30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 2012 рік
Співробітники міліції під час обшуків в київському офісі групи компаній «Фокстрот». Фото УНІАН
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
За Януковича в мережі з продажу техніки та електроніки «Фокстрот» почалися проблеми. Держспоживінспекція, перевіривши магазини мережі в Одеській області, виявила, що продукцію, яку продає «Фокстрот», не марковано обов’язковим «Національним знаком відповідності». А це означає, що вона може загрожувати здоров’ю та безпеці українців. «Захист прав споживачів» оштрафував компанію майже на пів мільйона гривень.
Турбота про здоров’я громадян була лише ширмою. Власників компанії Валерія Маковецького і Геннадія Виходцева всіляко підштовхували до того, аби «домовитися». Маковецький розповідає, що йому пропонували віддати половину компанії. Хто пропонував, він і зараз вважає за краще не говорити, обмежуючись словом «донецькі». «Фокстрот» був ласим шматком,– розповідає Маковецький.– Обороти були великі навіть за європейськими мірками». За 2011‑й фінансовий рік, який завершився 31 березня 2012‑го, виторг «Фокстроту» становив $903 млн.
Крім Держспоживінспекції бізнес «кошмарили» податкова, АМКУ, прокуратура, СБУ, МВС. Обшукували мережу «Антошка», склад Rozetka, підприємства «Стальканат Сілур», Global Spirits, інвесткомпанію «Фенікс‑капітал». Засновник Rozetka Владислав Чечоткін згадував, що фіскали змушували його оплачувати розміщення у ЗМІ текстів про недоплату податків його інтернет‑магазином.
«Було реально страшно, прес був серйозний», – розповідає засновник виробника охоронних систем Ajax Олександр Конотопський, який тоді займався імпортом електроніки з Китаю.
«Найнеприємніше – відчуття, що методи 1990‑х нікуди не поділися», – згадує засновник компанії «Спецтехоснастка» Володимир Лемперт. Одного разу до нього прийшов податківець і зажадав частку в компанії. «Я не збирався ні з ким ділити свій бізнес, тому почав шукати способи розв’язати питання, – розповідає Лемперт. – Допомогли знайомі з СБУ». Власники «Фокстроту» теж змогли відбитися. Маковецький думає, завдяки тому, що ні Януковичу, ні іншим президентам не вдалося вибудувати жорстку вертикаль і можна було грати на протиріччях усередині бюрократії. «Середній підлеглий не підпорядковується старшому», – пояснює він.
А в фіналі Євро-2012, що відбувся у Києві на НСК «Олімпійський», перемогла збірна Іспанії з футболу. Фото Getty Images
Окрема історія – так звана програма зі збору тіньових податків із бізнесу, організована фіскальними органами. Головним податківцем був тоді товариш сина президента, Олександра Януковича, Олександр Клименко, відомий у вузьких колах на прізвисько Бультер’єр. Адреси «готівкових» контор вручали в податковій мало не силоміць. «Там казали: «А ти що, не знаєш, що тобі гроші треба в готівку переводити? Ось тобі адреса – йди і переводь»,– розповідає Конотопський.
Страх згущався кілька років, а випарувався за один день. Переломним моментом стало побиття студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. «Стало зрозуміло, що миритися з цим не можна, інакше країна скотиться у прірву і про жодну демократію вже не йтиметься», – каже Лемперт.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
