвалідність, перебуває за кордоном чи належить до категорії критично важливих працівників.
Статистично в Україні налічується 11,1 млн чоловіків віком від 25 до 60 років, але лише близько 3,7 млн з них придатні до призову. Фото Адаптація Forbes Ukraine з FT
У лютому українська дослідницька організація Info Sapiens опитала чоловіків про їхнє ставлення до мобілізації та виявила, що 48% опитаних не готові воювати, 34% – готові, а решта не може сказати напевно.
Це опитування також показало головні причини ухилення від мобілізації:
- недостатній військовий вишкіл рекрутів;
- невизначена тривалість служби;
- брак зброї та боєприпасів.
Новий закон про мобілізацію планує розвʼязати ці проблеми. У його першій версії пропонується трирічний термін служби та мінімум три місяці підготовки. Сьогодні навіть є бригади, які дають змогу добровольцям обирати бажану позицію для служби, відповідно до їхніх умінь.
Але зі зменшенням підтримки Заходу, Україна мало що може зробити.Це непокоїть багатьох потенційних військовослужбовців. З 90% респондентів, які сказали Info Sapiens, що вірять у перемогу України за умови підтримки західних союзників, половина нині вважає, що Захід втомився і штовхатиме Україну до компромісу із Росією.
Українські військовослужбовці на позиції в напрямку Куп’янська, Харківська область, Україна, 10 березня 2024 року. Фото Getty Images
Контроверсійні пункти закону про мобілізацію
Згідно із новим законом, призовний вік має знизитися до 25 років. Крім того, чоловіки повинні будуть реєструватися в системі через онлайн-портал, щоправда, покарання за невиконання цієї частини закону залишається невідомим. Також в законі є пункти про те, що до ухилянтів додому будуть навідуватись працівники військкомату, а їхні водійські посвідчення тимчасово скасують.
Серед пунктів, які найбільше обурили суспільство, є запровадження так званої системи економічного резерву, в яку будуть вносити чоловіків, що не підлягають мобілізації через їхню залученість до критичних сфер діяльності країни. Щоправда, цей пункт виключили із закону про мобілізацію, натомість хочуть представити його окремо як постанову уряду чи новий закон.
В Україні вже є 550 000–700 000 критично важливих працівників, які не підлягають мобілізації. Згідно із новою системою, вони повинні будуть віддавати на війну частину своєї зарплати або робити щомісячні внески.
Якщо 2 млн чоловіків, які здатні щомісяця віддавати запропоновані внески у розмірі $520, то бюджету України це принесе від $5,2 млрд до $13,1 млрд на рік, порахував комітет економічного розвитку ВР. Голова цього комітету Дмитро Наталуха розуміє, що таку систему суспільство сприйняло як поділ на багатих, які можуть відкупитися від служби, і бідних, які неминуче підуть на війну. Але він пропонує дивитися на це інакше.
«Це може звучати контрінтуїтивно, але система економічного резерву не створюється для того, щоб захистити когось від мобілізації, а для того, щоб зібрати якомога більше фінансових ресурсів для мобілізації свіжих сил», — пояснює депутат.
Українські Міністерство фінансів та армія порахували, що для нової хвилі мобілізації потрібно буде близько $20,8 млрд у 2024-му. І це на додачу до $41 млрд дефіциту українського бюджету і відсутності допомоги від США через республіканців у Палаті представників.
FT наводить думку українського бізнесу про те, що логічніше було б мобілізувати співробітників СБУ та поліції, які вже мають базову підготовку, а не цивільних. Міноборони каже, що поліція і служба безпеки виконують «важливу роботу», а дехто з них воює у складі окремих батальйонів.
Головним завданням нового закону про мобілізацію є внесення чіткості у процес набору нових сил, адже бізнесу і працівникам «конче потрібна передбачуваність», підсумовує викладач економіки Гліб Буряк.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
