30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 2013 рік
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Морозного березневого ранку 2013 року співробітники харківського офісу GlobalLogic не змогли потрапити на роботу. У приміщеннях четвертої за кількістю співробітників IT-компанії України до пізнього вечора тривав обшук. Всупереч усталеній практиці, міліціонери не забрали обладнання. За кілька днів компанія повідомила, що слідчі дії відбувалися в рамках закону.
Для силовиків IT завжди був темною конячкою. Виглядають підозріло – а за що зачепитися? Але міліціонери та їхні колеги сумлінно шукали зачіпки. Наприклад, рейди в пошуках піратських програм. Засновник однієї з найбільших в Україні софтверних компаній досі памʼятає німе обурення на обличчі майора, який неліцензійний софт не знайшов, зате дізнався, що кволий «очкарик» – програміст заробляє на місяць понад $1000.
До Олексія Мася, засновника популярного файлообмінника Infostore, в грудні 2008-го міліція прийшла в пошуках порнографії. Команда сервісу ділила офіс з іншими проєктами Мася і його партнера Олександра Ольшанського – Mail.ua, «Українською банерною мережею» та дизайн-студією.
Силовики вилучили сервери та ноутбуки співробітників. Зробили опис непотрібних компʼютерів, складених у кутку офісу. «Зібралася просто гора цього мотлоху», – сміється Мась. Мотлох було не шкода, але сервери на $100 000 повернули через рік. Порнографію не знайшли, звинувачень не висували. Мась не схотів відроджувати Infostore і зайнявся іншими проєктами.
IT-компанії обшукували не більше за інших, просто «практично кожен другий кейс айтішників був у публічній площині», каже партнер юридичної компанії Legal House Денис Овчаров. Інша справа, що для силовиків навіть публічність тривалий час не була перешкодою. Влітку 2013-го вони вилучили сервери в київських офісах російської соцмережі «ВКонтакте» і платіжного сервісу WebMoney.
Пік «масок-шоу» припав на 2015–2016 роки, зазначає віцепрезидент з правових питань асоціації «IT Ukraine» Дмитро Овчаренко. У 2015-му його компанія SBT Systems захищала при обшуках Luxoft – найбільшого на той момент IT-гравця України зі штатом понад 3700 осіб. Крім Luxoft статистику поповнили півтора десятка IT-бізнесів – від реєстратора доменних імен NIC.UA до мережі платіжних терміналів 24NonStop та провайдера «Датагруп». Восени 2015-го доходило до трьох десятків обшуків на місяць, говорить Овчаренко.
Два закони, які мали покінчити з «масками-шоу», радикально ситуацію не поліпшили, каже Мась. Третій припадає пилом у парламенті з початку 2020 року. Тепер захист від силовиків обіцяють зробити обовʼязковим для майбутніх резидентів «Дія City». Як воно далі буде – невідомо, але є і втішний підсумок: за 10 років жоден айтішник не сів на лаву підсудних, говорить Овчаров.
26 вересня на Форумі «Енергія бізнесу» Forbes збирає регуляторів і лідерів бізнесу. Мета заходу — обговорити проблеми і знайти рішення, які дозволять зробити українську енергетику дешевою, рясною та стійкою. Встигніть купити квиток!
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
