30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 2013 рік
Морозного березневого ранку 2013 року співробітники харківського офісу GlobalLogic не змогли потрапити на роботу. У приміщеннях четвертої за кількістю співробітників IT-компанії України до пізнього вечора тривав обшук. Всупереч усталеній практиці, міліціонери не забрали обладнання. За кілька днів компанія повідомила, що слідчі дії відбувалися в рамках закону.
Для силовиків IT завжди був темною конячкою. Виглядають підозріло – а за що зачепитися? Але міліціонери та їхні колеги сумлінно шукали зачіпки. Наприклад, рейди в пошуках піратських програм. Засновник однієї з найбільших в Україні софтверних компаній досі памʼятає німе обурення на обличчі майора, який неліцензійний софт не знайшов, зате дізнався, що кволий «очкарик» – програміст заробляє на місяць понад $1000.
До Олексія Мася, засновника популярного файлообмінника Infostore, в грудні 2008-го міліція прийшла в пошуках порнографії. Команда сервісу ділила офіс з іншими проєктами Мася і його партнера Олександра Ольшанського – Mail.ua, «Українською банерною мережею» та дизайн-студією.
Силовики вилучили сервери та ноутбуки співробітників. Зробили опис непотрібних компʼютерів, складених у кутку офісу. «Зібралася просто гора цього мотлоху», – сміється Мась. Мотлох було не шкода, але сервери на $100 000 повернули через рік. Порнографію не знайшли, звинувачень не висували. Мась не схотів відроджувати Infostore і зайнявся іншими проєктами.
IT-компанії обшукували не більше за інших, просто «практично кожен другий кейс айтішників був у публічній площині», каже партнер юридичної компанії Legal House Денис Овчаров. Інша справа, що для силовиків навіть публічність тривалий час не була перешкодою. Влітку 2013-го вони вилучили сервери в київських офісах російської соцмережі «ВКонтакте» і платіжного сервісу WebMoney.
Пік «масок-шоу» припав на 2015–2016 роки, зазначає віцепрезидент з правових питань асоціації «IT Ukraine» Дмитро Овчаренко. У 2015-му його компанія SBT Systems захищала при обшуках Luxoft – найбільшого на той момент IT-гравця України зі штатом понад 3700 осіб. Крім Luxoft статистику поповнили півтора десятка IT-бізнесів – від реєстратора доменних імен NIC.UA до мережі платіжних терміналів 24NonStop та провайдера «Датагруп». Восени 2015-го доходило до трьох десятків обшуків на місяць, говорить Овчаренко.
Два закони, які мали покінчити з «масками-шоу», радикально ситуацію не поліпшили, каже Мась. Третій припадає пилом у парламенті з початку 2020 року. Тепер захист від силовиків обіцяють зробити обовʼязковим для майбутніх резидентів «Дія City». Як воно далі буде – невідомо, але є і втішний підсумок: за 10 років жоден айтішник не сів на лаву підсудних, говорить Овчаров.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
