30 років українського бізнесу. Якими ми були, як стали тими, хто ми є, — Forbes розповідає про те, як із руїн радянського ладу поставали ініціатива, винахідливість, ділова хватка українських підприємців. Один рік — одна історія, один урок. 2011 рік
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Другий рік правління Віктора Януковича минув під знаком великого інфраструктурного будівництва. У 2011 році уряд витратив $1,65 млрд (понад 13 млрд грн) на підготовку України до чемпіонату Європи з футболу. Чи варта була шкурка вичинки, експерти сперечаються досі, але без швидких та істотних вливань Україна точно ризикувала залишитися без Євро-2012.
Ось характерна картинка зі зборів керівництва УЄФА у швейцарському Ньоні. 2010-й. Усі на нервах. Президент УЄФА, легендарний Мішель Платіні, вивчив звіти про низьку готовність стадіонів у Львові та Києві і не приховував люті. «Разом з директором UEFA Events Мартіном Калленом ми запевняли його, що встигнемо добудувати, – згадує Маркіян Лубківський, який керував оргкомітетом Євро-2012. – Платіні відповів, що якщо не встигнемо, він гратиме в футбол нашими головами».
Платіні мав підстави злитися. Україну і Польщу було обрано як організаторів чемпіонату 2007 року, а Київ протягом трьх років не зробив майже нічого, щоб привести до ладу стадіони, аеропорти й дороги. Нервував і власник київського «Динамо» Григорій Суркіс, котрий як президент Федерації футболу України витратив купу зусиль, аби привести Євро-2012 в країну. «Щоб перевірити, як уболівальники пересуватимуться Україною, під час чергової інспекції чиновники УЄФА попросили мене поїхати з ними рейсовим автобусом з Києва до Харкова і Донецька, – згадує Лубківський. – Це був жах: автобуси зупинялися мало не в кожному селі, весь шлях забрав близько 12 годин». Дізнавшись про цю експедицію, Суркіс зателефонував Лубківському з обуреним «Що ти коїш?».
Уряду вдалося переконати функціонерів УЄФА не забирати чемпіонат у Києва і Львова. Всупереч очікуванням, стадіони і аеропорти було здано вчасно. Віцепремʼєр Борис Колесніков, який відповідав за підготовку до чемпіонату, ухвалював рішення значно швидше, ніж його попередник Іван Васюник. «У Колеснікова одне засідання займало хвилин пʼять-шість і на ньому приймалося кілька рішень, у Васюника – по пʼять-шість годин і жодного рішення», – розповідає учасник засідань, який просив не згадувати його імені в статті.
Підрядників для будівництва стадіонів відбирали за прискореною процедурою. Підряди на 7,2 млрд грн (траса Бориспіль – Дубно, аеропорт у Донецьку, злітна смуга Львівського аеропорту) отримала компанія «Альтком» донеччанина Олександра Тисленка – давнього знайомого Колеснікова. Стадіон у Харкові будували компанії Олександра Ярославського, НСК «Олімпійський» у Києві – муніципальний «Київміськбуд» і АК «Інжиніринг» Володимира Артюха.
Загальні витрати бюджету на підготовку до чемпіонату Янукович у 2012 році оцінив у 35 млрд грн ($4,4 млрд). Держпрограма, ухвалена його урядом у 2010 році, передбачала інвестиції 110 млрд грн ($14 млрд), щоправда, 76% цих витрат призначалися для поліпшення транспортної інфраструктури.
Косметичні процедури. Реконструкція Андріївського узвозу, яку почали в рамках підготовки до Євро-2012, повністю не завершена досі. Фото Getty Images
Що отримала натомість Україна? «Якщо порівнювати, скільки було вкладено, а скільки вкрадено, то ефект може бути й не на користь України», – говорить виконавчий директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Оксана Кузяків, яка вивчала економічні наслідки чемпіонату. Оцінити масштаб вкраденого їй важко.
Усі звинувачення в корупції Колесніков відкидає. «Всіх підрядників відбирали у відкритих тендерах, – каже він. – І потім усе було неодноразово перевірено».
Найбільш очевидний ефект – приплив грошей від напливу туристів. Доходи від надання туристичних послуг у 2012 році зросли на 42%, або на 2 млрд грн. Під час турніру країну відвідало близько 1,8 млн іноземців, кожен з яких витратив від €200 до €400, повідомляло Національне агентство з питань підготовки до Євро-2012.
Більш важливі наслідки – якісна зміна спортивної і транспортної інфраструктури. У Львові, Києві та Харкові зʼявилися сучасні стадіони. Станом на 2011 рік у нас не було в країні аеропортів у європейському розумінні цього слова», – каже Колесніков. Львів, Донецьк і Харків отримали нові аеропорти, а аеропорт Бориспіль – термінал D. «Завдяки новому аеропорту бізнес уже майже 10 років отримує доходи», – говорить співвласник львівської компанії !Fest Андрій Худо.
Перед чемпіонатом «Укрзалізниця» закупила швидкісні потяги Hyundai, які поєднали Київ з Донецьком, Харковом і Львовом. Раніше дорога в ці міста займала близько пів доби, тепер – кілька годин. «Вихід пасажирських перевезень на новий рівень – один із довгострокових ефектів Євро-2012», – визнає Кузяків. За девʼять років після турніру швидкісні поїзди Hyundai, Skoda і Крюківського заводу курсують вісьмома маршрутами. Наявність сучасного стадіону в Києві дозволила Україні отримати фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року.
Змінився й рівень сервісу. «Ми навчали персонал готелів, ресторанів і кафе бути гостинними, говорити англійською, навчали людей посміхатися, – згадує мер Львова Андрій Садовий. – Усе це працює досі».
Допомогло? За опитуванням GFK Ukraine, проведеним під час чемпіонату, 85% іноземних туристів приїхали в Україну вперше. 76% висловили бажання приїхати знову, а 17% були впевнені, що Україна – частина Євросоюзу.
Апетит приходить під час їжі. Після позитивних відгуків про Євро-2012 Україна подала заявку на проведення в Карпатах зимової Олімпіади-2022. «Нам завадила тільки російська агресія, – каже Садовий. – Але я вірю, що ми ще повернемося до цієї ідеї».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
